- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Теорія журналістики
засобів інформації, не поділяючи їх при цьому на державні і недержавні.
Виступ Президента на III Всеукраїнському пленумі творчих спілок митців України засвідчив, що, з точки зору глави держави, обидві категорії ЗМІ потрапляють під загальне визначення 00 «ретранслятори політики держави», котрим «вкрай необхідна якщо не програма, то концепція висвітлення та роз'яснення політики держави» (Урядовий кур'єр. — 1995. — 11 лист.).
Висловлювання про те, як саме слід висвітлювати і роз'яснювати політику держави, цілком відповідає принципам свободи слова: «об'єктивно і чесно оцінювати те, що відбувається сьогодні у нашому домі».
Але далі з'ясовується, що об'єктивність і чесність мають деякі особливості, зокрема щодо висвітлення недоліків і здобутків. «Недоліки та втрати прораховуються легко і звично, а набуте — важко. Адже його треба спочатку усвідомити, зрозуміти, зважити. А це не так просто для суспільства, привченого жити за законами радянської пропаганди».
Отже, якщо суспільство з причин радянської пропаганди не помітить сьогоднішніх здобутків, то допомогти йому усвідомити і зрозуміти повинні засоби масової інформації, покликані «оберігати тендітні паростки нового... в... економічній, політичній та гуманітарній сферах».
Таким чином, об'єктивність і чесність ЗМІ дещо зміщується в бік здобутків. І це диктується вищими інтересами суспільства, оскільки «якщо пересічний український громадянин добровільно відмовиться від уже досягнутого, не встигнувши його навіть усвідомити, політична енергія України вихлюпнеться гейзером із багнюки» (Виступ на III Всеукраїнському пленумі творчих спілок митців // Урядовий кур'єр. — 1995. — 11 лист.).
Отже, модель інформаційної взаємодії влади і громадян набуває завершеної форми. Влада визначає, яка саме інформація допоможе громадянам усвідомити здобутки. Громадяни інформацію споживають. А засоби масової інформації слугують ретранслятором.
Така модель дуже добре знайома суспільству, «привченому жити за законами радянської пропаганди». Як і всі її складові — до цензури включно.
Події, що відбувалися безпосередньо після виступу глави держави, засвідчили, що модель увійшла в дію.
120
Нормативна база діяльності преси
В останній день 1995 р. зникла з ефіру «Післямова» — популярна, згідно з багатьма опитуваннями, краща на українському телебаченні інформаційно-аналітична програма, яку виробляла незалежна телекомпанія «Нова мова». Закриття програми співпало в часі з нагородженням творчого колективу «Післямови» Міжнародною премією ім. Пилипа Орлика за 1995 р. за значний внесок у розвиток демократії в Україні.
Український медіа-клуб побачив у ситуації з «Післямовою» «запровадження політичної цензури, відкритий тиск на засоби масової інформації» (Київський вісник. — 1996. — 4 січн.). Президент Національної телекомпанії України легко спростував звинувачення: «Мова йде не про контроль над відео, яке показує «Післямова», а тими акцентами, які розставляє програма» (Київський вісник. — 1996. — 9 лют.).
5 вересня 1995 р. офіційний державний орган — газета «Урядовий кур'єр» - засудив діяльність «тих медіа, що фінансуються з опозиційних каналів», а також поставив під сумнів саму можливість дискутувати проблему свободи слова: «...для чого нині здіймають шум навколо «свободи слова». А ситуація ...дуже проста: деяким силам вкрай потрібен потужний рупор для антипре-зидентських атак». Чому в демократичній Україні не має права на існування опозиція і критика дій Президента, урядова газета не пояснювала.
18 вересня не вийшла в ефір програма новин «Вікна». Програма містила інтерв'ю з Головою Верховної Ради України, у якому він несхвально оцінював заяву Президента про намір балотуватися на другий термін.
У жовтні на тривалий час зникла з ефіру програма «СІТ—-ЗО», яка повідомила про певні порушення правил ліцензування з боку Національної телекомпанії України. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради по вивченню ситуації в телеінформаційному просторі України кваліфікувала цей випадок як «встановлення цензури».
Слід зазначити, цензури, уможливленої Законом про телебачення, згідно з яким за якість програм відповідає мовець. А мовцем є державна телекомпанія, яка, таким чином, отримує законне право цензури («контролю над акцентами»), і отже, програми новин, що готуються недержавними телекомпаніями, фактично знаходяться під контролем Національної телекомпанії, а тепер — Міністерства інформації, і залежать від позиції його керівництва.
121