67. Посередницькі структури на світових товарних ринках: класифікація та сфера діяльності.

Розрізняють такі види торгово-посередницьких фірм: торгові, комісійні, агентські, бро­керські, фекторні фірми.

Торгові фірми найчастіше проводять операції за свій рахунок і від свого імені. Вони, як правило, підтримують тривалі стосунки з постачальниками. Види торгових фірм: торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми, оптові фірми, роздрібні фірми, дистриб'ютори, стокісти.

Комісійні фірми здійснюють за дорученням “комітентів” угоди від свого імені, але за рахунок комітентів. Взаємовід­носини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер же не купує товар. Але для третьої сторони (покупця) стороною договору виступає комісіонер, а комітента він може навіть і не знати. Комісіонер отримує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною комітента і продажною.

Агентські фірми тривалий час підтримують тісний контакт із принципалом, діють за дорученням принципала, що передбачає здій­снення ними юридичних угод за рахунок і від імені принципала на визначеній територій. Вони поділяються на експортних і закордонних агентів.

Брокерські фірми не є стороною у договорі, вони виступають лише для інформування обох сторін, які беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агентських фірм, вони не перебувають у договірних відносинах зі сторонами, а діють на основі окремих дору­чень. Окрім головної функції - знайти покупця для продавця чи навпаки - брокер також може здійснювати: контроль за виконанням контракту та пред'явленням рекламацій; обов'язки делькредере (іноді); підбір партії товару певного асортименту; інформування про стан ринку.

Фектори – торгові посередники, котрі виконують широке коло посередницьких обов’язків від імені експортера: експортують продукцію, фінансують експортні операції, платять аванс виробнику, видають кредити покупцю, страхують.

68.Аналіз видів, способів і порядку проведення аукціонних торгів.

Міжнародні товарні аукціони - це спеціально організовані, пе­ріодично діючі у певних місцях ринки. На них шляхом публічних торгів продають товари, які переходять у власність покупця, який запропо­нував найвищу ціну. У проведенні аукціону розрізнюють чотири стадії: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди.

Порядок проведення: власник доставляє свій товар аукціонному підприємству, де фахівці оглядають товар. Посортований товар розбивається на лоти, яким присвоюється номер в ката­лозі, який потім розсилають потенційним покупцям. Особливістю аукціонної торгівлі є попередній огляд товарів. Час і місце аукціону повідомляється через пресу.

Вирізняють 2 види: 1. з підвищенням цін; 2. зі зниженням цін (при цьому оголошується вихідна максимальна ціна. Тоді покупці поступо­во знижують цю ціну).

Аукціонний торг може проводитися гласним і німим спосо­бом. При гласному способі аукціоніст оголошує номер і початкову міні­мальну ціну. Присутні починають підвищувати цю ціну. Товар переходить у власність того покупця, який запропо­нував за нього найвищу ціну.

При німому способі проведення аукціону аукціоніст оголошує вихідну мінімальну ціну, а покупець заявляє про її підвищення умов­ними знаками. Аукціо­ніст, реагуючи на знаки, оголошує попередньо обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу дозволяє його учасникам зберегти в таєм­ниці кількість купленого ними товару. Покупець підписує стандартний форму­ляр аукціонного продажу.

Найвідоміші у світі міжнар.аукціони знаходяться в Лондоні, Нью-Йорку, Монреалі, Амстердамі, Коломбо, Санкт- Петербурзі (хутро), Москві (коні).