- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
хабарництво.
Якщо розглядати розвиток української журналістики у світовому контексті з точки зору свободи преси як однієї з основних цінностей демократії, то впадає в око схожість процесів в Україні, та в державах Центральної і Східної Європи.
По-перше, держави Центральної і Східної Європи шукають шляхи для створення стабільного демократичного суспільства, а також ринково-економічних і державно-правових стосунків. Відповідно трансформаційний процес є надто комплексним і має чимало протиріч.
Численні проблеми, що виникають на цьому шляху і мають схожий характер, як, наприклад, розпад колишньої економічної системи, загострення соціальних протиріч, зниження рівня життя значної частини населення, невизначеність духовних орієнтирів і недостатній розвиток демократичних інститутів. Однак кожна із посттоталітарних країн має характерні особливості. В одних загострились етнічні конфлікти, привнесені ззовні, на тлі яких помітні спроби щодо активізації мафіозних кланів і відновлення комуністичних стосунків.
Україні притаманний пошук шляхів вирішення конфліктів між гілками влади.
Це, безперечно, позначається і на функціонуванні преси.
По-друге, існують численні й різноманітні спроби політичної еліти встановити контроль над ЗМІ. А це загальмовує ведення плюралістичної і відкритої дискусії.
По-третє, лише за умови, коли ЗМІ самі сміливо, активно і насамперед високоякісно доведуть, що вони є непідкупним каталізатором, преса може стати надійним інструментом демократичних перетворень.
Для повного здійснення проголошеної свободи преси одним із важливих чинників є професійна етика журналіста. Тут треба вести мову про цілий кодекс професійної етики журналіста, що
151
Теорія журналістики
визначає основні моральні орієнтири, якими має керуватись журналіст для того, щоб його діяльність сприяла одержанню людьми об'єктивної інформації, яка не суперечить не тільки Законам «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», а й основним законодавчим актам і правовим нормам незалежної України.
Давно назріло питання, яке можна сформулювати так: діяльність преси, її стосунки з громадянами й організаціями мають регулюватися і Законом про пресу, і нормами професійної етики. Преса не може існувати в умовах — сьогодні за гласність, а завтра проти гласності. І преса має нести відповідальність за виступи. Потрібна міцна юридична і моральна основа. Якщо бути чесними, то у нас ще немає справжньої демократії, ми тільки починаємо її будувати. У верхніх ешелонах влади багато хто й досі не розуміє, що закони і для них писані, а внизу вважають: демократія — значить, все дозволено. А свободи без відповідальності не існує і не може бути.
У Фінляндії, наприклад, згідно із законом про свободу преси вже двадцять років діє рада з питань масової інформації, створена разом спілками журналістів і видавців. її головне завдання — стежити за додержанням працівниками преси норм професійної етики. Вона розглядає зміст спірних публікацій, методи, які журналісти використовують для того, щоб одержати інформацію, а також випадки, коли спостерігаються спроби заважати доступу представників преси до інформації. Рада може вдатися до розслідування як на чиюсь скаргу, так і з власної ініціативи. Якщо рада приймає рішення на користь скаржника, тобто визнає дії друкованого органу неправильними, газета зобов'язана повністю опублікувати текст такого рішення. Прерогативи ради на цьому закінчуються. Якщо скаржника не задовольняє така форма моральної компенсації, він має право звернутися до суду. Щороку рада розглядає близько 200 скарг і приблизно по 50(!) з них виносить представникам органів масової інформації обвинувальні вердикти. Виділимо основні принципи і норми професійної етики журналіста, що випливають із законів, законодавчих актів і правових норм незалежної України, а також прийнятих Спілкою журналістів України, з урахуванням міжнародного досвіду, документів про професійну діяльність працівників ЗМІ.
1. Соціальна відповідальність журналіста
Журналіст несе відповідальність перед громадянами, а також перед суспільством у цілому в особі його конституційних інсти-
152
Нормативна база діяльності преси
тутів за зміст своїх матеріалів, які пропонуються ним для обнародування, за правдиве і своєчасне інформування громадськості про факти, явища і події, що мають суспільне значення. Забезпечення права громадян на інформацію — найголовніший обов'язок журналіста.
Неприпустимо використовувати засоби масової інформації для розголошення відомостей, які становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, закликів до насильницького повалення чи зміни конституційного ладу чи територіальної цілісності Української держави, пропаганди війни, насильства та жорстокості, расової, національної, релігійної винятковості чи нетерпимості, поширення порнографії, а також з метою здійснення інших кримінальних вчинків.
Забороняється використовувати засоби масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність, якщо це невиправдано з точки зору інтересів громадськості.
Якщо вказівки засновника видання чи керівництва редакції суперечать вимогам етики і моралі, особистим переконанням, то журналіст може відмовитись від їх виконання.
2. Правдивість і об'єктивність
Журналіст зобов'язаний правдиво й об'єктивно відображати дійсність шляхом точної і вичерпної інформації з тим, щоб громадськість могла на основі повідомлення одержати чітке уявлення про соціальні процеси, їх походження, суть і значення.
При доборі фактів, їх викладі та оцінках, опрацюванні і поширенні інформації журналіст повинен виходити з інтересів суспільства, сприяти тому, щоб засоби масової інформації об'єктивно відображали плюралізм думок і поглядів, забезпечували гарантоване право людини на свободу слова і переконання, не допускали приховування суспільно значущої інформації, перекручування фактів та їх корисливої інтерпретації.
У матеріалах, де йдеться про права та обов'язки журналістів, підкреслено, що вони повинні «подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію».
3. Сумлінність і чесність
Сумлінність журналіста передбачає скрупульозну перевірку фактів, точне відтворення даних, узятих із документальних та інших джерел і призначених для публікації, унеможливлює підтасування фактів, бездоказовість суджень, домисел і фабрикацію матеріалів.
153
Теорія журналістики
У разі помилки журналіст зобов'язаний негайно вжити заходів для виправлення її наслідків шляхом публікації спростування, вибачення і відшкодування моральних збитків потерпілому.
Сама професія забороняє журналістові користуватися її перевагами в особистих інтересах та в інтересах своїх знайомих. Використання друкованого та ефірного слова для переслідування окремих осіб, зведення особистих рахунків, задоволення групових і авторських амбіцій неприпустиме. Журналіст зобов'язаний зберігати в таємниці джерела довіреної інформації, поважати права на інтелектуальну власність і авторські права інших осіб, не допускати заавторства і плагіату.
Журналіст повинен поважати честь і гідність людей, які є об'єктами його професійної уваги, бути тактовним у спілкуванні з ними. Він зобов'язаний уникати втручання в особисте життя і може розголошувати подібні дані у виняткових випадках, коли це необхідно для захисту суспільства, прав і законних інтересів громадян, а також за згодою громадянина. Журналіст не повинен поширювати неперевірені дані і чутки, а також допускати висловлювання, які можуть підірвати репутацію людини або заплямувати її.
4. Вірність загальнолюдським цінностям
Визнаючи пріоритет загальнолюдських цінностей перед всіма іншими, журналіст виступає за гуманізм, мир, демократію, соціальний прогрес, права людини. Він займає непримиренну позицію щодо будь-яких форм виправдання агресії, гонки озброєнь, інших форм насильства, зневаги і дискримінації, тоталітаризму і тиранії. Журналіст спрямовує свою діяльність на відстоювання життєвих інтересів Української держави, її народу, ліквідацію небезпечних соціальних конфліктів, на охорону природи і пам'яток історії та культури тощо.
Журналіст з повагою ставиться до особливостей, цінностей і гідності кожної національної культури, кожної людини. Своєю діяльністю він допомагає усувати непорозуміння і настороженість у стосунках між народами, сприяє вихованню культури міжнаціональних відносин, пробуджує у своїх читачів, глядачів, слухачів розуміння потреб інших народів, повагу прав і гідності всіх націй і всіх людей, незалежно від статі, раси, мови, національності, релігійних та ідейних переконань. Він сприяє створенню клімату довіри в міжнародних відносинах, роззброєнню і національному розвитку, відстоює право на свободу слова.
Обов'язок журналіста — сприяти гласності і демократизації у
154
Нормативна база діяльності преси
сфері засобів масової інформації, рішуче виступати проти спроб здійснювати цензуру. Він має підносити роль української національної преси у світовій цивілізації, добиватися того, щоб Україна мала своє представництво у світовій комунікативній системі, утверджувала в міжнародних інформаційних потоках власний неповторний голос.
5. Професійна солідарність
Журналіст піклується про престиж професії, поважає честь і гідність колег, не допускає дій, які завдавали б шкоди авторитету журналістики, бореться проти диктату преси інших країн, її втручання у справи суверенної України, підтримує рівноправні контакти з усіма творчими організаціями Української держави, відстоює ідеї дружби, злагоди, зміцнює журналістське братерство, співдружність творчих сил, бере участь у міжнародних організаціях журналістів. Професійна солідарність не може бути виправданням посягань на правду і справедливість.
Журналіст підтримує демократичну, прогресивну журналістику, бореться проти шкідливого провінціалізму, меншовартості і національної обмеженості, підтримує дружні контакти з українською діаспорою, еміграційною пресою. У творчому змаганні журналіст не дозволяє собі зловживати довір'ям своїх колег, заважати їм виконувати професійні обов'язки. Він сприяє колегам у розвитку їх творчих здібностей, підвищенні знань і майстерності, приходить на допомогу колегам, які потрапили в біду.
Порушення професійної етики — це порушення принципів свободи преси. У законах, законодавчих актах і правових нормах передбачена відповідальність за порушення свободи діяльності З МІ. Спробуємо узагальнити найбільш характерні випадки.
1. Вчинки, що обмежують права громадян на отримання інформації:
якщо журналіст незалежно від мети, яку він переслідував, обнародує неточну, неправильну інформацію, зокрема, внаслідок зневажливого ставлення до ретельної її перевірки;
якщо журналіст, який одержав суспільно значущу інформацію спеціально для публікації, з корисливих чи інших причин приховує або замовчує її;
якщо журналіст тим чи іншим чином фальсифікує інформацію, спотворює зміст документального чи іншого джерела, допускає правку змісту цитованого документа;
якщо журналіст свідомо бере участь в організації навмисного замовчування суспільно значущої події, явища чи факту;
155
Теорія журналістики
• якщо журналіст під виглядом достовірної поширює інфор мацію, яка грунтується на непідтверджених повідомленнях, чут ках, домислах, припущеннях, а також одержану із невідомого джерела.
2. Вчинки, що обмежують права громадян на свободу висловлення думок:
• якщо журналіст із егоїстичних, групових чи інших мірку вань протидіє веденню дискусії або обнародуванню суджень, з якими він незгоден, порушуючи таким чином принцип плюра лізму думок;
якщо журналіст протидіє обнародуванню критичних або полемічних виступів з приводу надрукованого раніше матеріалу;
якщо журналіст без достатньої підстави відмовляє в публікації спростування чи відповіді;
якщо журналіст розголошує у засобах масової інформації відомості, надані йому з умовою збереження їх в таємниці;
якщо журналіст уводить громадськість в оману шляхом фіктивних листів читачів, глядачів чи слухачів або видає власний матеріал за точку зору і результат творчості іншої реальної особи (заавторство);
якщо журналіст усупереч проханню автора матеріалу чи людини, у якої брав інтерв'ю, не узгоджує з нею підготовлений до публікації остаточний текст,#або ж допускає у тексті суттєві зміни без згоди і публікує його.
3. Вчинки проти честі і гідності особи:
якщо журналіст обнародує відомості, які хоча і відповідають дійсності, але завдають шкоди честі і гідності особи;
якщо журналіст чинить дію, що містить у собі ознаки брехні та образи;
якщо журналіст, прагнучи дискредитувати певну особу, робить надбанням гласності її фізичні і психологічні вади, а також висміює її прізвище, ім'я, по батькові та інші особисті дані;
якщо журналіст подає у невигідному світлі відомості про громадянина чи категорію громадян у зв'язку з їх статтю, віком, расою чи національністю, мовою, професією, місцем проживання, ставленням до релігії, що можуть бути образливими;
якщо журналіст до набуття чинності судового рішення у своєму матеріалі наголошує на вині підсудного або іншим чином порушує презумпцію невинуватості і незалежності суддів;
якщо журналіст розголошує дані попереднього слідства без письмового дозволу прокурора, слідчого або особи, яка прово-
156
; Нормативна база діяльності преси
дить дізнання; обнародує інформацію, яка може вказати на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника;
• якщо журналіст відмовляє особі, про яку засіб масової інфор мації повідомляв раніше як про порушника норм права чи мора лі, в обнародуванні остаточних рішень відповідних органів щодо її реабілітації.