- •1.Конституційне право України як публічна галузь права
- •2.Поняття,особливості та структура предмету кпу як галузі права
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову) держави як організації влади народу і для народу.
- •3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
- •4. Відносини, що визначають характер зв'язків між державою і конкретною особою. Це:
- •2.3 Визначення предмету сучасного українського конституційного права
- •3.Поняття та специфіка методу правового регулювання кп
- •4.Місце галузі кп в системі права України
- •5.Поняття системи галузі кпу
- •6.Співвідношення системи кпу і системи конституції України
- •7.Конституційно-правові інститути:поняття,особливості та види
- •8.Конституційно-правова норма:поняття,особливості,види та структура
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •9.Джерела кпу
- •10.Система джерел кпу.Співвідношення нормативних актів в системі джерел кпу.
- •11.Конституція України-основне джерело кп
- •12.Міжнародні договори як форма конституційного права
- •13.Закони як джерела конституційного права
- •14.Підзаконні акти-джерела галузі кп
- •15.Рішення Конституційного Суду України як джерела галузі кпу
- •Конституційно-правові відносини: поняття і види
- •Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •4.1. Народ України як суб’єкт кпв
- •Конституційна правосуб'єктність
- •Об'єкти конституційних правовідносин
- •Зміст конституційних правовідносин
- •Юридичні факти в конституційному праві
- •Конституційне право як наука
- •Методологія науки конституційне право
- •Система та джерела науки конституційне право
- •Конституційне право як навчальна дисципліна
- •Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності
- •Конституційний делікт як підстава кпв
- •Суб'єкти конст.- правової відповідальності
- •Конституційно-правові санкції
- •Сутність та призначення конституції, основні теорії, види
- •Юридичні властивості та структура Конституції України
- •32.Порядок внесення змін,доповнень та прийняття нової Конституції України
- •33.Поняття,суть та ознаки конституційного ладу.Місце загальних засад конституційного ладу в системі Конституції України.
- •34.Конституціоналізм:поняття та значення
- •35.Поняття суверенітету.Суверенітет народу та суверенітет країни.
- •36.Конституційні ознаки правової держави
- •37.Конституційні ознаки України як демократичної держави
- •38.Конституційні ознаки України як соціальної держави
- •39.Конституційні ознаки України як світської держави:
- •40.Принцип розподілу влад.Система стримувань і противаг.Особливості української конструкції.
- •41.Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України:поняття та суть
- •42.Конституційні основи закріплення політичного,економічного та ідеологічного плюралізму.Конституційно-правовий статус політичних партій і громадських організацій
- •43.Конституційне закріплення власності,екологічної безпеки,підприємництва,соціальної спрямованості ринкової економіки:
- •44.Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні:
- •45.Поняття,види,конституційно-правове регулювання інформації:
- •46.Конституційно-правовий статус засобів масової інформації
- •47.Поняття,особливості правового положення особи в державі.Елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина:
- •Основні міжнародно-правові акти в сфері прав людини
- •Принципи конст.-правового статусу людини і громадянина в Україні
- •Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •Поняття, зміст та ознаки громадянства
- •Конституційні принципи українського громадянства
- •Підстави набуття українського громадянства
- •Прийняття у громадянство України
- •Підстави припинення українського громадянства
- •Особливості втрати громадянства України
- •Повноваження державних органів щодо громадянства
- •Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •Конституційно-правовий статус біженців
- •Юридична природа та зміст права на притулок
- •Імміграція в Україну
- •64.Повноваження органів,що забезпечують виконання законодавства України про імміграцію:
- •65.Поняття та загальні ознаки основних (конституційних) прав,свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •66.Система основних особистих(громадянських) прав і свобод:
- •67.Поняття та система основних політичних прав і свобод громадян України:
- •68.Система основних економічних,соціальних та культурних прав громадян України
- •69.Поняття,система і види гарантій реалізації та захисту конституційних прав та свобод л. І гр.
- •70.Конституційні обов’язки людини і громадянина України та гарантії їх виконання.
- •71.Безпосередня демократія в україні:поняття,інститути та форми.Вибори як приорітетна форма демократії.
- •72.Виборче право.Конституційні принципи виборчого права:
- •73.Міжнародні стандарти виборів:
- •74.Поняття та види виборчих систем:
- •75.Референдуми в Україні:конституційно-правове регулювання:
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •76.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян:
- •77.Органи державної влади:поняття,ознаки та види:
- •4) За особливістю повноважень:
- •78.Конституційні принципи та система органів державної влади в україні:
- •79.Парламент-вру-єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •Поняття та елементи конст.-правового статусу вру
- •Формування вру та процедура дострокового припинення повноважень вру
- •Функції та повноваження вру
- •Конституційний склад та структура вру
- •Організаційні форми роботи вру
- •Правовий статус та повноваження Голови вру
- •Правовий статус комітетів вру
- •Правовий статус комісій
- •Кпс Рахункової палати України
- •Кпс Уповноваженого з прав людини
- •Правові форми діяльності вру
- •Депутатські об'єднання
- •Парламентські процедури. Поняття законодавчого процесу
- •Законодавчий процес
- •Природа депутатського мандату
- •Права і обов'язки нардепа
- •96.Форми діяльності народного депутата:поняття,порядок направлення та розгляду:
- •98.Підстави та порядок дострокового припинення повноважень парламентаріїв України:
- •99.Інститут глави держави.Загальна характеристика інституту президентства:
- •100.Умови,порядок заміщення посади та припинення повноважень Прежидента України:
- •101.Функції і основні повноваження Президента України:
- •102.Правові акти президента України:
- •103.Правовий статус організаційних,допоміжних та координаційних органів при Президентові України:
- •104.Інститут Представництва президента Укр.Взаємовідносини Пр. Укр,вру та кму з позицій стримувань і противаг:
- •105.Виконавча влада в Україні:поняття,принципи та функції
- •106.Кабінет Міністрів України-найвищий орган в системі органів виконавчої влади:склад,порядок формування та припинення повноважень:
- •107.Порядок формування Кабінету Міністрів України.Дострокове припинення повноважень та відставка кму.
- •108.Функції та повноваження Кабінету Міністрів України
- •109.Конституційний статус центральних органів виконавчої влади,їх функції та система:
- •110.Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні:
- •111.Акти органів виконавчої влади:поняття,види,порядок прийняття:
- •112. Судова влада в Україні
- •113. Конституційні засади правосуддя в Україні
- •114. Судова система України. Суд як орган
- •115. Конституційно-правовий статус суддів
- •116. Кпс Вищої Ради Юстиції
- •117. Прокуратура України та її повноваження
- •118. Конституційний контроль. Правовий статус ксу за ку
- •119. Функції та повноваження ксу
- •120. Конституційне подання і звернення.
- •121. Рішення і висновки ксу
- •122. Територіальний устрій: поняття, принципи та форми
- •123. Конституційно-правовий статус арк
- •124. Представницький орган арк, його депутати, Рада Міністрів
- •125. Адміністративно-територіальний устрій України
- •126. Конституційно-правовий статус області. Столиця України
- •127. Європейська хартія місцевого самоврядування
- •128.Поняття та юридична природа місцевого самоврядування.Конституційно-правові засади місцевого самоврядування:
- •129.Місцеве самоврядування як конституційно-правовий інститут(поняття,сутність,основні теорії та сучасні моделі місцевого самоврядування).
- •130.Поняття,принципи та система місцевого самоврядування в Україні:
- •131.Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування та їх повноваження:
- •132.Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування.Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування:
- •1)Загальні гарантії:
Конституційний склад та структура вру
Загальний кількісний склад Верховної Ради України та її структура визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та законами про окремі її інститути.
Згідно зі ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів України. Така кількість народних депутатів зумовлена такими факторами: кількістю населення (громадян) України, виборчою системою, структурою парламенту та іншими обставинами.
Чисельний склад парламенту визначається з урахуванням різних чинників. Так, з одного боку, чисельність парламенту має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру. Для того, щоб парламент виступав реальним представником народу, до його складу мають входити відносно численні об'єднання парламентаріїв (депутатські групи та фракції), які відображали б інтереси значних прошарків суспільства. Крім того, відповідною має бути чисельність його робочих органів (комітетів та комісій), які здійснюють зако-нопроектну та контрольну діяльність. З другого боку — надмірна чисельність парламенту суттєво ускладнює організацію його роботи. Оптимальною з огляду на ці обставини, вважається чисельність парламенту в 350—500 депутатів. На чисельність парламенту можуть впливати і такі чинники, як його структура, чисельність населення країни, форма державного устрою тощо. Для прикладу, чисельність парламентаріїв європейських країн коливається від 60 (Люксембург) до 662 (Палата громад парламенту Великої Британії та Бундестаг ФРН).
Конституція України 1996 р. залишила загальну структуру Верховної Ради без змін (у вигляді однопалатного парламенту), але значно оновила окремі її інститути. Найважливішими віхами української парламентської реформи є припинення існування Президії Верховної Ради України як постійно діючого органу загальної компетенції, перетворення постійних комісій Верховної Ради на комітети Верховної Ради та ряду інших інститутів, зокрема інституту найстаршого за віком депутата для відкриття першого засідання першої сесії Верховної Ради та для здійснення процедури складення присяги народними депутатами, інституту представника Президента України у Верховній Раді та інших. Започатковано створення ряду елементів інфраструктури Верховної Ради: Парламентське видавництво, Парламентська бібліотека, Інститут законодавства, друковані органи -- «Відомості Верховної Ради України», журнал «Віче», газета «Голос України» та ряд інших.
Відповідно до ст. 88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника. Голова Верховної Ради має такі повноваження: веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на її засіданнях; підписує акти, прийняті Верховною Радою; представляє Верховну Раду у відносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав; організовує роботу Апарату Верховної Ради.
Верховна Рада затверджує перелік комітетів, обирає їх голів. Комітети здійснюють законопроектну роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України (ст. 89 Конституції). Значення комітетів полягає, по-перше, в забезпеченні безперервної і ефективної діяльності Верховної Ради, яка працює в сесійному порядку; по-друге, в найбільш повному залученні народних депутатів до роботи Верховної Ради. Це - - своєрідна форма об'єднання депутатів усередині Верховної Ради, бо ні сесія, ні депутатські групи та фракції, ні індивідуальна робота депутатів не можуть виконувати цієї ролі в повному обсязі. Верховною Радою четвертого скликання створені такі комітети: з питань правової політики; з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; з питань соціальної політики та праці; з питань науки і освіти; з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; з питань культури і духовності; з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій; з питань бюджету; з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; з питань фінансів і банківської діяльності; з питань промислової політики і підприємництва; з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; з питань аграрної політики та земельних відносин; з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства та зв'язку; з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; з питань національної безпеки і оборони; з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України; з питань свободи слова та інформації; з питань європейської інтеграції; у закордонних справах; у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а також Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації.
Таким чином, Верховна Рада України четвертого скликання сформувала склад 24 комітетів і однієї спеціальної комісії, в яких належним чином представлені члени парламентських фракцій: «Єдина Україна», «Наша Україна», Комуністичної партії України, Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії України, Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) та депутатських груп.
Кожен комітет, який очолює роботу над певним законопроектом чи проектом іншого акта Верховної Ради України, узагальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновки інших комітетів, окремих народних депутатів і готує їх до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Для здійснення законопроектних та інших функцій комітетам надаються, зокрема, такі права: а) публікувати у пресі до внесення на розгляд Верховної Ради у першому читанні законопроекти, що належать до їх компетенції, і звертатися до наукових установ і організацій, громадян та їх об'єднань з пропозицією висловити свою думку щодо них. У разі опублікування законопроекту мають бути зазначені всі автори його в цілому та його структурних частин, а також ініціатори його внесення; б) укладати договори з науковими установами, навчальними закладами та спеціалістами про науково-інформаційний пошук, розробку, доопрацювання та експертизу законопроекту, залучати до цієї роботи працівників міністерств і відомств, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; в) вносити пропозиції щодо проведення всеукраїнського референдуму.
Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати також тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань. Крім того, для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчі коміси, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від її конституційного складу. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюється законом.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначається Верховною Радою для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина (ст. 101 Конституції). Рахункова палата створюється для контролю за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України (ст. 98).
Роботу Верховної Ради забезпечує Апарат Верховної Ради. Його керівника призначає на посаду та звільняє з посади Верховна Рада. Вона затверджує також структуру свого Апарату (п. 35 ст. 85 Конституції). Організація і порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів України визначається виключно законом України.