71.Безпосередня демократія в україні:поняття,інститути та форми.Вибори як приорітетна форма демократії.

Нибори є найбільш поширеною формою прямого народо-ІЛаддя і, на відміну від інших його форм (про які йшлося вище), ПОСТІЙНО і періодично застосовуються у більшості країн світу. V сніговій практиці шляхом виборів формуються як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судомі органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.

У конституційному праві під терміном «вибори» познача-і ГЬСЯ процедура формування державного органу, представницького органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи, що здійснюється шляхом голосуван-пи уповноважених осіб за умови, що на кожний представлений і .т. і їм чином мандат можуть претендувати в установленому порядку два і більше кандидата.

Нід виборів необхідно відрізняти призначення складу дер-і .итого органу або посадової особи, що здійснюється коле-ІІ.ПІ1.ПО шляхом голосування уповноважених осіб. Для цього представляється^ як правило, один кандидат. Іноді призначення ИОЖЄ бути з кількох кандидатів, але тоді воно здійснюється зажимай одноособовим органом, як правило, президентом.

Вибори виконують такі соціальні функції:

3. легітимізація влади;

4. реалізація народного і національного суверенітету. При цьому виникає питання щодо того, чи передається шляхом виборі в і іародний суверенітет? У науці конституційного права ви-I" и и і вся підхід, відповідно до якого народний суверенітет невід-чу/купаний, а в результаті виборів передається лише право на Його реалізацію в установлених конституцією межах та протя-і ом строку, на який обрано орган чи посадову особу;

Л) забезпечення стабільності, поступовості та наступності (і нукання влади;

А) селекція політичних керівників з огляду на їх попередню п гичну діяльність;

5) формування і вираження суспільної думки¹.

За висловом німецького державознавця Г. Майєра, вибори у загальнонаціональному масштабі — це наймасовіший процес, який знає право¹. Це зумовлює різноманітність критеріїв, за якими можна класифікувати вибори.

Вирізняють такі види виборів:

1) за способом волевиявлення виборців:

прямі (безпосередні) вибори, коли питання про обрання вирішують громадяни-виборці;

непрямі вибори, коли питання про обрання вирішують обрані громадянами особи — виборщики, депутати тощо. Наприклад, Президент США обирається виборщиками. В Австрії верхня палата парламенту обирається парламентами земель (такий різновид непрямих виборів називають багатоступеневими виборами);

2) за територіальною ознакою:

загальнонаціональні (загальнодержавні) вибори, які проводяться на території всієї держави (в Україні це вибори до Верховної Ради України, вибори Президента України);

місцеві (регіональні, локальні, комунальні, адміністративні, кантональні) вибори — ті, що проводяться на території певної адміністративно-територіальної одиниці або регіону (в Україні — це вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів);

3. за об'єктом вибори класифікують на вибори до парламенту, вибори глави держави, вибори місцевих представницьких органів;

4. за часом проведення:

чергові вибори, які проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень виборного органу або посадової особи. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про вибори народних депутатів України» в редакції від 07.07.2005 p., зі змінами і доповненнями, вибори народних депутатів України не потребують окремого рішення про їх при- ІНачення. Вибори Президента України призначаються Верховник > Радою України шляхом прийняття постанови (ч. 1 ст. 16 і,ікону України «Про вибори Президента України» в редакції ВІД 18.03.2004 p.). Чергові місцеві вибори відбуваються у зв'яз-і у і:і закінченням визначеного Конституцією України строку ііипноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міс-ЦЄВОЇ ради та сільського, селищного, міського голови. Рішення про проведення чергових виборів депутатів місцевих рад та сіль-і'і.ких, селищних, міських голів приймає Верховна Рада України Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховині Ради Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України. Чергові вибори депутатів та сільських, селищних, міських РОЛІВ відбуваються одночасно з виборами народних депутатів України (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Псрховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та і і 'іі.ських, селищних, міських голів» від 06.04.2004 p., зі змінами і юповненнями). При цьому дедалі частіше висувається пропо-ІИЦІЯ про необхідність розведення у часі парламентських та мі-і м.гііих виборів;

позачергові вибори. Позачергові вибори народних депутатів України призначаються Президентом України з підстав і в пори дку, встановлених Конституцією України (ч. З ст. 15 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Позачер-іпш ішбори Президента України призначаються Верховною Ра-и іи > України з підстав, визначених Конституцією України та Закипим. Про призначення виборів Президента України Верховії, і Рада України приймає постанову (частини 1, 2 ст. 16 Закону України «Про вибори Президента України»). Позачергові місій ш вибори призначаються Верховною Радою України у разі (01 і рокового припинення повноважень Верховної Ради Автоним мої Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, чи і.кого голови (ч. З ст. 14 Закону України «Про вибори депу-і.ти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рил та сільських, селищних, міських голів»);

повторні вибори (не плутати з повторним голосуванням). II Україні повторними можуть бути лише вибори Президента ^Країни та місцеві вибори.

Повторні вибори Президента України проводяться у випадках:

3. якщо до виборчого бюлетеня для голосування було включено не більше двох кандидатів на пост Президента України і жодного з них не було обрано;

4. якщо всі кандидати на пост Президента України, включені до виборчого бюлетеня, до дня виборів або до дня повторного голосування зняли свої кандидатури (ч. 4 ст. 15 Закону України «Про вибори Президента України»).

Повторні місцеві вибори депутата (депутатів) призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання виборів депутата (депутатів) у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання місцевих виборів недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади сільського, селищного, міського голови (ч. 4 ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»).

Щодо виборів народних депутатів України, то виділяють повторні позачергові вибори депутатів, які проводяться у разі визнання позачергових виборів такими, що не відбулися. Про їх початок оголошує Центральна виборча комісія не пізніше як у двомісячний термін з дня позачергових виборів (ч. 10 ст. 102 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). При цьому позачергові вибори депутатів визнаються такими, що не відбулися, якщо в них взяло участь менше половини від кількості виборців, включених до списків виборців. А от на повторних позачергових виборах депутатів така вимога щодо явки виборців не застосовується;

проміжні вибори. Ними можуть бути лише вибори депутатів сільських, селищних рад. Призначаються вони територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому одномандатному окрузі (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»);

перші вибори. Ними можуть бути лише місцеві вибори, і про-II їдяться вони у разі утворення нової або поділу існуючої адмі-п к тративно-територіальної одиниці. Перші вибори призначаються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською або Севастопольською міською рані по, якщо інше не передбачено законом (ч. 6 ст. 14, ст. 81 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Рі іс публіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських ролів»);

5) за кількісною ознакою участі виборців:

загальні вибори, в яких можуть брати участь усі громадяни, ч к і мають право обирати;

часткові вибори, в яких можуть брати участь тільки громадини, які проживають на території певної адміністративно-тери-111|пальної одиниці або регіону;

6) за правовими наслідками:

дійсні вибори, тобто вибори, проведені у порядку, визначені іму Конституцією України і законодавством України;

недійсні вибори, тобто вибори, в ході яких мали місце пору-нігіііія виборчого законодавства, що вплинули на підсумки ви-Іорів.

І [ротилежністю виборам є інститут відзиву.

Відзив — це дострокове припинення мандата з волі тих, хто vi к ш поважений наділяти даним мандатом.

Від відзиву слід відрізняти:

відставку виборної особи, коли така особа припиняє мандат і Масної волі;

дострокове позбавлення виборної особи мандата тим колеги чьним органом, до складу якого вона входить, за якого позбав-'іпіпя мандата проводить виборний орган, а не безпосередньо її і її нірці або інші особи, уповноважені на обрання.

У демократичних країнах інститут відзиву на загальнонаціо-іі.иіі.иому рівні зазвичай відсутній, оскільки вважається, що депутата, який неналежно виконує свої обов'язки, можна просто цс обирати на наступних виборах.

У Конституції КНР інститут відзиву депутатів вищого орга-н\ державної влади — Всекитайських зборів народних представим кіп - закріплений на рівні Конституції та виборчого закону. > І і пак механізм його реалізації прописано досить формально,

що ускладнює можливість його реального застосування. В Японії, в деяких штатах США інститут відзиву діє на місцевому рівні¹.

В Україні можливість застосування відзиву передбачено тільки щодо депутатів місцевих рад відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».