164. Офшорні зони (центри), механізми і наслідки здійснення офшорних операцій.

— фін центр, де можна проводити операції, що не підпадають під нац регул і не вважаються складовою економіки. Існує три типи офшорних банк (фін) центрів: I тип — нью-йоркська модель — передбачає спеціальні формально встановлені домовленості з такими авторитетними фінансовими центрами, як Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур. На цих ринках рахунки вільні від обмежень, які відносяться до внутрішнього фінансового ринку (наприклад, резервні вимоги) II тип — лондонська модель - існує корпоративне оподаткування і допускається оподаткування ділових цінних паперів; III тип — «податкове сховище». До даного типу офшорних ринків відносять ринки Багамських та Кайманових островів. На цих ринках угоди укладаються нерезидентами і зовсім не оподатковуються, відсутні корпоративне оподаткування й оподаткування ділових цінних паперів, але існують реєстраційні внески і плата за ліцензії. Офшорні банки створюються з метою: отримання доступу до міжнародної мережі кореспондентських відносин; забезпечення зовнішньоторговельних операцій материнської компанії й афільованих фінансових і комерційних структур; розширення спектра банківських послуг національних банків; використання офшорних банків для роботи на національних ринках; кредитування національних комерційних і фінансових структур через офшорні банки з метою мінімізації оподаткування у країнах з високими ставками податку на прибуток; доступ до міжнародних фінансових організацій; емісії фінансових продуктів; оптимізація внутрішньофірмових фінансових потоків.

165.Шляхи і проблеми інтеграції України у світову фінансову систему.

пріоритетним напрямом інтеграції України в систему міжн.фінансів сьогодні є залучення в національну економіку іноземних інвестицій. Іноземні інвестиції( портфельні і прямі)-матеріальна основа формування і функціонування іноземного сектора в ек.капіталоімпортуючої країни. Шляхами інтеграції є : лібералізацію підприємницької діяльності, створення оптимального та передбачуваного правового середовища, забезпечення політичної стабільності й відповідальних консолідованих дій усіх гілок та органів влади. Належне місце в інтенсифікації ін вест.діяльності має посісти Укр.банк реконструкції та розвитку(УБРР). Переважна частина зовн.ресурсів надходить в Україну каналами міжнародних організацій. Найбільшими джерелами зовнішнього фінансування для Укр. на етапі ринкової трансформації економіки є МВФ зараз ведуться переговори щодо отримання 16,5 мрдд дол.сша, Група Всесвітнього Банку. Інші значні донори-ЄБРР, ЄС. Росія надала в цьому році Укр кредит на 4 млрд під 6,3 % й іншими умовами щодо участі в укр.. проектах. Українські компанії все більше залучають інв. Ресурсів на міжнародними біржах, зокрема нещодавно Авангард агрохолдинг під-во в агр. Сфері залучило 25 млрд дол на Лонд. Біржі. Таким чином, Укр вже доволі міцно інтегр в світ фін систему.

166.Типи, види та форми міжнародних розрахунків.

МР – це сист-а організації і регул-я платежів у сфері міжн ек-х відносин,це сист рег-я платежів за грош вимогами та зобов’яз-и, що виник між державами, орг-ми й громадянами, котрі перебувають на території різних країн, на основі ек-х, політ-х, наук-технічних та ін відносин.Суб’єкти: імпортери, експортери, банки.

Типи МР: 1. Національною валютою: •торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами; •напряму. 2. Міжнародною колект-ю валютою (СПЗ, євро): • торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн. 3. Клірингові розрахунки: •міжн-і платіжні угоди клірингового типу (угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжн-х вимог і зобов’язань. 4. Золото: викор-ся в МР опосередковано на ринку золота.

Види МР залежать від: 1.Специфіки суб’єкта: - між конкретними контрагентами; - між банками; - між банком і контрагентом; - між державою і банком; - між державами. 2.Взаємодії суб’єктів: - напряму; - через посередників. 3. Від об’єкту: - торгові операції; - ін вест операції; - некомерційні операції. 4.Умови розрахунків: - готівкові; - з наданням кредиту.

Найпоширеніші умови МР: - безпосередній (повний розрах-к) ; - розрах-к у кредит

Форими МР 1) 100%-ний аванс або авансові платежі (передоплата 2)Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортеромвідповідно до певних умов.за формою буває:грошовий, товарний Види акредитивів : безвідзивний, відзивний 2. підтверджений, непідтв 3. роловерні (револьверні, поновлені) 4.:переказні (трансферабельні) 5.: покритий, непокритий.

3) Інкасо — банківська опер, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імп-ра за відвантажені на його адресу тов та посл, зараховуючи ці кошти на рахунок експ-ра в банку. Переваги: для імп-ра — немає необхідності завчасно відволікати кошти зі свого обігу; а експортер зберігає юр-не право розпорядж товаром до оплати імп-ом. Недоліки для експ-ра: ризик, пов’язаний з відмовою від платежу;значний проміжок часу між надходженням валюти по інкасо і відвантаженням товару.

4. Відкритий банківський рахунок Продаж на кредитних умовах, узгодж-х між експ-ом та імп-ом. Форма не вигідна для експ-ра, але дуже вигідна для імп-ра. Імп-р отримує можл-ть не тільки одержати товар, але й здійснити його продаж до надання оплати

5. Банківський переказ 6. Розрахунки з викор-ям векселів і чеків буває : простий; переказний.

167.

Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.буває:грошовий товарний (документарний)

Види акредитивів :1. безвідзивний, відзивний 2. підтверджений, непідтв 3.роловерні (револьверні, поновлені) 4.переказні (трансферабельні) 5. покритий, непокритий 6. акр-ви з оплатою проти док-в; акцептні акр-ви, які передбач акцепт тратт банком –емітентом при умові виконання усіх вимог акр-ва; акр-ви з відстрочкою платежу; акр-ви з негоціацією док-

В розрах-х по документарному акредитиву беруть участь: імпортер (наказодавець), який зверт-ся до банку з проханням про відкриття акр-ву; банк імпортера (банк-емітент), який відкриває акр-в; банк, що авізує, перевіряє дійсність акр-ву і повідомляє екс-ра про відкриття на його користь акр-ву та передає йому текст акр-ву; бенефіціар–експортер, на користь якого відер-ся акр-ив; рамбурсний банк, якщо між банком екс-ра та банком імп-ра відсутні кореспонд-кі зв’язки; перевізник та експедитор

СХЕМИ АКРЕДИТИВу (А). 1) Укладання угоди між експ-м та імп-м. 2)Заява на відкриття А. 3)Відкриття А банком–емітентом і направлення А бенефіціару через авізуючий банк.4)Авізування (повідомлення) бенефіціару про відкриття А на його користь. 5) Переврка А експ-ом 6) Відвантаж товару.7)Оформл і надання бенефіціаром в банк комплексу док-ів для отримання платежу по А. 8)Пересилка банком, що авізує, документів банку-емітенту. 9)Перевірка банком-емітентом отриманих док-ів та їх оплата. 10)Видача банком-емітентом документів, що оплачені, наказодавцю А. 11) Зарахув авізуючим банком коштів бенефіціару.

АКРЕДИТИВ для імп-а: 1) Висока комісія; 2) Застос-ся банківський кредит; 3) Імобілізація та розпилення його капіталу – відкриття Акр до отримання і реалізації товарів. АКРЕДИТИВ для екс-ра: 1) Існує зобов’язання банку оплатити; 2)Надійність розрах-ів і гарантія своєчасної оплати товарів, тому що це здійснює банк; 3) Швидкість отримання платежу; 4) Отримання дозволу імп-ра на переказ валюти в країну екс-ра при виставлені акр-ву в іноз валюті.