- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Висновки
приватизації; реалізації заходів щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення; висвітлення питань, пов'язаних з концепцією національної безпеки України; інформаційного забезпечення процесу реформування агропромислового комплексу України; показу роботи Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та виконання комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю; висвітлення рішень Координаційного комітету з боротьби з корупцією й організованою злочинністю; показу негативних наслідків діяльності деструктивних культів; висвітлення діяльності Національного комітету боротьби із захворюванням на СНІД; висвітлення політики з питань охорони довкілля та екологічної безпеки; підготовки матеріалів відповідно до комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови; висвітлення питань реалізації невідкладних заходів щодо прискорення реформ і виведення економіки України з кризи; підготовки матеріалів про особливе партнерство України і НАТО.
Пріоритетний напрям інформаційної діяльності визначила тема утвердження незалежної України у світовому співтоваристві, активізації її зовнішньої політики, розширення участі у міжнародному співробітництві.
Агентство прагне впливати на інформаційне забезпечення і роз'яснення стратегії й тактики відносин України з Російською Федерацією та іншими країнами СНД.
Перспективи подальшого розвитку Центрального державного інформаційного агентства України з метою посилення його внеску у розбудову вітчизняного інформаційного простору мають конкретні обриси: передбачається налагодження обміну інформацією на паритетних засадах на підставі угод із провідними зарубіжними агентствами, спеціалізованої підготовки репортерів, заснування спеціалізованого банку даних в "Інтернеті", відкриття при агентстві Національного прес-клубу.
Програма-максимум ДІНАУ передбачає забезпечення його супутниковим зв'язком, модернізацією технології збирання інформації кореспондентською мережею за рахунок упровадження сучасного обладнання, використання новітніх комунікаційних та комп'ютерних мереж, налагодження кольорового фотовиробниц-тва, оперативної служби новин, поетапне створення представництв Державного інформаційного агентства за кордоном.
Теоретичне осмислення процесів, що відбуваються на ринку мас медіа, - головна мета нормативного курсу "Теорія журналістики."
325
Теорія журналістики
Наведемо кілька рекомендаційних висновків, якими можуть послугуватися не тільки майбутні журналісти, а й ті, хто вже працює у засобах масової інформації:
1. Журналістика зможе розкрити свій творчий потенціал лише тоді, коли стоятиме на національних засадах. Ми вже щонай менше втретє у XX ст. проголошуємо незалежність. Для того, аби втримати державність цього разу, слід ще добре потрудити ся. Досвід безперспективної СНД, складні стосунки із Росією засвідчують: Україні ще треба пройти неабиякі випробування, аби утвердити свою державність і стати могутньою європейсь кою державою.
У цьому історичному контексті журналісти повинні робити свою справу під єдиним кутом зору — національного інтересу України. Нині не час бавитися у нескінчений демократизм, вправ-лятися в абстрактному західному лібералізмі чи скочуватися до інформативного космополітизму, не кажучи вже про те, що не треба опускатися до банального націоналізму, як це робить московська преса, а особливо московська телевізія, не залишатися об'єктивістськими статистами в умовах шаленої психологічної війни проти України.
2. Інформаційний голод — не менша небезпека для молодої держави, ніж голод фізичний. Росія із своїм блокуванням папе ром намагалася, особливо у критичні періоди, знищити укра їнську національну пресу. Що робити із Чорноморським фло том — про це українські громадяни довідувалися із шовіністич них «Известий» та «Правды».
Навіть в умовах розвинутої демократичної держави, не кажучи вже про країну, яка тільки будується, преса відіграє винятково важливу роль в управлінні суспільством. Виведення з ладу цього управлінського елементу призводить до інформаційного вакууму, а це — перша стадія суспільного хаосу. Крім того, вакуум — винятково сприятливе середовище для психологічних диверсій тощо.
Отже, преса, поліграфічна індустрія мають стати одним із пріоритетів уряду. Нелегко і прибалтам, і білорусам, і казахам, але вони не допустили припинення виходу загальнонаціональних видань. Коли завмирає влада четверта, то вже недалеко до загибелі влади і першої, і другої.
3. На весь зріст постає проблема економіки ЗМІ, у розв'язан ні якої українські журналісти — піонери, неофіти. Як вижити в умовах ринкової економіки — це залежить від комерційної здат ності кожного редактора, кожного колективу.
326
Висновки
Світова практика свідчить: видавничо-інформаційна справа — один із найвигідніших видів бізнесу, який забезпечує надприбутки і високу концентрацію капіталу.
Ринок, конкуренція, газетний бізнес — не така вже й недоступна річ, як це може здатися. Та ж газета «За вільну Україну», яку переслідували, намагалися знищити, видала найбільшу кількість номерів у 1991р. серед усіх масових загальноукраїнських газет. Для півмільйонного тиражу колектив дістав необхідні три тисячі тонн паперу, не маючи ні грама цього паперу, гарантованого державою.
Живучість — це результат роботи комерційних відділів редакцій, уміння жити в умовах ринку і без будь-якого мецената з першого дня існування.
Тепер усі ми стоїмо на порозі приватизації. Як розв'язувати проблему власності? Адже поширену формулу «засновник — журналістський колектив» не можна вважати економічно та юридично грамотною. Очевидно, українській журналістиці доведеться йти шляхом спроб і помилок. Подекуди на базі редакцій створили акціонерно-видавничі товариства. Власниками газет стали самі журналісти із конкретною часткою редакційного майна і відповідною ставкою акцій у статутному фонді приватного підприємства. Розвиваються й інші форми власності у сфері журналістської діяльності.
4. Усі засоби масової інформації недавно працювали у лабетах єдиної комуністичної пресової монополії. Комуністична партія — ось хто був Шпрингером чи Максвеллом. У ході національної демократичної революції почали з'являтися газети Рад, які на сьогодні утворили нову монополію.
Чи нормально це? Коли орган влади видає свою газету — це нонсенс. Такого нема ніде у світі. Це суперечить нормам демократичного устрою. Це більшовицький анахронізм.
Враховуючи це, деякі ради демонструють свій демократизм, знімаючи з себе повноваження засновника газет і надаючи їм статус незалежних. І цю демонополізацію треба провести в масштабах усієї держави в рамках загальнонаціонального структуру-вання суспільства. Коли ми називаємо себе демократами, то повинні відокремити четверту владу від усіх інших видів влади. Газети Рад, ще раз підкреслимо, — нонсенс.
5. Серед складних і невідкладних проблем, з якими зустрілась суверенна Україна через об'єктивні і суб'єктивні причини, стала інформаційна незахищеність молодої держави. ЗМІ, які зробили так багато для утвердження самостійності, потрапили у стан гли-
327
Теорія журналістики
бокої кризи. У зв'язку з різким зростанням цін на папір збільшились і поштові витрати, катастрофічно падають тиражі, а багато видань перебувають на межі закриття. Відсутність технічних можливостей і недостатня концентрація інтелектуального потенціалу не сприяють створенню чесного і правдивого образу України на світовій арені.
Незважаючи на величезну роль засобів масової інформації у сучасному суспільстві, їм не приділяється належна увага як з боку влади, так і з боку громадськості, науки. Нездоланий до кінця більшовицький погляд на пресу лише як на коліщатко і гвинтик загальнодержавного механізму, а на журналістів — як на підручних. Не можуть не тривожити факти переслідувань, незаконних звільнень працівників ЗМІ, а також погромницькі дії представників крайніх екстремістських сил проти прогресивних журналістів.
Із проголошенням самостійності України, національним відродженням перед засобами масової інформації постало принципово нове завдання — бути «четвертою владою» незалежної демократичної держави, виконувати доступними їй засобами державотворчі функції. При їх реалізації, тобто у процесі утвердження державності України виникає спокуса бачити у засобах масової інформації апологета владних структур, рупора законодавчої та виконавчої влади, зобов'язати беззаперечно виконувати їх волю. Це може призвести до того ж тоталітаризму, нехай іншої форми, іншої модифікації. Зрозуміло, різні владні, як і партійні, структури будуть прагнути мати, і сьогодні реально мають, свої видання, власну пресу, інформаційну службу, проводячи через них свої ідеї, нав'язуючи свою волю. Але справжнє демократичне суспільство мусить мати незалежні ЗМІ, тобто те, що умовно прийнято називати «четвертою владою».
Найчільнішим завданням ЗМІ стало формування державного мислення як мислення гуманного, демократичного, відповідального. Народу треба повернути історичну свідомість як найвищу духовну та етичну цінність. Зважаючи на інформаційну блокаду, засилля масової, нерідко низькопробної преси, підступну діяльність антинаціональних чинників з метою поставити під сумнів державність України, деморалізувати людей, назріло як першочергове завдання — формування якісної преси. У цей перехідний період їй треба надати всебічну матеріальну підтримку, насамперед на Сході й Півдні України. Поставивши на перше місце духовне оновлення, журналісти Української держави на основі національної культури зобов'язані піднести аналітичний,
328
Висновки
гносеологічний, естетичний і прагматичний рівні ЗМІ до сучасних світових стандартів, ошляхетнити українське суспільство інтелігентним способом співрозмови.
9. Перебуваючи у потенційній конструктивній опозиції до влади, преса повинна бути дзеркалом, яке відображає реальну картину життя, виражаючи і формуючи громадську думку. Але це не означає, що незалежні ЗМІ повинні концентрувати свою увагу лише на негативному, нагнітаючи підозрілість і невпевне ність, вдаючись до необгрунтованої критики, грубої полеміки. Українській журналістиці в нових умовах повинна бути властива конструктивна творча позиція. А тому вимагають закріплення в інформаційному законодавстві гарантії свободи засобів масової інформації. Як і в усіх демократичних країнах, при формуванні законодавчих актів у сфері ЗМІ слід дотримуватись принципу «більше свободи — більше відповідальності».
10. Вихід засобів масової інформації із важкої економічної кризи можливий за умов нормального функціонування ринко вих відносин. З метою створення необхідних умов для випуску газет і журналів у період переходу до ринку владні структури мають звільнити від податків на додаткову вартість і доходи ре дакції газет і журналів (крім комерційних), а також доходи під приємств поліграфії і зв'язку, одержувані від виготовлення і роз повсюдження цих видань.
Таким чином, на шляху до ринкових відносин кожен крок нашого суспільства видається важким і болісним і для засобів масової інформації.
Один із шляхів виходу з кризового становища редакційних, журналістських колективів, як показує практика, — розвиток принципів самоокупності і самофінансування. Сьогодні творчість без надійної економічної бази обійтись не зможе. Комерція і творчість стають взаємопов'язаними. Особливо, коли питання вирішується так: вижити чи ні. Отже, у центрі уваги мають бути ефективна підприємливість і бізнес.
Додатковий шанс для виживання — організація та участь у роботі малих підприємств. І тут є чимало прикладів, коли подібні підприємства існують навіть при редакціях багатотиражних газет. Реальна віддача від них очевидна. Як очевидно й те, що цій формі видавничо-господарської діяльності слід приділити максимум уваги.
Тим паче, що держава надає редакціям певні пільги, звільнивши їх як творчі організації від сплати внесків до спеціальних фондів.
329
Теорія журналістики
Що ж стосується внесків на соціальне страхування та до Державного фонду сприяння зайнятості населення, то такі відрахування проводяться редакціями на загальних підставах.
Принципова проблема — справедливий розподіл майна видавництв між редакціями і друкарнями. Діючи на основі підза-конного акту, видавництва, по суті, ошукують редакції, перетворюючи їх на жебраків, котрі повністю залежать від монополіста, що ними завжди були і воліють залишитися видавництва.
Ще раз наголосимо: в умовах ринку видавничо-комерційна діяльність журналістських організацій — основа їх економіки.
У здійсненні організаційно-творчих заходів не варто бути «чистими» журналістами, зупинятись тільки на жанровій палітрі. Кожен редакційний колектив має виробити творчо-економічну політику.
11. Комплекс винятково важливих міжнародних проблем укра їнської національної журналістики:
Q психологічний аспект (українській журналістиці належить рішуче позбутись комплексу провінціалізму і меншовартості. Психологічна настанова, що тільки московські газети можуть мати власкорів за кордоном — чисто імперський синдром);
□ політичний аспект (Україна стане державою лише тоді, коли вона буде включена у світову комунікативну систему, коли в міжнародних інформаційних потоках матиме свій голос. Інформаційна ізоляція нашої держави прямо б'є по національному престижу).
Західний журналізм майже нічого спільного з нашим не має. Це зовсім інше трактування професії, способу творчого самовираження і виробничої організації, це зовсім інша технологічна комп'ютерна основа.
В умовах дорожнечі на сировину і допотопної поліграфії треба рішуче йти на створення міжнародних видавничих корпорацій і не боятися ввезення до нас іноземного капіталу.
12. Важливим компонентом стратегії і тактики журналістської творчості є всебічна розробка основних засад економічної і со ціальної політики. Публікації періодичних видань і телематеріа- ли електронних ЗМІ у цьому сенсі мають бути позначені жанро вим розмаїттям і широким тематичним діапазоном.
У цій проблематиці вирізняється кілька акцентів.
Перший акцент: Справа не в курсі. Курс, який схвалено Верховною Радою, правильний, справа в його виконанні, в організації роботи.
Другий акцент: Балансування між минулим і майбутнім знекровлює молоду державу, розриває суспільну свідомість, послаб-
330
Висновки
лює владу, яка й без того важко спинається на ноги, постійно каталізує загрозу стабільності й громадянського миру.
Третій акцент: Ніде правди діти — підстав для невдоволення людей багато. Суспільство перевантежене суперечностями. Проте не мітингами, "весняними" чи "осінніми" наступами і походами вони розв'язуються.
Четвертий акцент: Цивілізована опозиція — це нормально і необхідно. Але далі не може тривати становище, коли одні відповідають за все, інші — ні за що. Більше того - постійно розхитують суспільство, перманентно закликають до протистояння владі, до антиконституційних дій і демонструють це.
13. У висвітленні проблем державності засоби масової інфор мації мають визначити магістральні напрями своєї діяльності:
перший — всебічна підтримка державницьких сил;
другий — консолідація здорових сил суспільства на конституційних засадах навколо побудови нової держави, зміцнення громадянського миру і злагоди;
третій — вдумлива й аргументована пропаганда положень Основного Закону, а також найважливіших "ринкових" законів;
четвертий — сприяння зміцненню взаємодії усіх гілок влади, прискорення судово-правової реформи;
п'ятий — рішуче відстоювання демократичних завоювань, права на гласність, плюралізм, свободу совісті і слова.
14. Україна кровно зацікавлена в поширенні якомога повні шої інформації про її інтелектуальний, економічний, ресурсний потенціал, про її миролюбні прагнення, про різні сфери її куль турного життя безпосередньо з України, а не через не завжди об'єктивні засоби масової інформації її сусідів. Така інформація сприяла б міжнародному іміджу України, була б вкрай корисною для ділових кіл, спрямуванню інвестицій, встановленню і роз витку міжнародних зв'язків у сфері бізнесу, науки і культури.
Входженню України в міжнародний інформаційний простір сприятимуть:
приведення чинного законодавства у відповідність до міжнародних норм;
розширення участі України в міжнародному співробітництві у сфері засобів масової інформації і видавничій справі, роботі міжнародних інформаційних інституцій, здійснення рівноправного, паритетного інформаційного обміну;
розвиток і вдосконалення систем зв'язку і телекомунікацій з метою створення належних умов для поширення і розвитку комп'ютерних мереж;
331
Теорія журналістики
• створення умов, за яких якомога повніша об'єктивна ін формація про політичне, культурне, економічне життя нашого суспільства виходила.б саме з України і набула справді широко го міжнародного поширення.
Зазначених цілей необхідно досягти шляхом:
» укладення багатосторонніх і двосторонніх міждержавних угод і договорів у сфері інформації і телекомунікацій, книговидання, книгорозповсюдження і поліграфії;
створення умов для інформаційної присутності України в міжнародних комп'ютерних мережах;
розвиток партнерства між Україною і зарубіжними країнами в галузі інформації, професійної підготовки та стажування журналістів, видавничої справи, обміну інформаційними програмами;
використання можливостей міжнародної організації "Центральноєвропейська ініціатива" та Міжнародної федерації журналістів для входження в Європейський інформаційний простір;
інформаційне забезпечення потреб іноземних громадян українського походження в інформації про Україну;
здійснення спільних проектів у галузі інформації з міжнародними організаціями, зокрема Радою Європи, Організацією Об'єднаних Націй.
ЗМІСТ
Від автора З
Вступ 5
Предмет і завдання курсу 7
Поняття «журналістика» 7
Університетська підготовка журналістів 11
Нова журналістська формація 20
Журналістика як мистецтво і як наука ЗО
Інформаційний підхід у журналістиці 41
Суспільство і соціальна інформація 41
Відкритість інформаційного простору 47
Основні принципи інформаційних відносин 53
Доступ до інформації 59
Види інформації 66
Правила передачі інформації 69
Нормативна база діяльності преси 81
Свобода преси 81
Правові основи функціонування ЗМЇ 93
Законодавче забезпечення захисту інформаційного
простору 140
Норми професійної етики журналіста 145
Результативність журналістської діяльності 169
Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення 169
Принципи журналістики як основа ефективного
функціонування ЗМІ 179
Ефективність і дієвість як різні типи
результативності 189
333
Теорія журналістики
Якісні методи у вивченні аудиторії ЗМІ 197
Проблема використання текстових факторів 204
Стратегія і тактика журналістської творчості 210
Журналістика як галузь творчої діяльності 210
Суспільство як духовне явище і журналістика 213
Людина і журналістика 222
Національне відродження і преса 227
Засоби масової інформації й утвердження
державності 241
Соціальна практика і журналістська творчість 245
Система національної преси 262
Журналістика в системі соціальних інститутів 262
Масова комунікація 266
Нові електронні засоби 270
Структурні проблеми ЗМІ 280
Оновлювана генерація мас медіа 283
Взаємодія соціальних факторів і преси 301
Висновки 315
Підручник
МОСКАЛЕНКО Анатолій
Теорія журналістики
Редактор — Ганна Дзюбенко Обкладинка — Ганна Набока Технічний редактор — Майя Притикіна Коректор — Тетяна Дрожак Набір - Володимир Дорощук Верстка - Віталій Димарчук
Підп. до друку 15.05.98. Формат 60х84/І6. Гарн. Тайме. Папір офс. № 1. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 19,53. Ум. фарбо-відб. 19,85. Обл.-вид. арк. 21,02. Тираж 1 000 прим. Зам.
АТЗТ "Експрес-об'ява", 252054, Київ-54, вул. Гоголівська, 22/24