- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Теорія журналістики
тому випадку, коли він бачить сьогоднішнє життя в історичній перспективі, якщо він вірно розуміє зв'язок поведінки людини з історичними обставинами. Одним словом, історизм обов'язковий не тільки при осмисленні минулого, але і в розумінні живої, динамічної сучасності.
Історизм — якість аналітична на відміну від чисто емоційного, імпульсивного сприйняття і відображення явищ дійсності. Емоції перешкоджають аналізові, заважають журналісту історично осмислити зображуване, можуть викликати у читача невірне уявлення про дійсність.
Сила журналістського впливу полягає в історично-конкретному зображенні наших сучасників, людей, які живуть поруч з нами. Складність тут полягає в тому, щоб показати те, що було, яким воно було, а те, що є ,— яким воно є, і разом з тим розкрити причини і значення подій чи явищ.
Тут важливе значення має те, яка позиція "у автора: історично-конкретно чи тільки імпульсивно сприймає й оцінює він те чи інше явище життя. Історично-конкретне сприйняття та оцінка визначають конкретність аналізу, точність викладу, повагу до факту, неупередженість оцінок, ясність теоретичних посилань.
У курсі «Теорія журналістики» чітко визначаються дві групи питань. До першої слід віднести всі проблеми, зв'язані з розглядом суспільного становища преси і ролі журналістської діяльності. До другої групи питань слід віднести проблеми літературного оформлення газетних і журнальних матеріалів. При цьому треба мати на увазі, що літературна форма матеріалів, маючи першорядне значення, не є єдиною формою, яка впливає на оформлення журналістського виступу. На відміну від творів белетристичного характеру співвизначальною формою обробки журналістських матеріалів є також графічне оформлення газет і журналів, звукове й аудіовізуальне оформлення передач у радіомовленні і на телебаченні.
У зв'язку з питаннями літературної обробки журналістського виступу постає не менш важлива проблема щодо методів роботи журналіста при збиранні та вивченні матеріалів. Справа в тому, що від правильної організації їх роботи залежить не тільки глибина вивчення змісту матеріалів, але й рівень їх літературного оформлення.
Курс «Теорія журналістики» не може обмежуватись тільки питаннями, пов'язаними із змістом і формою публіцистичного виступу. Не можна ні на хвилину забувати, що преса, передачі радіомовлення і телебачення виконують важливу суспільну функ-
32
Предмет і завдання курсу
цію, яка має особливо велике значення. Ці інституції відіграють важливу роль у вихованні трудящих, у мобілізації волі та енергії людей, в організації їх зусиль у розбудові демократичного суспільства. Ось чому ми повинні завжди тримати в полі зору питання дієвості преси. Саме тому дієвість газетних виступів, їх вплив на погляди і поведінку читачів є невід'ємною частиною курсу.
Сучасна газета наповнена філософським, психологічним, економічним, політологічним змістом, матеріалами, взятими з точних наук тощо. Наука про пресу теж не може бути відокремленою від суміжних суспільних і гуманітарних наук. Ігнорування досягнень суміжних наук може призвести до ремісництва і це-ховщини. Вивчення преси вимагає об'єднаних зусиль філософських, історичних, лінгвістичних і літературознавчих дисциплін, а також використання їх методів. При вивченні преси залучення інших дисциплін зовсім не є свідченням неспроможності і недостатності специфічних методів журналістських дисциплін, це перш за все результат дальшого неухильного розширення і поглиблення сфери впливу та застосування соціології.
Збагачення методології, союз із суміжними науками, синтез їх методів — генеральна лінія сучасної науки. Без такого синтезу важко розвивати науку про пресу, розірвати цехову закляклість, що й досі заважає розвитку журналістських дисциплін.
У наш час самостійність будь-якої галузі науки не може бути абсолютною. Ізольованість від суміжних дисциплін призводить до відставання і творчої безплідності. Успіх дає тільки тісний зв'язок із спорідненими галузями наук.
Теорія і практика преси повинні вивчатися в тісному зв'язку і на основі глибокого використання таких суспільних наук, як філософія, політологія, історія України, соціоніка, соціологія, основи держави і права, спираючись на їх новітні досягнення. Крім того, теорія і практика преси немислимі без органічного зв'язку з такими науками, як психологія, організація і економіка народного господарства, економіка ЗМІ, з теоретичними й історичними літературознавчими та лінгвістичними дисциплінами.
Вже давно нові галузі науки не виникають на цілині. Вони формуються або шляхом обмеження частини певного предмета, або на межі кількох галузей науки і зосереджують свою увагу на тих проблемах, які до цього часу самостійно не вивчалися. Протягом останнього сторіччя йшов надзвичайно бурхливий процес розвитку засобів масової інформації, який викликав потребу у вивченні природи і загальних рис характеру преси як людської
33