- •1.Конституційне право України як публічна галузь права
- •2.Поняття,особливості та структура предмету кпу як галузі права
- •1. Відносини, які складають основоположні засади народовладдя, суверенітету народу.
- •2. Відносини, які опосередковують будівництво (будову) держави як організації влади народу і для народу.
- •3. Відносини, які опосередковують основоположні засади функціонування держави.
- •4. Відносини, що визначають характер зв'язків між державою і конкретною особою. Це:
- •2.3 Визначення предмету сучасного українського конституційного права
- •3.Поняття та специфіка методу правового регулювання кп
- •4.Місце галузі кп в системі права України
- •5.Поняття системи галузі кпу
- •6.Співвідношення системи кпу і системи конституції України
- •7.Конституційно-правові інститути:поняття,особливості та види
- •8.Конституційно-правова норма:поняття,особливості,види та структура
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VII. За сферою застосування:
- •9.Джерела кпу
- •10.Система джерел кпу.Співвідношення нормативних актів в системі джерел кпу.
- •11.Конституція України-основне джерело кп
- •12.Міжнародні договори як форма конституційного права
- •13.Закони як джерела конституційного права
- •14.Підзаконні акти-джерела галузі кп
- •15.Рішення Конституційного Суду України як джерела галузі кпу
- •Конституційно-правові відносини: поняття і види
- •Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •4.1. Народ України як суб’єкт кпв
- •Конституційна правосуб'єктність
- •Об'єкти конституційних правовідносин
- •Зміст конституційних правовідносин
- •Юридичні факти в конституційному праві
- •Конституційне право як наука
- •Методологія науки конституційне право
- •Система та джерела науки конституційне право
- •Конституційне право як навчальна дисципліна
- •Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності
- •Конституційний делікт як підстава кпв
- •Суб'єкти конст.- правової відповідальності
- •Конституційно-правові санкції
- •Сутність та призначення конституції, основні теорії, види
- •Юридичні властивості та структура Конституції України
- •32.Порядок внесення змін,доповнень та прийняття нової Конституції України
- •33.Поняття,суть та ознаки конституційного ладу.Місце загальних засад конституційного ладу в системі Конституції України.
- •34.Конституціоналізм:поняття та значення
- •35.Поняття суверенітету.Суверенітет народу та суверенітет країни.
- •36.Конституційні ознаки правової держави
- •37.Конституційні ознаки України як демократичної держави
- •38.Конституційні ознаки України як соціальної держави
- •39.Конституційні ознаки України як світської держави:
- •40.Принцип розподілу влад.Система стримувань і противаг.Особливості української конструкції.
- •41.Нормативні та організаційні гарантії конституційного ладу України:поняття та суть
- •42.Конституційні основи закріплення політичного,економічного та ідеологічного плюралізму.Конституційно-правовий статус політичних партій і громадських організацій
- •43.Конституційне закріплення власності,екологічної безпеки,підприємництва,соціальної спрямованості ринкової економіки:
- •44.Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні:
- •45.Поняття,види,конституційно-правове регулювання інформації:
- •46.Конституційно-правовий статус засобів масової інформації
- •47.Поняття,особливості правового положення особи в державі.Елементи конституційно-правового статусу людини і громадянина:
- •Основні міжнародно-правові акти в сфері прав людини
- •Принципи конст.-правового статусу людини і громадянина в Україні
- •Поняття та підстави обмеження конст. Прав і свобод
- •Поняття, зміст та ознаки громадянства
- •Конституційні принципи українського громадянства
- •Підстави набуття українського громадянства
- •Прийняття у громадянство України
- •Підстави припинення українського громадянства
- •Особливості втрати громадянства України
- •Повноваження державних органів щодо громадянства
- •Конституціно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •Основні права і обов'язки іноземців і осіб без громадянства
- •Особливості в'їзду та виїзду з України іноземців
- •Конституційно-правовий статус біженців
- •Юридична природа та зміст права на притулок
- •Імміграція в Україну
- •64.Повноваження органів,що забезпечують виконання законодавства України про імміграцію:
- •65.Поняття та загальні ознаки основних (конституційних) прав,свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •66.Система основних особистих(громадянських) прав і свобод:
- •67.Поняття та система основних політичних прав і свобод громадян України:
- •68.Система основних економічних,соціальних та культурних прав громадян України
- •69.Поняття,система і види гарантій реалізації та захисту конституційних прав та свобод л. І гр.
- •70.Конституційні обов’язки людини і громадянина України та гарантії їх виконання.
- •71.Безпосередня демократія в україні:поняття,інститути та форми.Вибори як приорітетна форма демократії.
- •72.Виборче право.Конституційні принципи виборчого права:
- •73.Міжнародні стандарти виборів:
- •74.Поняття та види виборчих систем:
- •75.Референдуми в Україні:конституційно-правове регулювання:
- •5) За правовими наслідками:
- •§ 8. Принципи і порядок проведення
- •76.Відповідальність за порушення виборчих прав громадян:
- •77.Органи державної влади:поняття,ознаки та види:
- •4) За особливістю повноважень:
- •78.Конституційні принципи та система органів державної влади в україні:
- •79.Парламент-вру-єдиний орган законодавчої влади в Україні
- •Поняття та елементи конст.-правового статусу вру
- •Формування вру та процедура дострокового припинення повноважень вру
- •Функції та повноваження вру
- •Конституційний склад та структура вру
- •Організаційні форми роботи вру
- •Правовий статус та повноваження Голови вру
- •Правовий статус комітетів вру
- •Правовий статус комісій
- •Кпс Рахункової палати України
- •Кпс Уповноваженого з прав людини
- •Правові форми діяльності вру
- •Депутатські об'єднання
- •Парламентські процедури. Поняття законодавчого процесу
- •Законодавчий процес
- •Природа депутатського мандату
- •Права і обов'язки нардепа
- •96.Форми діяльності народного депутата:поняття,порядок направлення та розгляду:
- •98.Підстави та порядок дострокового припинення повноважень парламентаріїв України:
- •99.Інститут глави держави.Загальна характеристика інституту президентства:
- •100.Умови,порядок заміщення посади та припинення повноважень Прежидента України:
- •101.Функції і основні повноваження Президента України:
- •102.Правові акти президента України:
- •103.Правовий статус організаційних,допоміжних та координаційних органів при Президентові України:
- •104.Інститут Представництва президента Укр.Взаємовідносини Пр. Укр,вру та кму з позицій стримувань і противаг:
- •105.Виконавча влада в Україні:поняття,принципи та функції
- •106.Кабінет Міністрів України-найвищий орган в системі органів виконавчої влади:склад,порядок формування та припинення повноважень:
- •107.Порядок формування Кабінету Міністрів України.Дострокове припинення повноважень та відставка кму.
- •108.Функції та повноваження Кабінету Міністрів України
- •109.Конституційний статус центральних органів виконавчої влади,їх функції та система:
- •110.Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади в Україні:
- •111.Акти органів виконавчої влади:поняття,види,порядок прийняття:
- •112. Судова влада в Україні
- •113. Конституційні засади правосуддя в Україні
- •114. Судова система України. Суд як орган
- •115. Конституційно-правовий статус суддів
- •116. Кпс Вищої Ради Юстиції
- •117. Прокуратура України та її повноваження
- •118. Конституційний контроль. Правовий статус ксу за ку
- •119. Функції та повноваження ксу
- •120. Конституційне подання і звернення.
- •121. Рішення і висновки ксу
- •122. Територіальний устрій: поняття, принципи та форми
- •123. Конституційно-правовий статус арк
- •124. Представницький орган арк, його депутати, Рада Міністрів
- •125. Адміністративно-територіальний устрій України
- •126. Конституційно-правовий статус області. Столиця України
- •127. Європейська хартія місцевого самоврядування
- •128.Поняття та юридична природа місцевого самоврядування.Конституційно-правові засади місцевого самоврядування:
- •129.Місцеве самоврядування як конституційно-правовий інститут(поняття,сутність,основні теорії та сучасні моделі місцевого самоврядування).
- •130.Поняття,принципи та система місцевого самоврядування в Україні:
- •131.Конституційно-правовий статус органів місцевого самоврядування та їх повноваження:
- •132.Конституційно-правові гарантії місцевого самоврядування.Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування:
- •1)Загальні гарантії:
4.1. Народ України як суб’єкт кпв
Конституційна правосуб’єктність залежить від його статусу: загальний – народ є основним джерелом державної влади, конкретні - у виборчих та референтних правовідносинах.
Народ виступає, як першоджерелом всіх прав та обов’язків; має всю повноту державної влади та всі матеріальні блага; свої права здійснює через державу, її органи та органи місцевого самоврядування.
Правосуб’єктність конкретизується в положеннях конституції, що стосується загальних засад 1 розділ та 2 розділ.
Особливості: 1. Народ, як джерело влади, як особливий обсяг прав і обов’язків.
Правосуб’єктність фізичних осіб в конституційному праві залежить від віку, стану здоров’я та належності до громадянства, окрім цього правосуб’єктність громадян визначаються загальними принципами демократично-правового статусу особи.
Правосуб’єктність осіб може обмежена за постійним чи тимчасовим проживанням, іноземці і особи без громадянства. Правосуб’єктність іноземців та осіб без громадянства залежить від часу та мети перебування в країні. Правосуб’єктність дипломатичних осіб визначається обсягом їх імунітету.
4. Суб’єкти.
Держава як колективний суб’єкт не має спеціальної компетенції, вона встановлює завдання, принципи, цілі права та обов’язки інших суб’єктів.
Статус України як суб’єкта конституційних відносин визначається Конституцією України, характеризується суверенністю, владністю, конституцією, взаємовідносинами між людиною і державою, взаємовідносинами з іншими державами. Можливість самостійно вирішувати ці питання свідчить про установчий характер державної влади. Територіальна цілісність, має територію, яка складається з АТО. Громадянство, має єдине громадянство. Єдина система органів державної влади. Наявність єдиної системи права. Наявність власності України, єдиної грошової системи. Наявність державної мови. Право зовнішніх зносин з іноземними державами.
АТО є носіями певних прав і обов’язків, щодо інших одиниць та до одиниці територіальною властивістю яких вони є. Мають межі, назву, органи місцевого самоврядування через яких вона реалізує свої права, місцевий бюджет.
Державні органи. Правосуб’єктність органів державної влади характеризуються загальними рисами, тобто вони мають свою компетенцію, встановлену уповноваженими органами державної влади. Вони мають права приймати юридичні акти. Кожний орган державної влади має державний захист (ст. 19). Кожний орган має спальну правосуб’єктність.
Органи місцевого самоврядування.
В конституційному праві є особиста і особлива правосуб’єктність. Вона залежить від компетенції органів державної влади. Особливість посадових осіб полягає в тому, що вони беруть участь не у всіх, а лише в тих відносинах, що пов’язані з діяльністю відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування.
Стаття 36 закріпила право на об’єднання.
Конспект + B.c. Основін бачив особливості правосуб'єктності народу в державному праві в тому, що народ: а) виступає як першоджерело всіх прав і обов'язків, встановлених в державі, бо всі права і обов'язки — це правове вираження волі народу;
б) володіє всією повнотою державної влади і всіма матеріальними благами, і тому само право є державним вираженням волі народу;
у) свої права, як правило, здійснює через державу і його органи, оскільки невід'ємний від своєї держави.
Багато авторів не вважають народ суб'єктом конституційного права. Так, A.b. Міцкевич виходить з того, що суб'єктами різних правовідносин в суспільстві на користь народу і від його імені виступають різні організації, а не сам народ. Аналогічну позицію займають В.Т. Кабишев і О.О. Міронов. Вони вважають, що народ як соціально-політична спільність не є суб'єктом права. На їх думку, діяльність народу по перетворенню суспільства, узгоджується з об'єктивними законами суспільного розвитку, не зв'язана якими-небудь юридичними нормами.
Деякі учені займають проміжну позицію, стверджуючи, що народ в окремих випадках може бути суб'єктом правовідносин, хоча його, права неотделіми від прав держави. Так, С.Ф. Кечекьян вважав, що в області державно-правових стосунків було б неправильно у ряді випадків поряд з державою називати як суб'єкта права народ, оскільки права народу, організованого в державу, неотделіми від прав держави.
Аналізуючи приведені точки зору, слід визнати, що народ є суб'єктом конституційно-правових стосунків. Правосуб'єктність народу корениться в його суверенітеті і засновницькому характері народовладдя. Народовладдя — реальність суспільно-політичного буття російського суспільства.
Громадяни України, особи без громадянства й іноземці як суб'єкти конституційно-правових відносин. Конспект
Україна як суб'єкт конституційно-правових відносин. Конспект
Автономна Республіка Крим та адміністративно-територіальні одиниці як суб'єкти конституційно-правових відносин.
У юридичній літературі висловлені різні думки про конституційно-правову правосуб'єктність адміністративно-територіальних одиниць. Так, Я.Н. Уманський вважав, що адміністративно-територіальні одиниці не є суб'єктами конституційно-правових отношеній''. Аналогічної точки зору дотримуються Е.І. Козлова і ряд інших авторів. Багато авторів стверджують, що адміністративно-територіальні одиниці є суб'єктами конституційно-правових стосунків. Адміністративно-територіальні одиниці є носіями певних прав і обов'язків.
Суб'єктами конституційно-правових стосунків є як самі адміністративно-територіальні одиниці, так і державні органи або органи місцевої самоврядності адміністративно-територіальних одиниць. Тому адміністративно-територіальні одиниці можуть брати участь в правовідносинах як безпосередньо, так і через свої органи. При цьому, коли державні органи або органи місцевої самоврядності виступають в правовідносинах від імені адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктами таких стосунків є не самі державні органи, а ті адміністративно-територіальні одиниці, від імені яких вони виступають.
Слід підкреслити, що суб'єктом конституційно-правових стосунків виступає не територія, а саме адміністративно-територіальна одиниця, тобто частина території суб'єкта Федерації, певним чином організована. Адміністративно-територіальна одиниця — це не лише географічна, але в першу чергу політична освіта, соціальним субстатом якого є населення, що грає вирішальну роль у формуванні адміністративно-територіальної одиниці.Адміністративно-територіальна одиниця служить одним із способів політичної організації населення.
Оскільки суб'єктом конституційно-правових стосунків виступає не територія, а саме адміністративно-територіальні одиниці, суб'єктами цих правовідносин є не всі населені пункти, а лише ті з них або їх об'єднання, які визнані адміністративно-територіальними одиницями. Адміністративно-територіальна одиниця як суб'єкт конституційно-правових стосунків характеризується тим, що має свої закріплені в правових актах кордони, своє найменування, свої органи державної влади або органи місцевої самоврядності, через які вона реалізує надані їй права. Всі адміністративно-територіальні одиниці мають матеріально-технічну базу і бюджет.
Спеціальна правосуб'єктність окремих адміністративно-територіальних одиниць в конституційно-правових стосунках різна.. Адміністративно-територіальні одиниці виступають суб'єктами лише конституційно-правових стосунків. Наділ їх правами і обов'язками здійснюється нормами конституційного права.
4.5 Органи державної влади як суб‘єкти конституційно-правових відносин.
У юридичній літературі висловлювалася думка про те, що не всі державні органи беруть участь в конституційно-правових стосунках. Так, А.І. Лепешкин вважав, що суб'єктами державно-правових стосунків можуть бути лише ті органи держави, діяльність яких пов'язана із здійсненнями функцій державної влади. Проте при цьому він виключав з числа цих органів деякі виконавські органи державної влади, судові органи і так далі
Органи місцевого самоврядування як суб‘єкти конституційно-правових відносин.
Загальна правосуб'єктність органів місцевої самоврядності визначається наступними межами, властивими органам місцевої самоврядності. Органи місцевої самоврядності — це органи місцевих самоврядних територіальних співтовариств, якими вони формуються і перед якими несуть відповідальність за належне здійснення своїх повноважень. Їм належить особливе місце в демократичній системі управління суспільством і державою. Це місце визначається перш за все тим, що наявність органів самоврядності забезпечує таку децентралізацію системи управління, яка робить її найбільш придатною до забезпечення інтересів населення на місцях з врахуванням історичних і інших місцевих традицій.
Не будучи органами державної влади, органи місцевої самоврядності здійснюють діяльність, яка носить владний характер, оскільки вони виступають одній з форм реалізації влади народу. Що тому приймаються ними в межах своїх повноважень рішення обов'язкові на території місцевої самоврядності для всіх підприємств, організацій, установ, посадових осіб, громадян, суспільних об'єднань.
Органи місцевої самоврядності у відповідності суглобами муніципальних утворень наділяються власною компетенцією у вирішенні питань місцевого значення. Вони управляють муніципальною власністю, формують, стверджують і виконують місцевий бюджет, встановлюють місцеві податки і збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також решают1 інші питання місцевого значення.