133. Офіційна допомога розвитку: суть, основні донори, реципієнти технічної допомоги та ефективність її використання в Україні.

Для розвитку іноземного інвестування важливе значення має взаємодія України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями — насамперед з Міжнародним валютним фондом, Світовим та Європейськими банками реконструкції та розвитку, Європейським Союзом. Ефективне співробітництво з ними допомагає запроваджувати програми фінансової стабілізації та залучати пільгові кредити в економіку країни. Стратегія міжнародних фінансових організацій спрямована на підтримку таких напрямів реформ, як розвиток приватного сектору, структурна перебудова державного та фінансового секторів, програми соціального захисту, охорону природного навколишнього середовища.

Кредитування з боку МВФ має не тільки безпосереднє значення, але й є сигналом для приватних інвесторів, котрий дає їм зрозуміти, що ризик вкладення коштів в економіку країни не дуже високий. МВФ висуває ряд умов надання позик та кредитів Україні: стабілізація економіки, зниження бюджетного дефіциту, стримування інфляційних процесів, зменшення дотацій збитковим підприємствам та галузям, засоби по нормалізації платіжної дисципліни та виконання зобов’язань перед зовнішніми кредиторами, офіційне використання реального обмінного курсу національної валюти, реалізація програми перебудови та приватизації. Головною умовою є реальне здійснення ринкових реформ протягом двох-трьох років, що гарантує повернення кредиту та послідовність у реалізації реформ.

МВФ використовує декілька різновидів механізмів надання фінансової допомоги Україні. Звичайне кредитування — це програми stand-by і розширеного кредитування — EFF; пільгове кредитування — механізм фінансування системних перетворень — STF. Компенсаційне і надзвичайне кредитування — ССFF. Додаткове резервне кредитування — SRF.

У відповідь на такі дії української сторони 5 листопада 2008 року МВФ ухвалив рішення про виділення Україні кредиту stand by на суму близько 16,4 мільярда доларів для подолання проблем в економіці. Вже наступного дня президент Віктор Ющенко заявив, що перший транш кредиту МВФ Україна отримає протягом найближчих 3-5 днів. Дані ресурси повинні були бути зараховані до валютних резервів Національного банку України.

Слід зазначити, що у вересні 1999 р. фінансування України Міжнародним валютним фондом було припинено через невиконання українською стороною параметрів розширеного фінансування EFF. У лютому-березні 2000 р. виникли певні проблеми у взаємовідносинах з МВФ через підозри у нецільовому використанні кредитних ресурсів, досить неоднозначно висловлені у зарубіжній пресі, перш за все у Finantional Times. Продовження кредитування було поставлено в залежність від результатів міжнародної аудиторської перевірки діяльності НБУ України у 1997—1999 рр. У 2001 р. кредитування України з боку МВФ було відновлено.

Слід також акцентувати увагу на те, що у структурі зовнішнього державного боргу складова міжнародних фінансових організацій становить більше 40% (4,8 млрд. дол. США із 11,5 млрд. дол. США), в тому числі МВФ — 2,8 млрд. дол. США.

Іншим джерелом пільгового фінансування інвестиційних проектів є позики Європейського банку реконструкції і розвитку, які надаються на 3—5 років по ставці LIBOR + 1%.

ЄБРР було створено 25 травня 1990 р. на підставі угоди про надання сприяння реформам у країнах центральної Європи в умовах переходу до ринкових відносин. ЄБРР є комерційним банком, тому умови надання цим банком кредитів суттєво відрізняються від умов кредитування МБРР та МВФ. Основними об’єктами є самоокупні проекти

ЄБРР визначив стратегію співробітництва з Україною та розробив загальний план сприяння реформам в Україні, згідно з яким, 2/3 засобів, що виділяються, приходяться на кредити, 1/3 — на здійснення технічної допомоги.

Останнім часом ЄБРР розширив технічну допомогу з розробки проектів та їх реалізації. Серед проектів, опрацьованих з ЄБРР, можна виділити:

1. Спорудження міжнародного аеропорту Бориспіль.

2. Проект з реконструкції волоконно — оптичної лінії зв’язку (ITUR).

3. Кредит на розвиток малого та середнього бізнесу в Україні.

4. Проект створення енергоринку в Україні.

Значним джерелом зовнішнього фінансування стало залучення і використання іноземних кредитів під гарантії Кабінету Міністрів України.

Технічна допомога Україні надається переважно Європейським Союзом за програмою ТІСІС (технічна допомога країнам колишнього СРСР), а також так званими двосторонніми донорами, в першу чергу, США (через Американське агентство міжнародного розвитку).

Портфель спільних з Світовим банком проектів розвитку економіки України покривав цілий спектр економічних реформ і передбачав реалізацію протягом 1996—1999 років більше 30 програм загальним обсягом близько 4 млрд. дол. США.

У цілому Кредити Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування, направленим як на покриття дефіциту державного бюджету, так і на потреби економіки України. Згідно класифікації Світового банку, Україна відноситься до третьої категорії країн (середній рівень прибутків). Для таких країн термін погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, під час яких виплачуються лише проценти. Ставка процентів при цьому може бути як фіксованою, так і плаваючою, прив’язаною до ставки LIBOR. Проценти по позиках Світового банку, які були залученими Україною, зараз виплачують по плаваючій ставці. З урахуванням загальної маржі Світового банку, процентна ставка для України складає біля 6,5% річних.