Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Висновки

приватизації; реалізації заходів щодо забезпечення конституцій­них прав громадян на звернення; висвітлення питань, пов'яза­них з концепцією національної безпеки України; інформаційно­го забезпечення процесу реформування агропромислового ком­плексу України; показу роботи Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та виконан­ня комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю; вис­вітлення рішень Координаційного комітету з боротьби з коруп­цією й організованою злочинністю; показу негативних наслідків діяльності деструктивних культів; висвітлення діяльності Націо­нального комітету боротьби із захворюванням на СНІД; висвіт­лення політики з питань охорони довкілля та екологічної безпе­ки; підготовки матеріалів відповідно до комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови; висвіт­лення питань реалізації невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи; підготовки ма­теріалів про особливе партнерство України і НАТО.

Пріоритетний напрям інформаційної діяльності визначила тема утвердження незалежної України у світовому співтоваристві, ак­тивізації її зовнішньої політики, розширення участі у міжнарод­ному співробітництві.

Агентство прагне впливати на інформаційне забезпечення і роз'яснення стратегії й тактики відносин України з Російською Федерацією та іншими країнами СНД.

Перспективи подальшого розвитку Центрального державного інформаційного агентства України з метою посилення його внеску у розбудову вітчизняного інформаційного простору мають кон­кретні обриси: передбачається налагодження обміну інформацією на паритетних засадах на підставі угод із провідними зарубіжни­ми агентствами, спеціалізованої підготовки репортерів, заснування спеціалізованого банку даних в "Інтернеті", відкриття при агент­стві Національного прес-клубу.

Програма-максимум ДІНАУ передбачає забезпечення його супутниковим зв'язком, модернізацією технології збирання ін­формації кореспондентською мережею за рахунок упровадження сучасного обладнання, використання новітніх комунікаційних та комп'ютерних мереж, налагодження кольорового фотовиробниц-тва, оперативної служби новин, поетапне створення представ­ництв Державного інформаційного агентства за кордоном.

Теоретичне осмислення процесів, що відбуваються на ринку мас медіа, - головна мета нормативного курсу "Теорія журналіс­тики."

325

Теорія журналістики

Наведемо кілька рекомендаційних висновків, якими можуть послугуватися не тільки майбутні журналісти, а й ті, хто вже пра­цює у засобах масової інформації:

1. Журналістика зможе розкрити свій творчий потенціал лише тоді, коли стоятиме на національних засадах. Ми вже щонай­ менше втретє у XX ст. проголошуємо незалежність. Для того, аби втримати державність цього разу, слід ще добре потрудити­ ся. Досвід безперспективної СНД, складні стосунки із Росією засвідчують: Україні ще треба пройти неабиякі випробування, аби утвердити свою державність і стати могутньою європейсь­ кою державою.

У цьому історичному контексті журналісти повинні робити свою справу під єдиним кутом зору — національного інтересу України. Нині не час бавитися у нескінчений демократизм, вправ-лятися в абстрактному західному лібералізмі чи скочуватися до інформативного космополітизму, не кажучи вже про те, що не треба опускатися до банального націоналізму, як це робить мос­ковська преса, а особливо московська телевізія, не залишатися об'єктивістськими статистами в умовах шаленої психологічної війни проти України.

2. Інформаційний голод — не менша небезпека для молодої держави, ніж голод фізичний. Росія із своїм блокуванням папе­ ром намагалася, особливо у критичні періоди, знищити укра­ їнську національну пресу. Що робити із Чорноморським фло­ том — про це українські громадяни довідувалися із шовіністич­ них «Известий» та «Правды».

Навіть в умовах розвинутої демократичної держави, не кажу­чи вже про країну, яка тільки будується, преса відіграє винятко­во важливу роль в управлінні суспільством. Виведення з ладу цього управлінського елементу призводить до інформаційного вакууму, а це — перша стадія суспільного хаосу. Крім того, ваку­ум — винятково сприятливе середовище для психологічних ди­версій тощо.

Отже, преса, поліграфічна індустрія мають стати одним із прі­оритетів уряду. Нелегко і прибалтам, і білорусам, і казахам, але вони не допустили припинення виходу загальнонаціональних видань. Коли завмирає влада четверта, то вже недалеко до заги­белі влади і першої, і другої.

3. На весь зріст постає проблема економіки ЗМІ, у розв'язан­ ні якої українські журналісти — піонери, неофіти. Як вижити в умовах ринкової економіки — це залежить від комерційної здат­ ності кожного редактора, кожного колективу.

326

Висновки

Світова практика свідчить: видавничо-інформаційна справа — один із найвигідніших видів бізнесу, який забезпечує надприбут­ки і високу концентрацію капіталу.

Ринок, конкуренція, газетний бізнес — не така вже й недо­ступна річ, як це може здатися. Та ж газета «За вільну Україну», яку переслідували, намагалися знищити, видала найбільшу кіль­кість номерів у 1991р. серед усіх масових загальноукраїнських газет. Для півмільйонного тиражу колектив дістав необхідні три тисячі тонн паперу, не маючи ні грама цього паперу, гарантова­ного державою.

Живучість — це результат роботи комерційних відділів редак­цій, уміння жити в умовах ринку і без будь-якого мецената з першого дня існування.

Тепер усі ми стоїмо на порозі приватизації. Як розв'язувати проблему власності? Адже поширену формулу «засновник — жур­налістський колектив» не можна вважати економічно та юри­дично грамотною. Очевидно, українській журналістиці доведеться йти шляхом спроб і помилок. Подекуди на базі редакцій створи­ли акціонерно-видавничі товариства. Власниками газет стали самі журналісти із конкретною часткою редакційного майна і відпо­відною ставкою акцій у статутному фонді приватного підприєм­ства. Розвиваються й інші форми власності у сфері журналістсь­кої діяльності.

4. Усі засоби масової інформації недавно працювали у лабетах єдиної комуністичної пресової монополії. Комуністична партія — ось хто був Шпрингером чи Максвеллом. У ході національної демократичної революції почали з'являтися газети Рад, які на сьогодні утворили нову монополію.

Чи нормально це? Коли орган влади видає свою газету — це нонсенс. Такого нема ніде у світі. Це суперечить нормам демок­ратичного устрою. Це більшовицький анахронізм.

Враховуючи це, деякі ради демонструють свій демократизм, знімаючи з себе повноваження засновника газет і надаючи їм статус незалежних. І цю демонополізацію треба провести в мас­штабах усієї держави в рамках загальнонаціонального структуру-вання суспільства. Коли ми називаємо себе демократами, то по­винні відокремити четверту владу від усіх інших видів влади. Га­зети Рад, ще раз підкреслимо, — нонсенс.

5. Серед складних і невідкладних проблем, з якими зустрілась суверенна Україна через об'єктивні і суб'єктивні причини, стала інформаційна незахищеність молодої держави. ЗМІ, які зробили так багато для утвердження самостійності, потрапили у стан гли-

327

Теорія журналістики

бокої кризи. У зв'язку з різким зростанням цін на папір збільши­лись і поштові витрати, катастрофічно падають тиражі, а багато видань перебувають на межі закриття. Відсутність технічних мож­ливостей і недостатня концентрація інтелектуального потенціа­лу не сприяють створенню чесного і правдивого образу України на світовій арені.

  1. Незважаючи на величезну роль засобів масової інформації у сучасному суспільстві, їм не приділяється належна увага як з боку влади, так і з боку громадськості, науки. Нездоланий до кінця більшовицький погляд на пресу лише як на коліщатко і гвинтик загальнодержавного механізму, а на журналістів — як на підручних. Не можуть не тривожити факти переслідувань, неза­конних звільнень працівників ЗМІ, а також погромницькі дії представників крайніх екстремістських сил проти прогресивних журналістів.

  2. Із проголошенням самостійності України, національним відродженням перед засобами масової інформації постало прин­ципово нове завдання — бути «четвертою владою» незалежної демократичної держави, виконувати доступними їй засобами державотворчі функції. При їх реалізації, тобто у процесі утвер­дження державності України виникає спокуса бачити у засобах масової інформації апологета владних структур, рупора законо­давчої та виконавчої влади, зобов'язати беззаперечно виконува­ти їх волю. Це може призвести до того ж тоталітаризму, нехай іншої форми, іншої модифікації. Зрозуміло, різні владні, як і партійні, структури будуть прагнути мати, і сьогодні реально мають, свої видання, власну пресу, інформаційну службу, прово­дячи через них свої ідеї, нав'язуючи свою волю. Але справжнє демократичне суспільство мусить мати незалежні ЗМІ, тобто те, що умовно прийнято називати «четвертою владою».

  3. Найчільнішим завданням ЗМІ стало формування держав­ного мислення як мислення гуманного, демократичного, відпо­відального. Народу треба повернути історичну свідомість як най­вищу духовну та етичну цінність. Зважаючи на інформаційну блокаду, засилля масової, нерідко низькопробної преси, підступну діяльність антинаціональних чинників з метою поставити під сумнів державність України, деморалізувати людей, назріло як першочергове завдання — формування якісної преси. У цей пе­рехідний період їй треба надати всебічну матеріальну підтримку, насамперед на Сході й Півдні України. Поставивши на перше місце духовне оновлення, журналісти Української держави на основі національної культури зобов'язані піднести аналітичний,

328

Висновки

гносеологічний, естетичний і прагматичний рівні ЗМІ до сучас­них світових стандартів, ошляхетнити українське суспільство ін­телігентним способом співрозмови.

9. Перебуваючи у потенційній конструктивній опозиції до влади, преса повинна бути дзеркалом, яке відображає реальну картину життя, виражаючи і формуючи громадську думку. Але це не означає, що незалежні ЗМІ повинні концентрувати свою увагу лише на негативному, нагнітаючи підозрілість і невпевне­ ність, вдаючись до необгрунтованої критики, грубої полеміки. Українській журналістиці в нових умовах повинна бути властива конструктивна творча позиція. А тому вимагають закріплення в інформаційному законодавстві гарантії свободи засобів масової інформації. Як і в усіх демократичних країнах, при формуванні законодавчих актів у сфері ЗМІ слід дотримуватись принципу «більше свободи — більше відповідальності».

10. Вихід засобів масової інформації із важкої економічної кризи можливий за умов нормального функціонування ринко­ вих відносин. З метою створення необхідних умов для випуску газет і журналів у період переходу до ринку владні структури мають звільнити від податків на додаткову вартість і доходи ре­ дакції газет і журналів (крім комерційних), а також доходи під­ приємств поліграфії і зв'язку, одержувані від виготовлення і роз­ повсюдження цих видань.

Таким чином, на шляху до ринкових відносин кожен крок нашого суспільства видається важким і болісним і для засобів масової інформації.

Один із шляхів виходу з кризового становища редакційних, журналістських колективів, як показує практика, — розвиток принципів самоокупності і самофінансування. Сьогодні творчість без надійної економічної бази обійтись не зможе. Комерція і твор­чість стають взаємопов'язаними. Особливо, коли питання вирі­шується так: вижити чи ні. Отже, у центрі уваги мають бути ефек­тивна підприємливість і бізнес.

Додатковий шанс для виживання — організація та участь у роботі малих підприємств. І тут є чимало прикладів, коли подіб­ні підприємства існують навіть при редакціях багатотиражних газет. Реальна віддача від них очевидна. Як очевидно й те, що цій формі видавничо-господарської діяльності слід приділити максимум уваги.

Тим паче, що держава надає редакціям певні пільги, звільнив­ши їх як творчі організації від сплати внесків до спеціальних фондів.

329

Теорія журналістики

Що ж стосується внесків на соціальне страхування та до Дер­жавного фонду сприяння зайнятості населення, то такі відраху­вання проводяться редакціями на загальних підставах.

Принципова проблема — справедливий розподіл майна ви­давництв між редакціями і друкарнями. Діючи на основі підза-конного акту, видавництва, по суті, ошукують редакції, перетво­рюючи їх на жебраків, котрі повністю залежать від монополіста, що ними завжди були і воліють залишитися видавництва.

Ще раз наголосимо: в умовах ринку видавничо-комерційна діяльність журналістських організацій — основа їх економіки.

У здійсненні організаційно-творчих заходів не варто бути «чис­тими» журналістами, зупинятись тільки на жанровій палітрі. Кожен редакційний колектив має виробити творчо-економічну політику.

11. Комплекс винятково важливих міжнародних проблем укра­ їнської національної журналістики:

Q психологічний аспект (українській журналістиці належить рішуче позбутись комплексу провінціалізму і меншовартості. Пси­хологічна настанова, що тільки московські газети можуть мати власкорів за кордоном — чисто імперський синдром);

□ політичний аспект (Україна стане державою лише тоді, коли вона буде включена у світову комунікативну систему, коли в між­народних інформаційних потоках матиме свій голос. Інформаційна ізоляція нашої держави прямо б'є по національному престижу).

Західний журналізм майже нічого спільного з нашим не має. Це зовсім інше трактування професії, способу творчого самови­раження і виробничої організації, це зовсім інша технологічна комп'ютерна основа.

В умовах дорожнечі на сировину і допотопної поліграфії тре­ба рішуче йти на створення міжнародних видавничих корпора­цій і не боятися ввезення до нас іноземного капіталу.

12. Важливим компонентом стратегії і тактики журналістської творчості є всебічна розробка основних засад економічної і со­ ціальної політики. Публікації періодичних видань і телематеріа- ли електронних ЗМІ у цьому сенсі мають бути позначені жанро­ вим розмаїттям і широким тематичним діапазоном.

У цій проблематиці вирізняється кілька акцентів.

Перший акцент: Справа не в курсі. Курс, який схвалено Вер­ховною Радою, правильний, справа в його виконанні, в органі­зації роботи.

Другий акцент: Балансування між минулим і майбутнім зне­кровлює молоду державу, розриває суспільну свідомість, послаб-

330

Висновки

лює владу, яка й без того важко спинається на ноги, постійно каталізує загрозу стабільності й громадянського миру.

Третій акцент: Ніде правди діти — підстав для невдоволення людей багато. Суспільство перевантежене суперечностями. Про­те не мітингами, "весняними" чи "осінніми" наступами і похо­дами вони розв'язуються.

Четвертий акцент: Цивілізована опозиція — це нормально і необхідно. Але далі не може тривати становище, коли одні від­повідають за все, інші — ні за що. Більше того - постійно розхи­тують суспільство, перманентно закликають до протистояння владі, до антиконституційних дій і демонструють це.

13. У висвітленні проблем державності засоби масової інфор­ мації мають визначити магістральні напрями своєї діяльності:

перший — всебічна підтримка державницьких сил;

другий — консолідація здорових сил суспільства на конститу­ційних засадах навколо побудови нової держави, зміцнення гро­мадянського миру і злагоди;

третій — вдумлива й аргументована пропаганда положень Ос­новного Закону, а також найважливіших "ринкових" законів;

четвертий — сприяння зміцненню взаємодії усіх гілок влади, прискорення судово-правової реформи;

п'ятий — рішуче відстоювання демократичних завоювань, права на гласність, плюралізм, свободу совісті і слова.

14. Україна кровно зацікавлена в поширенні якомога повні­ шої інформації про її інтелектуальний, економічний, ресурсний потенціал, про її миролюбні прагнення, про різні сфери її куль­ турного життя безпосередньо з України, а не через не завжди об'єктивні засоби масової інформації її сусідів. Така інформація сприяла б міжнародному іміджу України, була б вкрай корисною для ділових кіл, спрямуванню інвестицій, встановленню і роз­ витку міжнародних зв'язків у сфері бізнесу, науки і культури.

Входженню України в міжнародний інформаційний простір сприятимуть:

  • приведення чинного законодавства у відповідність до між­народних норм;

  • розширення участі України в міжнародному співробітницт­ві у сфері засобів масової інформації і видавничій справі, роботі міжнародних інформаційних інституцій, здійснення рівноправ­ного, паритетного інформаційного обміну;

  • розвиток і вдосконалення систем зв'язку і телекомунікацій з метою створення належних умов для поширення і розвитку комп'ютерних мереж;

331

Теорія журналістики

• створення умов, за яких якомога повніша об'єктивна ін­ формація про політичне, культурне, економічне життя нашого суспільства виходила.б саме з України і набула справді широко­ го міжнародного поширення.

Зазначених цілей необхідно досягти шляхом:

» укладення багатосторонніх і двосторонніх міждержавних угод і договорів у сфері інформації і телекомунікацій, книговидання, книгорозповсюдження і поліграфії;

  • створення умов для інформаційної присутності України в міжнародних комп'ютерних мережах;

  • розвиток партнерства між Україною і зарубіжними країна­ми в галузі інформації, професійної підготовки та стажування журналістів, видавничої справи, обміну інформаційними програ­мами;

  • використання можливостей міжнародної організації "Цен­тральноєвропейська ініціатива" та Міжнародної федерації жур­налістів для входження в Європейський інформаційний простір;

  • інформаційне забезпечення потреб іноземних громадян ук­раїнського походження в інформації про Україну;

  1. здійснення спільних проектів у галузі інформації з міжна­родними організаціями, зокрема Радою Європи, Організацією Об'єднаних Націй.

                  1. ЗМІСТ

Від автора З

Вступ 5

Предмет і завдання курсу 7

Поняття «журналістика» 7

Університетська підготовка журналістів 11

Нова журналістська формація 20

Журналістика як мистецтво і як наука ЗО

Інформаційний підхід у журналістиці 41

Суспільство і соціальна інформація 41

Відкритість інформаційного простору 47

Основні принципи інформаційних відносин 53

Доступ до інформації 59

Види інформації 66

Правила передачі інформації 69

Нормативна база діяльності преси 81

Свобода преси 81

Правові основи функціонування ЗМЇ 93

Законодавче забезпечення захисту інформаційного

простору 140

Норми професійної етики журналіста 145

Результативність журналістської діяльності 169

Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення 169

Принципи журналістики як основа ефективного

функціонування ЗМІ 179

Ефективність і дієвість як різні типи

результативності 189

333

Теорія журналістики

Якісні методи у вивченні аудиторії ЗМІ 197

Проблема використання текстових факторів 204

Стратегія і тактика журналістської творчості 210

Журналістика як галузь творчої діяльності 210

Суспільство як духовне явище і журналістика 213

Людина і журналістика 222

Національне відродження і преса 227

Засоби масової інформації й утвердження

державності 241

Соціальна практика і журналістська творчість 245

Система національної преси 262

Журналістика в системі соціальних інститутів 262

Масова комунікація 266

Нові електронні засоби 270

Структурні проблеми ЗМІ 280

Оновлювана генерація мас медіа 283

Взаємодія соціальних факторів і преси 301

Висновки 315

Підручник

МОСКАЛЕНКО Анатолій

Теорія журналістики

Редактор — Ганна Дзюбенко Обкладинка — Ганна Набока Технічний редактор — Майя Притикіна Коректор — Тетяна Дрожак Набір - Володимир Дорощук Верстка - Віталій Димарчук

Підп. до друку 15.05.98. Формат 60х84/І6. Гарн. Тайме. Папір офс. № 1. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 19,53. Ум. фарбо-відб. 19,85. Обл.-вид. арк. 21,02. Тираж 1 000 прим. Зам.

АТЗТ "Експрес-об'ява", 252054, Київ-54, вул. Гоголівська, 22/24

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]