71.Ціноутворення у міжнародній торгівлі.

Міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є можливість, коли по одному і тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціна різного рівня. Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами: відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних рівнів, так і до тих чи інших імпортерів; валютною державною та міждержавною політикою; політикою протекціонізму; відмінностями в методології та методиці розрахунку цін; іншими факторами.

Існує ряд ціноутворюючих факторів, які можна розрізнити наступним чином: Загальноекономічні (економічний цикл; стан сукупного попиту та пропозиції; інфляція). Конкретно економічні, обумовлені особливостями даної продукції (витрати; прибуток; податки і збори; пропозиція та попит на цей товар чи послугу; споживчі властивості). Специфічні (сезонність; експлуатаційні витрати; комплектність; гарантії й умови сервісу). Спеціальні, пов'язані з дією особливих механізмів і економічних інструментів (державне регулювання; валютний курс). Позаекономічні - політичні; військові.

Ціни визначаються умовами конкуренції, станом і співвідношенням попиту та пропозиції. Однак на міжнародному ринку процес ціноутворення має особливості. З врахуванням цього варто розглядати і дію перерахованих вище груп ціноутворюючих факторів.

72.Специфіка ціноутворення у міжнародній торгівлі.

Міжн ціна – це грош вираз інтернаціональної вартості вир-ва, що має на відміну від внутр, можливість бути множинною, що зумовлено відмінностями торгової політики до імпортерів; валютною державною та міждержавною політикою; політикою протекціонізму; відмінностями в методиці розрахунку цін.

В МТ є 2 види цін: 1.розрахункові (визнач-ся фірмами-ех-ми на конкретні види промис тов.); 2.ті, що публікуються (повідомляються в спец джерелах інфо, відображають рівень світових цін, напр.: довідкові ціни («базисні ціни»); біржові котировки; ціни аукціонів; ціни торгів; ціни фактичних операцій; ціни пропозиції великих фірм).

Виходячи з особливостей ціноутворення, виділяють 2 осн групи цін: на продукцію обробної промисловості (ех ціни великих компаній виробників, що базуються на цінах цих компанії на внутр ринку, які частіше за все розраховуються по методу повних витрат- підсумовуються всі в-ти, пов'язані з вир-вом тов, до них додається величина передбачуваного прибутку; отриманий очікуваний прибуток від реалізації ділиться на кіл-ть тов, що виробляються за місяць; так виходить фабрична ціна однієї одиниці виробу чи методу прямих витрат- визначаються декілька вар-тів передбачуваних цін і передбачувані об'єми продажу, з отриманої величини очікуваного прибутку віднімаються прямі в-ти; так визначено націнку - з якої потім віднімають постійні в-ти; отриманий прибуток порівнюється, потім визначається, яка з передбачуваних цін може принести мах прибуток); на сировину (тут осн роль грають не внутр в-ти і ціни, а співвідношення попиту і пропозиції на відповідних ринках. Для деяких видів сиров товарів ціни встановлюються основними ех-ми,для інших на основі біржових котирувань).