3.2 Транснаціональні корпорації
122.Сутність та принципові риси тнк:підходи до визначення,критерії належності та оцінка економічного потенціалу в міжнародній економіці.
ТНК—гол суб’єкти міжнародної вир та інв діяльності. Термін ТНК означає фірму, що має філіали в двох або більше країнах.Інші вважають, що для ТНК потрібна наявність виробничих потужностей щонайменше в 6 країнах.ЮНКТАД визначає ТНК як підпр, яке об’єдн юр осіб б-я прав форм і видів діяльн в 2 або більше країнах, яке проводить спільну політику і стратегію.
Виділяють три основних критерії ТНК:
структурний критерій – присутність в декількох країнах, а також різне громадянство управлінського персоналу.
Критерій результативності – в залежності від питомої ваги активів, цінних паперів, доходів за кордоном.
Поведінковий критерій – менеджмент ТНК повинен думати інтернаціонально. Тобто потрібно розглядати весь світ як сферу своїх ділових інтересів.
ТНК можна об'єднати у дві групи:
1) група кількісних характеристик;
2) група якісних характеристик.
Групу кількісних характеристик утворюють три підгрупи. Перша з них дає загальну кількісну хар.: 1) число іноземних держав, у яких діють ТНК; 2) % грошової маси, що виплачується за кордоном; 3) % іноземних капіталовкладень; 4) число зайнятих за кордоном; 5) відсоток прибутку, який компанія отримує з інших країн; 6) відсоткове співвідношення продукції та отримуваного прибутку в країнах базування і за кордоном; 7) загальний рівень продажу за кордоном. Друга група - розрах коеф, як співвідношення
(1) зарубіжного і всього продажу,
(2) зарубіжного і всього прибутку,
(3) зайнятих за рубежем і всіх зайнятих;
по-друге, як дані про (1) збільшення і скорочення майна і внесків за рубежем, (2) збільшення і скорочення прибутку за рубежем; по-третє, як співвідношення вищеназваних даних з аналогічними показниками країни, в якій розміщені ТНК. Третя група показн, має змішаний кількісно-якісний характер: * досить великий розмір фірми, що дає змогу використати весь арсенал коштів ефективної міжнародної діяльності; * елементи монопольного становища на ринку; * інтернаціональна виробнича структура з розвинутим внутріфірмовим поділом праці; * значна частка зарубіжних операцій у загальній діяльності, транснаціональний характер операцій; * верховенство центру при прийнятті стратегічних рішень і контроль всіх ланок; * єдина глобальна стратегія.
Згідно з World Investment Report 2009 на даний час існує 82.000 ТНК з 810.000 іноземних філій. Усі ці компанії мають значний вплив на світову економіку. Так, наприклад, третина усього світового експорту належить їм.80 млн людей працюють в ТНК.Citigroup – найбільший ТНБ.
Одні з найбільших нефінансових ТНК ( по зарубіжним активам)
General Electric(US), Microsoft (US),Vodafone(UK),British Petroleum(UK), Toyota (France), Volkswagen(Germany)
123.Формування тнк як результат процесу інтернаціоналізації:дуалістична концепція інтернаціоналізації,модель eprg.
Заг чинником появи ТНК був розв процесів інтернац, поглиблення МПП та міжн спец, що дають змогу поліпшити економічне становище країн, які беруть участь у цих процесах. Причини виникн ТНК : існування обмежень на шляху розвитку міжнародної торгівлі, сильна монопольна влада виробників, валютний контроль, транспортні витрати, відмінності в податковому законодавстві.
Дуалістична концепція передбачає одночасний розгляд внутрішньо- та зовнішньокраїнної інтернаціоналізації.
Форми міднародної діяльності |
Зовнішня інтернаціоналізація
|
Внутрішньокраїнова інтернаціоналізація
|
Торгівля |
Експорт |
Імпорт |
Ліцензування |
Продаж ліцензій за кордон |
Придбання ліцензій у закордонної фірми |
Спільні підприємства |
Створення СП за кордоном |
Створення СП із закордонним партнером на території своєї країни |
100% інвестування за кордон |
Створення або викуп підприємств за кордоном |
Функціонування як філії контрольованої закордонною фірмою |
EPRG
X. Перлмуттер виділяє три типи корпоративної орієнтації у великих корпораціях з великим обсягом міжнародних операцій:
- Етноцентризм
(заруб опе розглядаються як такі, що підпорядковані її діяльності на внутрішньому ринку)
- Поліцентризм
(подібність філії на місцеву компанію, врахування особливостей бізн середовища різ країн.)
-Регіоцентризм
(притаманне зосередження на рег орг. повноважень і комунікаційних потоків.)
- Геоцентризм
(не ототожнюють національну належність з рівнем професійної компетенції
співроб між штаб-кв і філіями для розроблення стандартів, які б відповідали і заг, і лок завд)
124.Особливості внутрішньоекономічного механізму ТНК та моделі вибору форми транснаціональної діяльності.
Форми і методи діяльності ТНК досить різноманітні. Звичайна традиційна форма діяльності – 1) створення філіалів під контролем материнської компанії. 2) Створення за кордоном спільних підприємств за участю капіталу країн-реципієнтів не набуло широкого поширення в країнах Центральної і Східної Європи на відміну від пострадянських держав. Це пояснюється низькою економічною ефективністю спільних підприємств і чинним законодавством. "Найпоширенішою формою припливу ПІІ до країн, що розвиваються, виступає і 3) інвестування з "нуля" (Greenfield investments), яке здійснюється у формі створення нових підприємств і сприяє розширенню виробничих потужностей порівняно з процесами поглинання вже існуючих компаній".
Для здійснення успішної стратегії глобальних операцій ТНК створюють відповідну організаційну структуру, яка включає головну компанію та національні і зарубіжні підконтрольні підрозділи.
Головна компанія — холдингова та (або) оперативна компанія. До підконтрольних підрозділів, пов’язаних з головною компанією виробничими і технологічними відносинами, належать:
конкретні підприємства — первинні ланки організаційної структури ТНК, що здійснюють виробничу, збутову, обслуговуючу, фінансово-кредитну та науково-дослідну діяльність;
філії та відділення — підрозділи компанії, що не є самостійною юридичною особою; не мають фінансової самостійності; перебувають на балансі головної контори і як іноземна юридична особа мало підконтрольні органам регулювання країни перебування;
дочірні акціонерні товариства — юридичні особи, що зберігають певну незалежність у фінансово-господарській і дослідній діяльності, але частково або повністю належать за капіталом холдингу ТНК.
Вибір тієї чи іншої форми організації залежить від мети ТНК у країні перебування, від діючих у цій країні законів та умов щодо її діяльності. Вибір форми зарубіжного підрозділу визначається також стратегічними, юридичними і податковими міркуваннями ТНК.
Фінансування ТНК своїх зарубіжних підрозділів набуває багато форм, які можна класифікувати так:
за інструментами фінансування: нерозподілений прибуток; позики банку; випуск нових акцій;
за джерелами: внутрішні і зовнішні;
за строками: короткострокові і довгострокові;
за валютою: національна й іноземна.
Міжнародні фінансові ринки — на них представлені такі інструменти, як позики банку, облігації, акції, депозитарні позики та ін.
Внутрішньофірмове фінансування, тобто фінансування головною компанією своїх структурних підрозділів. При названому фінансуванні різниця між фінансуванням через надання позик і випуски нових акцій відсутня і до даних інструментів належать:
нерозподілений прибуток;
кредити;
дивіденди;
роялті;
управлінські гонорари;
купівля та продаж товарно-матеріальних запасів;
внутрішньофірмові рахунки дебіторів і розрахунки з постачальниками та кредиторами;
інвестиції з використанням акціонерного капіталу