Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Нормативна база діяльності преси

Шш преси Інституту журналістики Київського університету і КСЖ, інших центрів підготовки і підвищення кваліфікації журналістів.

Назріла необхідність створення власного професійного видання (газети чи журналу) за фінансовою допомогою спонсорів. Це видання має сповідувати такі принципи: у демократичній держа­ві люди мають право відстоювати свої погляди і переконання, але не затіваючи словесних бійок, не вдаючись до мітингових мотивів, а впроваджувати інтелігентний спосіб співрозмови. Не­обхідно на основі національної ідеї, культури підносити аналі­тичні, гносеологічні, естетичні і прагматичні рівні засобів масо­вої інформації.

Бурхливий розвиток системи ЗМІ, помітний вплив масових інформаційних процесів на суспільно-політичну ситуацію вима­гають подальшого організаційного зміцнення творчих журналіст­ських спілок і посилення їх участі у громадському житті країни: підтримка та висунення журналістів до виборчих органів — від районних до Верховної Ради, створення Будинку журналістів, що сприятиме обміну і поширенню важливих повідомлень, соці­ально значущої інформації.

Зараз помітне прагнення українського журналістського кор­пусу інтегруватися у міжнародний простір, бажання обмінюва­тися інформацією, ідеями і духовними цінностями, плодотворно співробітничати із зарубіжними колегами.

Відповідно до Законів України «Про інформацію», «Про ін­формаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та до Основ законодавства України про культуру України, її державні орга­ни, суб'єкти національного інформаційного простору України на основі багатосторонніх та двосторонніх договорів (угод) уві­ходять до міжнародних організацій, груп, конвенцій тощо і нала­годжують взаємовигідне співробітництво із зарубіжними партне­рами в галузі інформації, культурних обмінів, взаємодії націо­нальних інформаційних просторів.

На діяльність зарубіжних організацій в національному інфор­маційному просторі поширюється законодавство України.

Поширення інформаційної продукції України в інформацій­ному просторі інших держав не може виходити за межі законо­давства держав — споживачів цієї продукції.

Відповідність імпорту та експорту (ввезення і вивезення) ін­формаційної продукції державним інтересам України регулюєть­ся також економічними засобами (встановлення належних роз­мірів увізного та вивізного мита тощо).

139

Теорія журналістики

Враховуючи, політичні, економічні, культурні та інші націо­нально-державні інтереси України, традиції і розвиток її всебіч­них зв'язків з країнами Співдружності Незалежних Держав, для державних організацій і установ, які є суб'єктами національного інформаційного простору України, в його межах і поза ними пріоритетне значення має всебічне, взаємовигідне інформаційне співробітництво з країнами — членами СНД.

У цілому міжнародне співробітництво в галузі інформації спря­мовується на інтенсивне зростання та ефективне використання інформаційних багатств України, на розвиток і світовий автори­тет національного інформаційного простору України.

Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору

На особливу увагу заслуговують пробле­ми законодавчого забезпечення захисту інформаційного простору. Ситуація, що склалася в інформаційному просторі України, вимагала посилення державного регулювання процесів у засобах масової інформації на законодавчій основі. Це забезпечувало успішне здійснення державотворчих процесів, а засобам масової інформації — стати надійною ланкою зв'язку суб'єктів суспільного життя.

З метою оптимізації процесу формування, функціонування та захисту інформаційного простору України виникла необхідність вжити ряд кардинальних заходів, насамперед законодавчого й організаційного характеру.

Одним із напрямів правового забезпечення процесів дальшо­го формування, розвитку і захисту інформаційного простору Ук­раїни (ІП України) є розроблення відповідних нормативно-пра­вових актів з урегулювання відносин між усіма його суб'єктами, координація діяльності органів державної влади у сфері інфор­матизації, гарантування прав юридичних та фізичних осіб Укра­їни на інформацію, сприяння розвитку ІП України та його інтег­рація до світового інформаційного простору. Правове забезпе­чення дає змогу більш ефективно здійснювати як соціально-полі­тичне регулювання, так і економічне стимулювання розвитку інформаційної інфраструктури в потрібному напрямі.

При цьому слід виходити з того, що основні напрями дер­жавної політики, принципи розвитку та використання інформа­ційного простору, забезпечення інформаційної безпеки Украї­ни, формування та регламентація державою обов'язків та відпо­відальності всіх суб'єктів інформаційних відносин потребують подальшого закріплення в нормативних актах. Ці принципи ма-

140

Нормативна база діяльності преси

ють виходити з того, що обмеження доступу до інформації здій­снюється лише на підставі законодавства та є винятком із загаль­ного принципу інформаційної відкритості, а також із визначено­го законом права власності на інформацію при здійсненні до­ступу до неї або наявності обмежень.

Законодавчі та нормативно-правові акти у сфері формування ІП України повинні бути основою:

  • дотримання прав кожного суб'єкта на участь в інформацій­них процесах;

  • забезпечення державою захисту суспільства від викривле­ної та недостовірної інформації, що надходить через засоби ма­сової інформації;

  • правового визначення сукупного інформаційного ресурсу як стратегічного ресурсу України;

  • захищеності права власності на інформаційні ресурси та ін­формаційні технології;

  • рівноправності всіх форм власності при формуванні інфор­маційного ринку та проведенні державної антимонопольно! полі­тики;

  • забезпечення балансу раціонального співвідношення моно­польного та конкурентоспроможного в інформаційній сфері;

  • відповідальності всіх суб'єктів ІП України за правопорушення під час формування та використання інформаційних ресурсів та технологій;

  • узгодження дій та характеру рішень органів державної вла­ди під час формування ІП України та розвитку його інфрас­труктури;

  • забезпечення інформаційної безпеки;

  • ефективної інформаційної взаємодії з іншими заінтересова­ними державами та інтеграції України до світового інформацій­ного простору.

В Україні діє низка законів, які тією чи іншою мірою визна­чають основні положення інформаційної взаємодії у суспільстві. Але закони не створюють єдиної цілісної законодавчої бази у сфері інформації, інформатизації, формування ІП України та його інфраструктури. Для усунення такого становища доцільним є створення окремого Інформаційного кодексу України.

Держава повинна виступати ініціатором та гарантом ефектив­ного розвитку і використання ІП України. Глобальність цього процесу, його вплив і проникнення в усі сфери соціально-полі­тичного та соціально-економічного життя зумовлюють провід­ну роль держави як регулятора комплексу відносин, пов'язаних з

141

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]