Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Теорія журналістики

фактор зближення. Образно кажучи, інформація врятує світ, якщо світ усвідомить, що таке інформація. Але сьогодні з усією оче­видністю можна стверджувати, що у країнах Центральної та Схід­ної Європи, що активно включились у вільні міжнародні комуні­каційні потоки, різко визначився розрив між свободою і демок­ратією. Демократія передбачає, зокрема, наявність законів, сус­пільних інститутів, вільної преси, права людини на одержання істинної інформації, сприяння новому інформаційному порядку і в галузі інформаційного забезпечення.

На жаль, ми спостерігаємо відсутність правової свідомості у журналістів — виробників інформації і, як цілком слушно вважає ряд учених, зокрема член-кореспондент МАІ А. А. Чічановський, усе це призводить до «цинізму свободи», до того самого розриву між свободою і демократією (за принципом: максимум інформа­ції, мінімум моральних оцінок і відповідальності); викривлений стиль, скороспілість матеріалів, висновків, що не спираються на глибокі соціологічні дослідження, і як наслідок — інформаційні війни, ігнорування не лише законів і моралі, але й фактів.

Розрядка міжнародної напруженості, кінець «холодної війни», зміна тоталітарних режимів демократичними ще більше вирізни­ли глибокі протиріччя держав у сфері нерівномірного інформа­ційного й комунікаційного простору, захисту інформації.

Вже зараз очевидно, що інформаційні й комунікаційні об'єд­нання, їх транснаціоналізація ніколи за своїм політичним харак­тером не відповідали тим процесам, що відбуваються в інших галузях базису і надбудови будь-якої ідеологічної системи. На­слідки такого процесу вже виявилися надто драматичними для цілих регіонів сучасного світу. На жаль, цей процес має тенден­цію не до скорочення здійснюваних операцій, а, навпаки, все розширюється. У результаті перед країнами, що стали на шлях демократизації, у тому числі й Україною, виникла особлива про­блема, що стосується наслідків для національного розвитку на­родів, сформованого таким чином комунікаційного простору.

Новий інформаційний порядок, міжнародна концепція дер­жавного суверенітету передбачають право будь-якої держави кон­тролювати й розпоряджатися інформаційними ресурсами, виз­начати політику у галузі інформації й комунікації.

В останні роки визначилася така тенденція, як активний роз­виток національного законодавства у галузі використання засо­бів комунікації. Розвиток нормоутворення в західних країнах йде шляхом утвердження принципів вільного ринку, нерегламенто-ваного використання засобів комунікації (США, Японія, Вели-

24

Предмет і завдання курсу

кобританія) або обмеженого державного регулювання (більшість західноєвропейських країн, у тому числі Німеччина, Франція, а також Індія, Бразилія та ін., які успішно освоюють нові засоби комунікації й інформації). Обидві тенденції відбиваються на між­народній нормотворчості і призводять до компромісів міжнарод­ного і регіонального характеру.

У наш час помітно збільшилось число рекомендаційних між­народних норм у галузі комунікації на шкоду договірним міжна­родним нормам. Саме універсальні норми обов'язкового харак­теру дають змогу вирішити більшість проблем, що виникають, особливо у галузі стандартизації систем обміну інформацією.

Щодо процесу законодавчої регламентації у комунікаційній сфері в посткомуністичних країнах, то тут, вочевидь, істина у тому, що справжня демократизація, справжній плюралізм мож­ливі в іншому ефірі, в якому національні державні засоби масо­вої інформації повноцінно конкурують чи співіснують, співро­бітничають і протиборствують з приватними передачами, недер­жавними телевізійними каналами і радіостанціями. Тільки тоді процеси стануть незворотними.

Поряд з прийняттям законів про телерадіомовлення, пресу, назріла необхідність прискореного розвитку приватних електрон­них засобів масової інформації, причому в усій їх різноманітнос­ті. Ряд країн (наприклад Болгарія) активно включилися у так звану «широку міжнародну політичну підтримку дерегулюван-ня», віддаючи перевагу приватному сектору за рахунок держав­ного (зрозуміло, з урахуванням потреб суспільства).

Зазначимо, що дезінтеграція призвела до драматичних наслід­ків, навіть автаркізму, що, безперечно, торкнулося й інформа­ційних процесів (наприклад, розбалансована одна з ефективних систем МІСОН), негативно вплинуло це і на ЗМІ. По-перше, розірвалися традиційні зв'язки між університетами країн Східної Європи, дружні зв'язки студентів (багато років Україна підтри­мувала ці зв'язки з університетами Софії, Кракова, Братислави та ін.). По-друге, стосунки з навчальними закладами західноєв­ропейських країн так і залишились на початковій стадії. По-тре­тє, економічні труднощі у посткомуністичних державах усклад­нили процеси інформатизації суспільства і особливо підготовки кадрів для цієї галузі.

А тому на всіляку підтримку заслуговує розроблений на ка­федрі періодичної преси Інституту журналістики Київського уні­верситету імені Тараса Шевченка проект, що має за мету органі­зувати широке обговорення перспектив розвитку журналістської

25

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]