Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ екзамен.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
2.9 Mб
Скачать
  1. Методологія науки конституційне право

Методи дослідження КПУ (спосіб пізнання) дозволяють вирішити питання про наукові прийоми і способи пізнання, які застосовуються при здійснені відповідної наукової діяльності.

При цьому методи застосовуються не по одинці, як правило в основі будь-якого дослідження покладена певна методологія, яка визначає світогляд вченого конституціоналіста.

Методологія КПУ – це вчення про методи, їх систему та принципи, а також порядок їхнього застосування при дослідженні явищ конституційно-правового буття, що становлять предмет відповідної юридичної науки.

Адаптація позитивізму до сучасних політико-правових реалій в поєднанні із загальноєвропейською методологією пізнання юридичних явищ сприяло утвердженню неопозитивіської методології.

Наука КПУ використовує системи методів:

  • Загальнофілософські

  • Метафізичний – виходить з неможливості пізнання дійсності органами почуттів.

  • Матеріалістичний – домінуючий, специфічні риси КПУ визначаються економікою або формами власності країни.

  • Об’єктивний ідеалізм – те чи інше явище відноситься до ідеалу але враховується об’єктивним.

  • Суб’єктивний ідеалізм – те чи інше явище відноситься до ідеалу але врах

  • Діалектичний – розвиток явища, походить з заперечення пізнавання дійсності людиною.

  • Агностицизм.

  • Загальнонаукові.

  • Історичний – розглядається історичне становлення.

  • Логічний – аналіз, синтез, індукція, дедукція.

  • Системно-структурний – виявлення взаємозв’язків та взаємовпливу окремих елементів серед цілісної системи.

  • Функціональний – аналізується той чи інший конституційний інститут з огляду на функції які він виконує.

  • Аксіологічний.

  • Приватно-наукові.

  • Статистичний.

  • Конкретно-соціологічний – спостереження аналізу письмових джерел, анкетування інтерв’ю.

  • Синергетичний – метод для самоуправління.

  • Германектичний – метод тлумачення тексту.

  • Метод модулювання.

  • Метод соціально.

  • Спеціальні.

  • Формально-догматичний – пізнання явища через загальні специфічні особливості.

  • Порівняльно-правовий.

  • Історико-правовий.

  1. Система та джерела науки конституційне право

В відповідній галузевій науці властива система і системність.

Системність дає можливість розмежовувати науку конституційного права та емпіричні знання.

Наука КПУ має особисту систему, що визначається структурою її предмета та системою галузі.

Система науки – це структурована сукупність самостійних ідей, гіпотез, конструкцій, теорій які визначають основні напрями досліджень в науці КПУ.

Для системи науки характерною є тенденція структуризації та зміна основних завдань.

На початку незалежності основним завданням було дослідження основних інститутів, то нині посилюється система знань про систему науку та її складові частини.

Система науки КПУ необхідно відмежовувати від системи галузі. Важливим фактором який визначає систему науки є конституційне законодавство.

Будовою системи КПУ займались дореволюційні радянські та українські вчені.

Дореволюційний підхід характеризувався на визначеній системи науки заснована на конструкцій держави як юридичних відносин.

Загальна частина поділялась на особливі розділи.

Особлива частина включала 4 розділи.

Домінуючими було 2 позиції: загальним було виділення блоку теоретичних питань призначених джерелам, методам КПУ.

Система науки конституційного права на початку 90-х мала таку побудову:

  1. Загальні питання науки.

  2. Основи вчення про конституцію України.

  3. Загальні засади конституційного ладу України.

  4. Взаємовідносини особи і держави.

  5. Громадянське суспільство і держава.

  6. Територіальний устрій.

  7. Механізм реалізації одновладдя народу України.

В 99 р. Шоповал В. М. визначив основні напрями досліджень в КПУ та систему.

Розробив досконалої теорії Конституції. Теорія установчої влади. Проблеми застосування норм Конституції. Проблеми конституційно-правового регулювання. Проблеми норм та інститутів КПУ, як загального явища. Вчення про джерела КПУ як галузі права. Проблеми систематизації норм конституційного права України. Відповідальність та основи теорій відповідальності. Проблеми інституційного та функціонального характеру присвячені основним суб’єктам КПУ. Проблема судоустрою, судочинства.

На сучасному етапі система КПУ включає в себе:

  • Історія КПУ як галузі науки.

  • Методологія КПУ.

  • Загальна теорія КПУ.

  • Проблеми конституціоналізму.

  • Теорія джерел КПУ.

  • Теоретичні та практичні проблеми реалізації норм конституції.

  • Проблеми конституційно-правових реформ.

  • Конституційний лад.

  • Теоретичні та практичні проблеми форм безпосередньої демократії в Україні. Конституційно-правовий статус людини і громадянина.

  • Конституційно-правові засади, організація та діяльність політичних партій в України.

  • Парламент та парламенталізм.

  • Конституційно правової статус України.

  • Конституційна юстиція.

  • Органи виконавчої влади.

  • Конституційні засади організації та діяльність судів загальної юрисдикції в Україні.

  • Конституційно-правові основи контрольно-наглядової влади.

  • Проблеми порівняльного конституційного права.

  • Теоретичні та практичні проблеми взаємодії міжнародного та національного права.

Структура науки конституційного права включає в себе прості компоненти поняття логіки та складні компоненти теоретичні будови (категорії науки) та підсистеми.

Поняття науки конституційного права – це первинні, обхідні, неподільні системи науки – це логічні узагальнення які відображаються найбільш значемі стійкі властивості та ознаки, що в сукупності становлять якісну визначеність явищ і процесів, що стосуються предмету науки.

Категорії науки КПУ – це логічні конструкції, що об’єднують знання про явища і процеси на більш високому понятійному рівні (конституційно правові принципи, теорії, концепції, доктрини).

4. Джерелами науки є об’єктивні факти або суспільні відносини які стосуються вивчення.

Джерела КПУ – це документи які містять відомості, що дозволяють визначити вміст, характер, основні напрямки, еволюція конституційного права як галузі, суспільні відносини які нею регулюються та тенденції її розвитку.

Класифікація джерел:

  • Нормативні джерела які містять норми конституційного права (Конституція України).

  • Практика реалізації норм (конкретна діяльність органів законодавчої, виконавчої влади та всіх суб’єктів конституційних відносин).

  • Офіційні документи (послання президента до ВР, законопроекти, проекти відомчих актів, стенограми засідань уряду, акти які втратили силу).

  • Конституційна доктрина (вчення може бути визнане доктриною у випадку його офіційного визнання шляхом в програмних документах, нормативних актах, договірних нормах, рішеннях органів державної влади). Визнання доктрини можливе за таких обставин: а) формальна визначеність правової доктрини досягається за допомогою письмової форми вираження творів вчених та відомості доктрин серед професійних юристів та суб’єктів права; б) авторитетності вчених юристів та визнання вчених; в) реалізація правової доктрини забезпечується державним апаратом.