- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Предмет і завдання курсу
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Інформаційний підхід у журналістиці
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Змі та рівність між жінкою та чоловіком
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Служби громадського теле- та радіомовлення
- •Фонд evrimages
- •Колекція даних з потоку програм
- •Правові питання у галузі змі
- •Теорія журналістики
- •Політики змі
- •Теорія журналістики
- •Контакти та співробітництво з країнами Центральної та Східної Європи
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Нормативна база діяльності преси
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Компрометація; остракізм (таврування); брехня;
- •4. Порушення професійної честі журналіста:
- •1. Кодекс професійної етики українського журналіста
- •2. Моральний кодекс
- •21 Вересня 1996 р.)
- •Нормативна база діяльності преси
- •Нормативна база діяльності преси
- •Бути відповідальними
- •3. Етичні принципи засобів масової інформації
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •IV. З точки зору ефектів, які досягаються в результаті впливу на аудиторію засобів масової інформації, функції преси зводяться до того, щоб:
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Результативність журналістської діяльності
- •Результативність журналістської діяльності
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Система національної преси
- •Теорія журналістики
- •Висновки
Інформаційний підхід у журналістиці
Глибоке вивчення Закону «Про інформацію» — це неодмінна умова оволодіння загальними правовими основами одержання, використання і поширення (офіційної документованої) інформації в основних сферах суспільного і державного життя України. Кожен журналіст повинен добре знати систему інформації, її джерела, порядок доступу до неї, коло учасників інформаційних відносин, порядок охорони інформації. Інформаційні відносини виникають у політичній, економічній, духовній (культурній), соціальній, науково-технічній та міжнародній сферах життя та діяльності суспільства і держави з приводу одержання, використання, поширення й охорони інформації.
Основні принципи Основними принципами інформаційних від-
інформаційних відносин носин є: право громадян на одержання
інформації; відкритість, доступність інформації; правдивість і якість інформації; повнота і точність інформації; об'єктивність і достовірність інформації; ефективність і надійність інформації; законність і етичність інформації; відповідальність за порушення законодавства про інформацію.
Інформаційна політика — це головні напрями і способи діяльності держави в галузі інформації. Метою цієї політики передбачається: забезпечення доступу громадян до інформації; створення національних систем інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню і збагаченню національних інформаційних ресурсів; створення єдиної системи охорони інформації; формування «інформаційного суспільства»; сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України.
Суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни України; юридичні особи; держава та державні органи, які одержують, споживають, використовують інформацію в процесі своєї діяльності, а також упорядковують, переробляють і поширюють її.
Суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації й особи без громадянства.
Кожен суб'єкт інформаційних відносин може бути одержувачем, споживачем, виробником, створювачем, переробником і поширювачем інформації, тобто має право виконувати функції будь-якого учасника інформаційної діяльності.
Об'єктом інформаційних відносин є офіційна документована,
53
Теорія журналістики
зареєстрована, упорядкована або публічно поширювана інформація про факти, події, явища, процеси в галузі політики, економіки, культури, а також соціальній, екологічній та міжнародній сферах.
Інформація є відкритою. Винятком є інформація з обмеженим доступом, яка визначається окремо законодавчими актами.
Ситуація, що склалася в інформаційному просторі України у пострадянський період, призвела до того, що виникла необхідність державного регулювання в рамках існуючого та новостворюваного законодавства, цілеспрямованого впливу на діяльність засобів масової інформації, розвиток і використання комп'ютерних мереж, створення умов для розвитку видавничої справи, видавництв і видавничих організацій, основною метою функціонування яких мала бути мобілізація соціальних сил суспільства, гармонізація політичних відносин, подолання дестабілізуючих факторів у життєдіяльності держави, максимальне задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб населення.
Вирішення цих завдань здійснюється з урахуванням таких основних принципів:
забезпечення вільного доступу громадян, установ, підприємств, громадських організацій, органів державного управління до національних інформаційних ресурсів, а також інформаційних ресурсів інших країн;
утвердження національної ідеї, національних інтересів, орієнтування на це засобів масової інформації.
Це досягається шляхом:
удосконалення законодавства у сфері інформації, усунення суперечностей між законами і як наслідок - створення єдиного Кодексу законів про інформаційні відносини;
вироблення ефективних правових і нормативних механізмів відповідальності за порушення законодавства в інформаційній сфері у кожному конкретному випадку;
додержання основних принципів інформаційного суверенітету України, захист національного інформаційного простору;
активна інтеграція в міжнародний інформаційний простір;
забезпечення української діаспори, її періодичних видань, громадських організацій інформацією про події у суспільному і державному житті України.
Ці принципи лежать в основі практичної діяльності, спрямованої* на формування і розвиток інформаційного простору України, органів державної влади, засновників засобів масової інформації і власне редакцій.
54