- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Інформаційний підхід у журналістиці
Прогнозований бурхливий розвиток у найближчі роки національного телебачення і радіомовлення, необхідність переходу їх на вищі якісні рубежі у творчому і технічному відношеннях вимагає серйозної уваги до проблеми як творчих, так й інженерно-технічних кадрів. їх підготовка та підвищення кваліфікації має здійснюватися шляхом:
□ створення окремого багатопрофільного вузу для підготов ки фахівців з основних телевізійних професій (режисерів, опера торів, звукорежисерів, художників-постановників, відеомонтаже- рів, спеціалістів інженерного профілю);
О розширення мережі факультетів та відділень у гуманітарних вузах різних регіонів для підготовки журналістів, ведучих, коментаторів, кореспондентів;
Q перепрофілювання кількох середніх спеціальних закладів у коледжі з підготовки майстрів спецосвітлення, художників-деко-раторів, постановників, звукооператорів тощо;
розроблення методик раннього виявлення талантів для роботи в телерадіомовній сфері; організації гімназій чи спеціалізованих класів;
адаптації телерадіофахівців до сучасних умов соціального розвитку, відповідності структури телевізійних і радіомовних спеціальностей до вимог сьогодення;
підготовки фахівців для телебачення і радіомовлення з нових спеціальностей: менеджерів, продюсерів, спеціалістів з реклами, маркетингу, соціологічних досліджень та рейтингування, авторського права тощо;
О організаційної перебудови мережі навчальних закладів те-лерадіоінформаційного профілю та зміни принципів їх фінансування.
Доступ Усі громадяни України, державні органи
до інформації й організації, громадські об'єднання ма-
ють право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання та поширення відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення своїх завдань та функцій.
Кожному громадянину забезпечується доступ до інформації, яка стосується його особисто.
Одержання, використання і поширення офіційної документованої інформації громадянами, юридичними особами і державою не повинно порушувати громадянські, політичні, економічні, соціальні, духовні (культурні), екологічні та інші права, сво-
59
Теорія журналістики
боди і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Право на інформацію забезпечується: обов'язком органів державної влади та громадських об'єднань інформувати про свою діяльність та прийняті рішення; створенням у державних органах спеціальних інформаційних служб або систем, що повинні забезпечити в установленому порядку доступ до інформації; вільним доступом суб'єктів інформаційних відносин до архівних фондів і фондів публічних бібліотек; створенням механізму здійснення права на інформацію (встановлення форми запиту на одержання від державних органів, громадських об'єднань тієї чи іншої інформації, строків його виконання, передбачення можливих випадків мотивованої відмови у наданні інформації і порядку оскарження відмови, випадків одержання інформації безплатно або за певну плату, випадків переважного права на одержання інформації, коли подібна інформація необхідна суб'єкту інформаційних відносин безпосередньо для виконання професійних обов'язків тощо); здійснення державного контролю за додержанням законодавства про інформацію.
Важливого значення набуває механізм доступу до інформації. У зв'язку з цим заслуговує на рагу зарубіжний досвід. Ось кілька характерних прикладів.
У демократичних країнах доступ громадян до офіційної інформації забезпечується, здебільшого, двома шляхами: забороною цензури і детальним визначенням питання про державну таємницю, а також можливістю приватних осіб, знайомитися з різними офіційними документами. Такі країни, як Австрія, Нідерланди та Швеція, забезпечують конституційне право доступу до інформації, яка належить уряду. Швеція й Австрія чинять за принципом, що всі документи мають суспільний характер, якщо закон явно не відносить їх до таємних. В Австрії цей принцип розроблений у федеральному і земельному законодавчих актах про свободу інформації. Навіть коли запит стосується інформації, яка потрапляє до розряду секретної, представники влади мають, однак, зважити співвідношення між зацікавленістю суспільства в отриманні інформації і необхідністю збереження секретності. Шведська влада зобов'язана розглянути запит протягом одного дня чи навести причини затримки в його розгляді. Згідно з голландським законодавством влада може відхилити запит на інформацію без урахування балансу інтересів, якщо її розголошення може створити небезпеку для єдності Корони, державної безпеки чи захисту інтересів приватних осіб.
60
Інформаційний підхід у журналістиці
У США чи Німеччині конституційне право доступу до інформації закріплено в положеннях нормативних актів, які гарантують свободу вираження думок і свободу преси. У США таке право є у кожного громадянина (за Законом про свободу інформації). Навпаки, у Німеччині тільки у представників засобів масової інформації є право доступу до урядової інформації, що гарантовано ст. 5 (1) Конституції: «Кожна людина має право на вираження і поширення власної думки в усній, письмовій і наочній формі, а також на отримання без перешкод інформації з усіх загальнодоступних джерел. Гарантується свобода преси, а також радіо- і телевізійних повідомлень. Цензура відсутня». Право на інформацію, яка належить урядам земель, гарантовано законодавчими актами земель про свободу преси. Наприклад, у п. 4 (1) «Право на інформацію» Закону про пресу вільного ганзейського міста Гамбурга сказано: «Державні установи зобов'язані надавати інформацію представникам преси і радіо/телебачення, якщо така служить цілям виконання пресою її громадських завдань». На відміну від свободи думок чи інформації, свобода преси у ФРН — це більше, ніж індивідуальне право (право на самозахист) окремого громадянина від держави. На думку федерального конституційного суду, ст. 5 Основного Закону захищає пресу в цілому як інститут, який є невід'ємною частиною демократичної держави. Свобода преси у державі відповідає інтересам не тільки преси, але і всіх громадян цієї держави. Суперечить Конституції державне регламентування за допомогою: процедури допуску, контингентування документів за політичною орієнтацією, перекриття джерел інформації. Федеральні землі в законодавчому порядку зобов'язали свої органи надавати відомості. Економічні об'єднання, такі як акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, господарські об'єднання чи окремі громадяни можуть вирішувати самі, хочуть вони щось сказати журналістам чи ні. У § 4 п. 1 Берлінського закону про пресу говориться: «Відомства зобов'язані давати відомості представникам преси, які пред'явили службове посвідчення, для виконання ними громадських завдань». У разі відмови чи надання невірної інформації відповідна газета може вимагати відшкодування втрат. Згідно з § 4л. З Берлінського закону про пресу (аналогічні положення є-і в інших земельних законах) відомства, проте, можуть у деяких випадках відмовитися надати інформацію: «якщо 1) є вказівки на секретність чи 2) заходи за своєю сутністю мають протягом тривалого часу чи протягом визначеного періоду зберігатися у таємниці, через те, що їх розголошен-
61