- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Інформаційний підхід у журналістиці
уважно стежить за прогнозом погоди. Але існує інтерес і в тому випадку, коли сам споживач не може його точно висловити, — він виявляється об'єктивно у поведінці людей.
Найбільш конкретні і зрозумілі самій людині мотиви звернення до того чи іншого каналу інформації. Вибір здійснюється з урахуванням достовірності і повноти повідомлень, авторитетності джерела, цікавості форми повідомлень.
Потреби, інтереси і мотиви визначають цінність інформації, що є основою вибору між окремими повідомленнями і каналами передачі новин. Існує кілька критеріїв оцінки. Ми розглянемо деякі з них:
Новизна. Повідомлення, вже відоме споживачеві, не принесе йому користі. Навряд чи, скажімо, один і той же звіт пресової агенції читач почне вивчати у різних газетах.
Достовірність. Вона розуміється як точність (ступінь наближення до реального «прототипу» повідомлення) і як повнота (розкриття змісту і значення того, що відбувається).
Доступність. Радіопередача незнайомою мовою не принесе ніякої користі, як і балетний спектакль для незрячих або філософська дискусія («Бути чи не бути») у дитячому садку.
Своєчасність. Запізніле штормове попередження явно не допоможе тонучому кораблеві. З іншого боку, надмірна деталізація плану роботи на тривалу перспективу заважає застосувати його у несподіваних ситуаціях, які можуть виникнути.
Відповідність запитам споживача. Крім того, що аудиторія не потребує даної інформації, вона часом і не настроєна на сприйняття нових фактів. Великі мислителі і художники минулого, ніби випередивши у своїй творчості час, часто не знаходили прижиттєвого визнання.
Відповідаючи вищезгаданим критеріям, соціальна інформація одночасно підпорядковується головній вимозі: вона ефективна тоді, коли відображає прогресивні суспільні тенденції і сприяє діяльності соціальних сил.
Значення соціальної інформації, таким чином, пов'язане, насамперед, з постійною потребою суспільства у саморегулюванні. Соціальний світ являє собою складну систему, в якій кожен елемент взаємодіє з багатьма іншими. Взаємодія передбачає налагоджений зв'язок, оперативне інформування про наміри і дії складових частин системи. Для розуміння соціально регулюючої ролі інформації можна скористатися аналогією із залізницею. Навіть пересічний спостерігач усвідомлює, що без чіткої служби повідомлення хаос та безладдя призвели б до повної зупинки руху. Го-
51
Теорія журналістики
ловною фігурою є диспетчер, який володіє усією поточною інформацією.
Поглянемо на журналістську інформацію з іншого боку. Різні сфери громадського життя поставляють своєрідні за змістом і значенням факти. Виділяються кілька видів інформації: економічна, технічна, духовна, військова, наукова, порівняльна та ін. Серед них немає поділу за ступенем важливості — усі вони необхідні для нормального функціонування і розвитку суспільного організму. Адже торгівля не може «замінити» науку, а економіка — духовну творчість.
І все ж таки один із видів інформації — політична — посідає особливе місце. Через неї в найбільш узагальненій і концентрованій формі відображаються суть і перспективи розвитку даного суспільного ладу. Політика залежить від матеріальних умов життя людей, економіка первинна щодо політики.
Але наукову аксіому не можна тлумачити спрощено, забуваючи про її діалектичне багатство. Важко, зрештою, визначити, де закінчується політична інформація, а де починається соціальна. Зупинимося хоча б в оглядовому плані на системі, джерелах інформації, порядку доступу до неї та статусі учасників інформаційних відносин.
Право громадян на інформацію є одним із найістотніших показників демократизму суспільства і держави.
Оскільки інформаційні ресурси є одними з найважливіших і вагоміших національних багатств країни, а витрати на інформацію та інформатизацію найбільше виправдовують себе в економічному, духовному та інших відношеннях, прийнятий у 1992 р. Закон України «Про інформацію» відкриває їй дорогу до ринку і разом з тим передбачає наявність системи її охорони, що стосується насамперед інформації, яка складає державну та іншу таємницю.
Виходячи з того, що обмін інформацією є одним із найбільш прогресивних і масштабних напрямів міжнародного співробітництва, Закон «Про інформацію» визнає доцільною і необхідною участь України у цьому співробітництві. Разом з тим, грунтуючись на Декларації про державний суверенітет України і Акті проголошення її незалежності, він закріплює інформаційний суверенітет України і його гарантії в галузі обміну інформацією.
Під інформацією, наголошується в Законі, слід розуміти офіційні документовані або публічно оголошені відомості про факти, події, явища і процеси, що відбуваються в державі, суспільстві і навколишньому середовищі.
52