75.Референдуми в Україні:конституційно-правове регулювання:

. Поняття та види референдумів

Слово «референдум» походить з латинської мови і дослівно означає «те, що має бути повідомлено». Прийнято вважати, що перший в історії людства референдум було проведено у Швейцарії ще у 1439 р. Там же за статистикою референдум проводиться найчастіше: з 1793 до 1994 pp. — 414 разів¹.

Референдум, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський і місцеві референдуми», — це спосіб прийняття цюмадянами України шляхом голосування законів, інших рішень і важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Голосування виборців іноді називають ще плебісцитом. Однак з юридичної точки зору відмінностей між референдумом та плебісцитом немає, це синонімічні поняття (за винятком Бразилії, де плебісцит має дорадчий характер, а референдум — вирішальний).

За авторитарних режимів референдум використовується диктаторською владою для того, щоб обійти представницькі установи, виносячи найважливіші державні рішення безпосередньо на розсуд виборців, які досить часто не мають можливості розібратися у їх суті. Однак і в демократичних державах референдум може бути використано як противагу представницькій демократії. Це може мати місце тоді, коли право призначення референдуму входить до таких повноважень глави держави чи уряду, що здійснюються ними за власним розсудом. Референдуми виконують такі соціальні функції:

7. вони є одним із основних інструментів реалізації права народного суверенітету і легітимізації владних рішень;

8. є однією з основних форм реалізації права національного

суверенітету;

3. є одним із способів формування громадської думки;

4. за умови демократичного суспільства референдуми можуть бути використані народом як противага рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян².

5. Розрізняють певні види референдумів. 1) За територіальною ознакою:

6. • всеукраїнський референдум. Відповідно до ст. 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, установлених Конституцією України. Відповідно до ст. 73 та п. 2 ч. 1 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить призначення всеукраїнського референдуму з питань про зміну території України.

7. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, висловленою у порядку, визначеному ч. 2 ст. 72 Конституції України: всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України (це приблизно 1/10 виборчого корпусу України), які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

8. Всеукраїнські референдуми проводилися в Україні двічі. Перший відбувся 1 грудня 1991 р. На ньому було підтримано проголошення незалежності України. Другий було проведено 16 квітня 2000 р. відповідно до Указу Президента України «Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою» від 15 січня 2000 р. № 65/2000, виданого на вимогу понад трьох мільйонів громадян України.

Предметом цього референдуму стали такі питання: 1) чи підтримуєте Ви пропозиції про доповнення ст. 90 Конституції України новою третьою частиною такого змісту: Президент України може також достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протягом одного місяця не змогла сформувати постійно діючу парламентську більшість або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців підготовленого і поданого в установленому порядку Кабінетом Міністрів України Державного бюджету України, яка б установлювала додаткові підстави для розпуску Президентом України Верховної Ради України, та відповідне допов- пення п. 8 ч. 1 ст. 106 Конституції України словами: та в інших випадках, передбачених Конституцією України?

3. Чи згодні Ви з необхідністю обмеження депутатської недоторканності народних депутатів України і вилученням у зв'язку з цим ч. З ст. 80 Конституції України: Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані?

4. Чи згодні Ви із зменшенням загальної кількості народних депутатів України з 450 до 300?

5. Чи підтримуєте Ви необхідність формування двопалатного парламенту в Україні, одна з палат якого представляла б інтереси регіонів України і сприяла б їх реалізації?

У результаті проведення референдуму було дано позитивні відповіді на всі питання, винесені на референдум, за винятком формування в Україні двопалатного парламенту. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.07.2000 р. № 1876-ІН зміни до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму мали бути внесені у вересні 2000 р. Однак рішення, прийняті на цьому всеукраїнському референдумі, всупереч ч. 4 ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», відповідно до якої закони, інші рішення, прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами, так і не знайшли свого законодавчого закріплення. За винятком положення про наділення Президента України правом достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій (яка і є парламентською більшістю), що закріплено у п. 1 ч. 2 ст. 90 Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р.;

• місцевий референдум, який може проводитися у межах Автономної Республіки Крим або у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. Відповідно до ч. З ст. 7 зазначеного Закону на місцевий референдум не може бути винесено питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

Рішення про проведення референдуму Автономної Республіки Крим приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим (п. З ч. 2 ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим від 21.10.1998 p.), а рішення про проведення місцевого референдуму приймає сільська, селищна, міська рада (п. 18 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

2) За предметом референдуму (тобто за питанням, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування):

• конституційні референдуми, коли шляхом референдуму вирішується питання прийняття, затвердження або зміни Конституції;

• законодавчі референдуми, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов'язані з прийняттям, затвердженням, зміною, скасуванням законів.

Відповідно до ст. З Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» предметом всеукраїнського референдуму може бути:

затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень;

прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень;

прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.

Крім того, згідно з частинами 1, 2 ст. 5 зазначеного Закону на всеукраїнський референдум можуть виноситися питання, віднесені Конституцією України до відання України. Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про реалізацію права народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них.

Стаття 74 Конституції України встановлює, що не допускається референдум щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.

Відповідно до ч. З ст. 5 Закону на всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування; питання про вжиття державними органами Украї- пи надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громад-іі.кого порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.

У теорії конституційного права існує думка про те, що обмеження предмета можливого референдуму не відповідає принципу народного суверенітету¹, який закріплений у ст. 5 Консти-і унії України. У зарубіжних державах (наприклад, в Італії) при закріпленні принципу народного суверенітету встановлюється, що він здійснюється у межах і у формах, установлених Конституцією. Однак у Конституції України таке застереження відсутнє.

3) За обов'язковістю:

• обов'язкові референдуми, коли іншим чином рішення з певного питання не може бути прийняте. Так, відповідно до ч. 1 ст. 156 Конституції України законопроект про внесення змін до розділів І, III, XIII Конституції України затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України;

• факультативні референдуми, які можуть бути проведені, а можуть бути і не проведені залежно від рішення певного органу або існування народної ініціативи. Предметом такого референдуму може стати будь-яке питання або проект державного чи самоврядного рішення, за винятком питань та проектів, винесення яких на референдум заборонено конституцією або законом. Референдуми з ініціативи громадян завжди мають факультативний характер².

А) За моментом проведення:

• дозаконодавчі референдуми, які проводяться до розгляду законопроекту парламентом та є зазвичай консультативними;

• післязаконодавчі референдуми, які проводяться після розгляду законопроекту парламентом та є, як правило, постановляючими.