48. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона і парадокс Леонтьєва.

Осн положення концепції Х-О: найважливішою умовою раціонального обміну товарами між країнами є різниця у співвідношенні в них факторів вир-ва. Країна об'єктивно орієнтується на вивезення тих товарів і послуг, для спеціалізації щодо яких у неї є порівняно кращі фактори вир-ва, і навпаки - в імпорті переважають товари і послуги, які у даній країні відносно дефіцитні. Експорт та імпорт за високої міжн стабільності може бути зменшений переміщенням самих факторів вир.ва з країни з їх надлишком до країн з їх нестачею.

Хекшер та Олін започаткували теорію факторонаділеності, яка на сьогодні зводиться до 4 теорем:

- кожна країна має порівняльні переваги щодо випуску товару, вир-во якого потребує значних витрат відносно надлишкового фактора (теорема Хекшера-Оліна);

- вільна торгівля, зрівнюючи факторні винагороди між країнами, слугує заміною зовн мобільності факторів вир.ва (теорема П. Самуельсона або вирівнювання цін факторів);

- зростання відносних цін товарів призводить до винагороди того фактора, який ефективно використовується у вир.ві товару і скорочує реальні винагороди іншого фактора (теорема Столпера-Самуельсона);

- зростання пропозиції одного з факторів вир.ва у разі постійності інших змінних призводить до зростання випуску товару, який виробляється за інтенсивного використання цього фактора, і до скорочення випуску інших товарів (теорема Рибчинського).

В.Леонтьєв застосував теорію Хекшера-Оліна до аналізу зовн торгівлі США, а саме: розрахунку повних витрат праці і капіталу на експорт й імпорт. Згідно з робочою гіпотезою, США повинні були експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати - трудомісткі. Однак результат виявився зворотним і дістав назву «парадокс Леонтьєва». Було встановлено, що відносний надлишок капіталу в США не впливає на зовн торгівлю. Леонтьєв пояснює цей парадокс за рах поділу праці на більш і менш кваліфіковану. В. Леонтьєв, досліджуючи цей парадокс, створив модель «кваліфікації робочої сили», відповідно до якої у вир.ві задіяні не 3 фактори (праця, земля, капітал), а 4 - кваліфікована праця, некваліфікована праця, земля і капітал.

49. Експортна спеціалізація країн світу.

В 2009 р. об'єм світової торгівлі склав $12,1 трлн.

Найбільші експортери: Китай (10%), Німеччина 9%, США 9%, Японія 5%. Помітно виросла роль Китаю. Основою експорту служить промислова продукція, на неї припадає 87% (у т.ч. на електромеханічні товари - 33%). Нім.: Ведучі позиції в експорті займають інвестиційні промислові товари, головним чином, машини і обладнання, промислова сировина і напівфабрикати, промислові товари широкого споживання. Один і з найкрупніших в світі експортерів капіталу.

США: Особливо висока експортна квота в наукоємкому вир.ві, продукція якого в пром. експорті складає ≈ 2/3. Лідирує в продажах напівпровідників, багатьох видів електроніки, авіакосмічної і лазерної техніки, засобів зв'язку. Важливу роль відіграє експорт передових технологій, патентів, ліцензій, консультаційних послуг.

В японському експорті найкрупнішу позицію займає машинотехнічна продукція (> 70%), у тому числі автомобілі, напівпровідники, офісне обладнання, судна, наукові і оптичні прилади, силові установки. Вивозиться також продукція хімічної промисловості (пластмаси), металургії (сталь), текстильної промисловості і ін.

Країни, що розвиваються, поки в основному залишаються постачальниками сировини і продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Окремі країни, що розвиваються, перш за все НІК, зуміли добитися істотних зсувів в реструктуризації свого експорту, підвищення в ньому частки готової продукції, промислових виробів, у тому числі машин і устаткування.

У зв'язку із зростанням світового експорту машин і устаткування зростає і обмін відповідними послугами. Понад 50% вартісного обсягу експорту послуг припадає на міжн транспорт і міжн приватні (туризм) та ділові (відрядження) поїздки. Майже 75% вартісного обсягу послуг експортується розвинутими країнами, приблизно 24% країнами з перехідною економікою і країнами, що розвиваються, та 1% - міжн організаціями. Перші місця по торгівлі послугами належали США (14%), Великобританії (7,6%), Німеччині (6,3%).