133. Масштаби і особливості залучення портфельних інвестицій в економіку України.

Законодавча база портфельного інвестування передбачає участь іноземних інвесторів у процесі приватизації майна державних підприємств, придбання паїв, акцій і інших цінних паперів, що робить можливим здійснення портфельних інвестицій. Фінансові (портфельні) інвестиції можуть здійснюватись в Україні шляхом: придбання іноземним інвестором державних (муніципальних) цінних паперів; акцій, облігацій, частин (паїв) підприємств, які приватизуються, шляхом міжнародного конкурсу або реалізації на аукціоні застав.

Продаж пакетів здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення в позабіржовій торговельній системі аукціонів із продажу за кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств.

Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення відповідної інфраструктури у вигляді ринку цінних паперів - регулятора більшості стихійних процесів. У цьому механізмі інструментом перерозподілу потоку інвестицій виступають цінні папери, що активізують тимчасово вільний капітал і «переправляють» його за допомогою купівлі-продажу в потрібному напрямку, що дозволяє оптимізувати структуру загального виробництва.

Варто враховувати те, що прямі іноземні інвестиції, а також і портфельні не збільшують зовнішній борг України, чого не можна сказати про кредити й позики іноземних фінансово-кредитних інститутів і іноземних держав.

Рух портфельних інвестицій відображає участь країни частково в міжнародному ринку титулів власності (акції), частково в міжнародному ринку боргових зобов’язань (облігації). Сальдо платіжного балансу України по портфельних інвестиціях за 1994–2000 рр. додатне і складає 1708 млн. дол. Позитивне сальдо викликане фактичною відсутністю вкладень резидентів у зарубіжні цінні папери, тобто інтеграція України в цей сектор світового фін. ринку є слабкою та односторонньою. Відчутний притік іноземних портфельних інвестицій в українські облігації внутрішньої державної позики спостерігався з початку 1996 року. Він постійно зростав та сягнув найвищого значення в першому кварталі 1998 року. З ІІ кварталу почався відтік вкладень нерезидентів в українські ЦП, пов’язаний з наростанням кризових очікувань. Криза осені 1998 р фактично завершила коротку історію портфельних інвестицій в Укр. Значний приплив портф. інвестицій, зафіксований у ІІ кварталі 2000 року, пов’язаний з реструктуризацією облігацій державної позики. Ринок корпоративних ЦП залишається у зародковому стані.

Очікується, що зміни в регулюванні зовнішньої торгівлі та валютному регулюванні разом зі зміцненням гривні приведуть до зниження інфляції, зменшення доларизації, збільшення інвестиційного імпорту для модернізації виробництв і вищого економічного зростання.

Одна з причин, які стримують прихід великих іноземних інвестицій в українську економіку, — нерозвинений фондовий ринок. Президент компанії «Ренесанс капітал» Олег Кисельов (Росія), зокрема, відзначає: «Ми готові ризикувати, прийти на ринок щось купувати, а ринку як такого немає. Повинна бути система фондового ринку, депозитарій. До того ж потрібно знати, що Україна хоче продати». Ось і виходить: є інвестори, є капітал, але немає ринку, куди цей капітал можна було б вкласти. Адже поважні російські та іноземні компанії найчастіше хочуть вкласти в підприємство не 1 млн. доларів, а десятки й сотні мільйонів.

В Україні Перша фондова торгова система (ПФТС), де в лістингу сьогодні значаться понад 300 підприємств і торгуються всі найбільші підприємства Укр. Загальний обсяг торгів ПФТС з 1 січня по 31 травня 2005 року становив 4,475 млрд. грн., причому обсяг торгів акціями — 1,015 млрд. грн. Сьогодні на ПФТС продається переважно те, що було викуплене у фізичних осіб, котрі отримали ЦП в результаті ваучерної приватизації або пільгової підписки. Якщо найближчим часом держава не перейде від конкурентного продажу контрольних пакетів акцій стратегічним інвесторам до продажу невеликих пакетів акцій портфельним інвесторам через фондовий ринок, кількість ЦП, які вільно торгуються на ринку, так і залишиться мінімальною. До того ж внесення змін потребують Закон «Про господарські товариства», ухвалений 1991 року, Закон «Про цінні папери та фондову біржу» (1992 рік). Також своєї черги на розгляд у парламенті чекають законопроекти «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», «Про строкові фінансові інструменти».

Значно більше Захід цікавить можливість заробити на портфельних інвестиціях. Західні фонди і банки охоче відкривають депозити у вітчизняних банках, вкладають кошти у вітчизняні держоблігації і (через укр. банки) в депозитні сертифікати Нацбанку. А, приміром, шведська компанія East Capital взагалі створює в Україні закритий інвестиційний фонд з капіталом у $100 млн. Утім, навіть у цьому сегменті ейфорія поступово пішла на спад, про що свідчить динаміка ризикової премії укр. єврооблігацій щодо казначейських облігацій США. Якщо на початку року спред за українськими паперами був менший, ніж за рос. облігаціями (попри інвестиційний рейтинг останніх), то нині ситуація знову змінилася на користь російських паперів.