Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
724-teoriya-jurnalistiki-moskalenko.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
3.06 Mб
Скачать

Теорія журналістики

освіти, інформаціології у країнах Центральної і Східної Європи, сприяти процесам «Схід-Схід». Для цього залучаються провідні східноєвропейські центри підготовки журналістів, дослідження проблем інформаційного забезпечення побудови громадянсько­го суспільства.

Інститут разом із Спілкою журналістів України, Європейсь­кою академією Берліна за сприяння Міжнародної академії інформатизації розробляють також програму «Вільна журналіс­тика у демократичній державі», що спрямована на координацію досліджень у галузі інформаціології, впливу ЗМІ на формування громадської думки, підготовку висококваліфікованих спеціаліс­тів для засобів масових комунікацій.

У зв'язку з цим у підручнику зроблено наголос на кількох важливих моментах:

1. На більш глибоке осмислення й уточнення заслуговує кон­цепція підготовки кадрів — інформаційної еліти.

Цілком у дусі тоталітаризму навчання журналістів — вироб­ників інформації — зводилось до того, щоб навчити майбутнього працівника ЗМІ не самостійно і глибоко мислити, а писати за­мітки, репортажі, нариси. Не випадково у більшості досліджень у країнах Центральної і Східної Європи професіоналізм журна­ліста зводився до побудови композиції і дотримання певного сти­лю. А ще: заучування (особливо у партійних школах) рішень пле­нумів і з'їздів КПРС, промов «вождів» і «вождиків». Звідси пере­кос, неподоланий і донині, в тому числі й деякими нашими вик­ладачами, які вчать, як писати, забуваючи про те, що ж майбут­ній майстер пера скаже людям в умовах інформаційного суспіль­ства, що прийшло на зміну індустріальному й постіндустріально-му суспільству.

Наше суспільство ще називають суспільством інформаційно­го споживання.

У своїй промові у Київському університеті імені Тараса Шев­ченка у травні 1995 р. Президент США Б. Клінтон зауважив, що для кращого використання глобальної економіки у так званій ері інформації необхідно вчитися, вчитися, вчитися.

У більшості розвинених країн у навчальних закладах готують не просто журналістів, а працівників масової комунікації, добре обізнаних із економікою, з інформаціологією. У Німеччині, на­приклад, це здійснюють у 40 центрах (на семінарі у Берліні з цього приводу було роздано довідковий матеріал «Adressen der Aus- und Weiterbildung»). До цього ще треба додати десятки сти­пендій для журналістів (тут існує навіть періодичний довідник

26

Предмет і завдання курсу

(Stipendien fur Jourrialisten-Bediming um Zeitungen und Kontaktad-ressen). У Німеччині, як і в інших країнах Заходу,• готують не тільки репортерів, редакторів газет, журналів, телебачення, ра­діо, але й спеціалістів з реклами й різних інформаційних служб, утому числі зі зв'язків з громадськістю, тобто всебічно підготов­лених журналістів, обізнаних з технологіями інформації, справ­жніх професіоналів інформаційного ринку. Саме такого профі­лю потрібні кадри, які б глибоко орієнтувалися в інформаційних процесах сучасності, добре розуміли, що одним із важелів де­мократичного суспільства є не тільки ринкова економіка, а й відкритий інформаційний простір.

2. У часи глобальних змін у політичній картині посткому­ністичної Європи стає очевидним значення реформи системи осві­ти країн цього регіону. Особливі труднощі виникають у викла­данні журналістики, підготовці професіоналів, які б добре усві­домлювали, що у сучасних умовах ефективність рішень органів державної влади у галузі важливих життєвих проблем суспільст­ва, проведенні економічних, політичних й інших реформ багато в чому залежить від рівня їх правового і науково-інформаційного забезпечення як у рамках світового співтовариства, так і в окре­мих державах, стосовно до їх реальних проблем.

У державах Центральної Європи і СНД викладання журна­лістики, інформаційного забезпечення було найбільш ідеоло­гічно контрольованою галуззю освіти. Нині більшість викла­дачів відчувають труднощі при адаптації до нових умов. У де­яких державах вони просто залишають систему освіти і дуже важко знайти їм заміну. А там, де вони залишаються на своїх місцях, їм бракує підготовки, щоб викладання відповідало вимогам часу.

Інститут журналістики й Європейська академія Берліна, ви­ходячи з рекомендацій Європейського центру журналістики, дій­шли висновку, що один із ефективних шляхів забезпечення у регіоні міцних підвалин демократичного суспільства полягає у допомозі журналістській професійній просвіті у цей непростий період трансформації. Зосередившись безпосередньо на тому, щоб забезпечити викладачів журналістики необхідним інструментарі­єм, Європейська академія Берліна і ЄЦЖ організували на базі Інституту журналістики Київського університету систему пере­підготовки викладачів у рамках програми Європейської комісії «Тасіс».

Нинішні студенти-журналісти значно сміливіші і навіть кра­ще підготовлені, ніж їхні брати і сестри, старші за них лише на

27

Теорія журналістики

кілька років — це завдяки позитивним змінам, що відбулися у системі освіти. Якщо підготовка викладачів буде ще кращою, ефект стане очевидним у найкоротший строк.

Зрозуміло, що участь Заходу у викладанні журналістики має бути інтенсивною, вагомою і ретельно спланованою, але обме­женою в часі (як це було продемонстровано під час семінарів у Європейській академії Берліна). Зрештою самі викладачі у регіо­ні повинні взяти на себе повну відповідальність за те, щоб сту­денти стали саме такими журналістами, котрі необхідні в демок­ратично орієнтованому суспільстві.

Подібні програми необхідно розробляти з урахуванням основ­них потреб і вад викладання журналістики, які нині є у Східній Європі. Це допоможе викладачам.

3. Цілком прийнятним можна вважати розроблений ЄЦЖ проект, який складається з двох частин і завдяки якому виклада­чі журналістики матимуть змогу ознайомитися із сучасною тех­нікою викладання у західних школах журналістики і набуті знан­ня запровадити у навчальний процес. Як уявляється, вступні се­сії мають охопити такі теми:

  • роль засобів масової інформації у демократичному сус­пільстві;

  • характеристика незалежної журналістики;

  • гуманізм інформатизації суспільства;

  • інформаційний світогляд і інтеграція духовного світу особи і суспільства;

  • використання різних моделей викладання журналістики, по­шук новацій, створення нових навчальних планів.

  • Другу частину програми важливо наповнити практичними аспектами журналістського навчання. У семінари доцільно ввес­ти такі теми:

  • практика журналістики;

  • етика засобів масової інформації, кодекс поведінки, відпо­відальність журналіста;

  • теорія комунікації (інформації);

  • виміри громадянського суспільства, політичні рамки, закон.

Безперечно, необхідно уповні оволодіти філософією активно­го викладання. Одним із найскладніших аспектів змін у викла­данні журналістики у Східній Європі є зміна саме стилю викла­дання, незалежно від предмета, який викладається. Просте за­учування та інші пасивні методи навчання стали традиційними у Східній Європі, завдаючи шкоди суспільству, оскільки студенти наслідували той зразок, який нав'язувався їм під час навчання і

28

Предмет і завдання курсу

протягом усього життя. Подібний підхід не личить професії жур­наліста, оскільки він швидко стає на заваді допитливому розуму, а не сприяє його розвитку. Настав час відходити від трьох «з» — зазубрити, "здати", забути.

Предмет і завдання курсу «Теорія журналістики» спрямовані на те, щоб справжній сучасний журналіст умів не тільки виділя­ти головне, а й самостійно мислити, використовувати ідеї, не нав'язані йому, а народжені у результаті власного осмислення подій. Далі: активне співпереживання, сприйняття чужих бід і радощів як своїх. І одночасно уміння написати про них образ­ною, метафоричною, яскравою, переконливою мовою. Дуже важ­лива якість — воля, що змушує працювати у стресових ситуаціях, долати перешкоди.

Щоправда, усьому цьому на одних лише лекціях за програ­мою з фаху не навчишся.

Деякі школи журналістики Заходу одержали назву у відповід­ності до їх природи — авторизовані. Зміст і структура цих шкіл заслуговують на увагу. Назвемо лиш найголовніші їх властивості — у порівнянні з навчальним обсягом пересічного нашого вузу вони мають подвійні навчальні плани. Тобто, якщо у нас вивча­ється до 35 дисциплін, то в авторизованому обов'язкових: 70—75 дисциплін. Поєднана з навчальним процесом і наукова діяль­ність, тобто у його складі є ще й аспірантура. І весь цей навчаль­ний обсяг компактно та органічно засвоюється студентом за ме­тодологією і методикою авторизованої педагогіки (сюди входять наукові дискусії, ділові ігри і системний виклад різних аспектів журналістського професіоналізму і його складових: понять і еле­ментів тощо), як правило, за три-чотири академічних роки, піс­ля чого випускникові присвоюється вища професійна кваліфіка­ція або вчене звання (бакалавр, магістр).

Одна з найголовніших цілей Інституту журналістики — вихо­вати завтрашніх журналістів самостійними, допитливими, зосе­редженими, прямими, одним словом — професійними. Досвід роботи в аудиторіях, під час навчальної і виробничої практики має допомогти їм набути саме таких характеристик. Щоб досяг­ти цього, необхідне партнерство між викладачами і студентами.

У програмі курсу визначено одну з позицій, що сформульова­на так: журналістика як предмет системного вивчення.

Отже, журналістику ми розглядаємо як науку, як мистецтво і як форму масово-інформаційної діяльності значної групи людей у виробництві, політиці, науці і культурі.

29

Теорія журналістики

Журналістика як Мистецтво у журналістиці - це, здебіль-

мистецтво і як наука шого, вміння писати для народу, оволо­діння формами, жанрами і методами ро­боти в газеті, на радіо і телебаченні.

Талановиті журналісти, ефективні методи і форми роботи в однаковій мірі можливі у пресі різних світоглядних напрямів. Але якщо журналістика може бути різною за своїм політичним, ідейним, світоглядним забарвленням, то вона неодмінно має ба­зуватися на загальнолюдських цінностях, сповідувати злагоду й консолідацію у суспільстві. У цьому — спільність цілей різних, засобів масової інформації.

Наука «журналістика» — це вчення про функції і принципи періодичної преси, радіо і телебачення.

У сучасних умовах прогресивна, демократична преса дотри­мується тих принципів, які притаманні ЗМІ в процесі станов­лення громадянського суспільства і національного відродження.

Наука «журналістика» щоденно збагачується творчим досві­дом газет, радіо, телебачення, у діяльності яких все виразніше проступають, розвиваються і поглиблюються такі тенденції, як гласність, об'єктивність, плюралізм, чесність, інформаційна на­сиченість, сенсаційність.

Гласність. Для незалежної газети — це одне з найголовніших завдань. Читачі повинні знати все, що їх цікавить. Не може бути заборонених тем, крім тих, що можуть суперечити існуючим за­конам. Редакція має право вимагати від будь-яких інстанцій інфор­мацію, яка цікавить читачів.

Об'єктивність. Оскільки преса стала незалежною від полі­тичних партій і структур влади, вона має відбивати життя таким, яким його бачать журналісти. Звичайно, кожна творча людина — індивідуальність, і побачене вона пропускає через своє серце і свій розум — у такому розумінні суб'єктивізм можливий. Але в цілому журналісти покликані писати правдиво про те, що ба­чать, не боячись, сподобається це комусь чи ні.

Плюралізм. У десятках тисяч анкет, які заповнюють читачі, вони висловлюються за те, щоб надавати слово в газеті всім існу­ючим політичним партіям і організаціям. Обов'язок преси — показати всю політичну палітру, яка є в реальності. Можна з будь-яких позицій висловлювати і відстоювати власну думку, але не нав'язувати її будь-кому силою.

Чесність. Без цього неможлива повага читачів, якою треба дорожити. Не фальшивити, а відстоювати істину, старатися бути відвертими і відкритими.

ЗО

Предмет і завдання курсу

Інформаційна насиченість. Газета виходить для масового чи­тача. Тому бажано інформаційно наситити її так, щоб вона щод­ня була своєрідною енциклопедією життя. Не пропускати важ­ливі події, не відставати від них, тримати руку на пульсі життя.

Сенсаційність. Це поняття, яке у нас чомусь вживали з нега­тивним відтінком, за яке нерідко картали. Сенсаційність — усе те, що незвичайне і незвичне. Адже це цікавить читачів. Сенсацій­ність у гострій формі привертає увагу до якоїсь пекучої проблеми.

Кожна наука має свій предмет і методи роботи.

Предметом теорії і практики журналістики є засоби масової інформації як форми матеріалізації єдиного процесу, поширен­ня ідей, суспільно значущої інформації і виховання соціальних почуттів, звичок, традицій, спонукань, намірів тощо.

Теорія і практика преси є узагальненням досвіду преси, нау­кою, яка з'ясовує суть, основні принципи і функції преси, роз­глядає методи роботи друкованих органів і органів інформації, форми опублікування чи передачі матеріалів, їх жанри.

Таким чином, предметом теорії і практики журналістики як наукової дисципліни є вивчення загальних і специфічних зако­номірностей, які діють у пресі, на радіо і телебаченні як одному із інститутів політичної системи суспільства.

Отже, предметом курсу «Теорія журналістики» є вчення про пресу, органи інформації, радіомовлення і телебачення, про їх роль у розбудові демократичного суспільства, національному від­родженні; вивчення принципів організації, змісту і форм роботи преси в період становлення громадянського суспільства; дослід­ження засобів підвищення активного впливу преси на інформу­вання і виховання мас.

Фундаментом теорії і практики преси як науки є досягнення гуманітарних наук, у першу чергу філософії і політології, які по­кладені в основу її методології і визначають її спрямування.

Перше, що впадає в око при вивченні преси, — це її коло­сальний дійовий вплив на світогляд, думки і поведінку людей. Специфіка цього впливу полягає в тому, що ми маємо справу з такою формою літературної діяльності, яка дає відображення актуальної дійсності зі своєрідною історіографією самої дійснос­ті, яка допомагає розібратися у суспільних процесах і має своїм завданням пояснювати ці процеси і, таким чином, передавати колективний досвід, направляти людей до свідомої суспільної діяльності.

Правильно розуміти характери людей і приховані мотиви їх поведінки, вірно оцінити і показати їх журналіст зможе тільки в

31

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]