34.Економічні інтереси і потреби: сутність та їхня роль у міжнар співробітництві.

Економічні потреби – це ставлення людей до ек умов життєдіяльності їх, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ та послуг, бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Потреби За суб’єктами а) індивідуальні(їжі, одязі, житлі,), колективні(певного трудового колективу) та суспільні (потреби у зниженні рівня інфляції та безробіття,). б) потреби домогосподарств, підприємств та держави як особливих суб’єктів економіки.

За об’єктами а) породжені існуванням людини як біологічної істоти та породжені існуванням людини як соціальної істоти. Б) матеріальні – потреби в матеріальних благах та послугах і духовні – потреби у творчості, самовираженні, самовдосконаленні, вірі; в) першочергові –та непершочергові – потреби, які задовольняються предметами розкоші. Варто пам’ятати піраміду Маслоу: 1- фізіологічні, 2- потреби в безпеці і захисті, соціальні потреби, у повазі, у самовираженні.

За ступенем реалізації Абсолютні породжені сучасним рівнем розвитку світової економіки. Дійсні відповідають рівню розвитку економіки певної країни. Платоспроможні – потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін.

За способом задоволення: потреби в предметах споживання та в засобах виробництва.

Ек інтерес – це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом ек вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб.

Ек інтереси можна класифікувати за суб’єктами реалізації їх як державні, групові та особисті. В структурі інтересів виділяють виробничі і невиробничі (пов’язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена сусп.-ва). Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше, ек інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх відбивають причину і форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків, бути інтересом суб’єкта зниження рівня задоволення потреб.

35.Ввп і внд: їх кількісна визначеність та зв’язок з платіжним балансом.

ВВП визначають як валову (сукупну) вартість усіх товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду, за виключенням вартості їх проміжного споживання та незалежно від національної належності підприємств.

Суть ВВП розкривають його загальні риси: є *найбільш загальним показником кінцевого результату ек д-ті в цілому в нац економіці; *характеризує єдність взаємоповязаних аспектів ек процесу:; *охоплює результати ек д-ті всіх господарських одиниць; *є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного вир-ва; *має кількісний, часовий вимір. Нац дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів вир-ва: праці, капіталу, землі підприємницького хисту. Нац дохід - чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.

Розміри національ­ного доходу зростають за рахунок чисельності зайнятих та про­дуктивності праці.

Високі темпи росту ВВП ведуть до збільшення обсягів імпорту товарів та послуг, Ця тенденція пояснюється тим, що високі темпи росту ВВП означають, що підвищується рівень прибутків в середині країни, частина яких може бути використана на імпорт. Низькі темпи росту ВВП, навпаки, приведуть до зниження рівня імпорту товарів та послуг.