- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Нормативна база діяльності преси
Шш преси Інституту журналістики Київського університету і КСЖ, інших центрів підготовки і підвищення кваліфікації журналістів.
Назріла необхідність створення власного професійного видання (газети чи журналу) за фінансовою допомогою спонсорів. Це видання має сповідувати такі принципи: у демократичній державі люди мають право відстоювати свої погляди і переконання, але не затіваючи словесних бійок, не вдаючись до мітингових мотивів, а впроваджувати інтелігентний спосіб співрозмови. Необхідно на основі національної ідеї, культури підносити аналітичні, гносеологічні, естетичні і прагматичні рівні засобів масової інформації.
Бурхливий розвиток системи ЗМІ, помітний вплив масових інформаційних процесів на суспільно-політичну ситуацію вимагають подальшого організаційного зміцнення творчих журналістських спілок і посилення їх участі у громадському житті країни: підтримка та висунення журналістів до виборчих органів — від районних до Верховної Ради, створення Будинку журналістів, що сприятиме обміну і поширенню важливих повідомлень, соціально значущої інформації.
Зараз помітне прагнення українського журналістського корпусу інтегруватися у міжнародний простір, бажання обмінюватися інформацією, ідеями і духовними цінностями, плодотворно співробітничати із зарубіжними колегами.
Відповідно до Законів України «Про інформацію», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та до Основ законодавства України про культуру України, її державні органи, суб'єкти національного інформаційного простору України на основі багатосторонніх та двосторонніх договорів (угод) увіходять до міжнародних організацій, груп, конвенцій тощо і налагоджують взаємовигідне співробітництво із зарубіжними партнерами в галузі інформації, культурних обмінів, взаємодії національних інформаційних просторів.
На діяльність зарубіжних організацій в національному інформаційному просторі поширюється законодавство України.
Поширення інформаційної продукції України в інформаційному просторі інших держав не може виходити за межі законодавства держав — споживачів цієї продукції.
Відповідність імпорту та експорту (ввезення і вивезення) інформаційної продукції державним інтересам України регулюється також економічними засобами (встановлення належних розмірів увізного та вивізного мита тощо).
139
Теорія журналістики
Враховуючи, політичні, економічні, культурні та інші національно-державні інтереси України, традиції і розвиток її всебічних зв'язків з країнами Співдружності Незалежних Держав, для державних організацій і установ, які є суб'єктами національного інформаційного простору України, в його межах і поза ними пріоритетне значення має всебічне, взаємовигідне інформаційне співробітництво з країнами — членами СНД.
У цілому міжнародне співробітництво в галузі інформації спрямовується на інтенсивне зростання та ефективне використання інформаційних багатств України, на розвиток і світовий авторитет національного інформаційного простору України.
Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору
На особливу увагу заслуговують проблеми законодавчого забезпечення захисту інформаційного простору. Ситуація, що склалася в інформаційному просторі України, вимагала посилення державного регулювання процесів у засобах масової інформації на законодавчій основі. Це забезпечувало успішне здійснення державотворчих процесів, а засобам масової інформації — стати надійною ланкою зв'язку суб'єктів суспільного життя.
З метою оптимізації процесу формування, функціонування та захисту інформаційного простору України виникла необхідність вжити ряд кардинальних заходів, насамперед законодавчого й організаційного характеру.
Одним із напрямів правового забезпечення процесів дальшого формування, розвитку і захисту інформаційного простору України (ІП України) є розроблення відповідних нормативно-правових актів з урегулювання відносин між усіма його суб'єктами, координація діяльності органів державної влади у сфері інформатизації, гарантування прав юридичних та фізичних осіб України на інформацію, сприяння розвитку ІП України та його інтеграція до світового інформаційного простору. Правове забезпечення дає змогу більш ефективно здійснювати як соціально-політичне регулювання, так і економічне стимулювання розвитку інформаційної інфраструктури в потрібному напрямі.
При цьому слід виходити з того, що основні напрями державної політики, принципи розвитку та використання інформаційного простору, забезпечення інформаційної безпеки України, формування та регламентація державою обов'язків та відповідальності всіх суб'єктів інформаційних відносин потребують подальшого закріплення в нормативних актах. Ці принципи ма-
140
Нормативна база діяльності преси
ють виходити з того, що обмеження доступу до інформації здійснюється лише на підставі законодавства та є винятком із загального принципу інформаційної відкритості, а також із визначеного законом права власності на інформацію при здійсненні доступу до неї або наявності обмежень.
Законодавчі та нормативно-правові акти у сфері формування ІП України повинні бути основою:
дотримання прав кожного суб'єкта на участь в інформаційних процесах;
забезпечення державою захисту суспільства від викривленої та недостовірної інформації, що надходить через засоби масової інформації;
правового визначення сукупного інформаційного ресурсу як стратегічного ресурсу України;
захищеності права власності на інформаційні ресурси та інформаційні технології;
рівноправності всіх форм власності при формуванні інформаційного ринку та проведенні державної антимонопольно! політики;
забезпечення балансу раціонального співвідношення монопольного та конкурентоспроможного в інформаційній сфері;
відповідальності всіх суб'єктів ІП України за правопорушення під час формування та використання інформаційних ресурсів та технологій;
узгодження дій та характеру рішень органів державної влади під час формування ІП України та розвитку його інфраструктури;
забезпечення інформаційної безпеки;
ефективної інформаційної взаємодії з іншими заінтересованими державами та інтеграції України до світового інформаційного простору.
В Україні діє низка законів, які тією чи іншою мірою визначають основні положення інформаційної взаємодії у суспільстві. Але закони не створюють єдиної цілісної законодавчої бази у сфері інформації, інформатизації, формування ІП України та його інфраструктури. Для усунення такого становища доцільним є створення окремого Інформаційного кодексу України.
Держава повинна виступати ініціатором та гарантом ефективного розвитку і використання ІП України. Глобальність цього процесу, його вплив і проникнення в усі сфери соціально-політичного та соціально-економічного життя зумовлюють провідну роль держави як регулятора комплексу відносин, пов'язаних з
141