26. Поняття, ознаки та види конституційно-правової відповідальності

Встановлення конституційно-правової відповідальності в Україні зумовили такі фактори:

Наявність численних фактів порушення конституційних норм.

В науці конституційного права існує дискусія про назву. Це самостійний вид визначення відповідальності яка має виключно політико-правове значення покликано протистояти державному свавіллю, забезпечите правомірне та доцільне державне управління, забезпечити справедливість та реалізацію права у конституційно-правових відносин.

Предмет конституційно-правової відповідальності не виходить за рамки КПУ і охоплює суспільні відносини пов’язані з процесом здійснення влади українським народом.

Розмежовують конституційну відповідальність з іншими юридичними та політичною відповідальністю.

В КПУ разом з отриманням певного обсягу повноважень, суб’єкт наділяється відповідним обсягом відповідальності, яка є елементом його конституційно-правового статусу.

Структура конституційної відповідальності:

• Спеціальний конституційний статус суб’єкта.

• Усвідомлення наслідків обраної моделі поведінки, за умови існування свободи волі та можливості вибору.

• Санкціонування специфічних санкцій або дотримання конституційних норм.

Конституційна відповідальність – це передбачений конституційними нормами вид юридичної відповідальності, який є зв’язком між суб’єктом суспільних відносин пов’язаних з процесом здійснення влади українським народом та суспільством при якому суб’єкт відповідальності усвідомлюючи наслідки своїх діянь будує поведінку відповідно до свого статусу, а інші суб’єкти оцінюють і контролюють цю поведінку та її результати, а у випадку негативної оцінки застосовують санкцію за встановленою процедурою.

Специфічні риси:

• Політичний характер.

• Спрямованість цього виду відповідальності на досягнення політичної стабільності.

• Важлива роль позитивній правовій відповідальності.

• Закріплення на рівні конституційного законодавства особливого механізму застосування санкцій, що зумовлено соціальним статусом суб’єктів.

Особливості складу конституційного правопорушення:

• Його об’єктом є цінності та інтереси суспільства, громадян.

Суб’єкти можуть бути групи осіб

Конституційно-правова відповідальність має складну структуру. Вона закріплює:

по-перше, — соціальну відповідальність, що вимагає відповідної високосвідомої та ініціативної поведінки всіх суб’єктів конституційного права;

по-друге, — загальні засади відповідальності за правопорушення, що слугують “орієнтиром” для формування відповідальності в інших галузях права;

по-третє, — конкретні види конституційно-правової відповідальності, що застосовуються за порушення окремих конституційно-правових норм та інститутів.

Високий авторитет конституційно-правових норм, їх неухильне дотримання і виконання всіма суб’єктами конституційного права забезпечується виключністю застосування заходів конституційної відповідальності. На перше місце тут виступає превентивно-попереджувальна її дія на суспільні відносини і членів соціуму.

Конституційно-правова відповідальність визначає не тільки міру впливу у випадку правопорушення, а й, передусім, відповідальну поведінку суб’єктів конституційного права щодо виконання свого обов’язку, реалізації своєї політико-юридичної компетенції. Тому цей вид відповідальності формується не тільки в охоронних, а й у регулятивних приписах конституційно-правових норм.

Конституційна відповідальність — невід’ємна складова соціальної відповідальності. Вона має багато спільного з іншими видами юридичної відповідальності, з якими її споріднюють такі ознаки, як санкції і можливість у встановлених законом випадках застосовувати такий спонукальний захід, як примус.

Особливістю конституційної відповідальності є й те, що в багатьох випадках вона детально не конкретизується. інколи законодавець лише вказує на можливість застосування чи настання такої відповідальності.

Таким чином, будучи засобом забезпечення приписів конституційно-правових норм, конституційно-правова відповідальність реалізується:

-безпосередньо в межах конституційно-правових і конституційно-процесуальних відносин;

-через конституційно-процесуальні норми у поєднанні з нормами інших галузей права;

-на підставі норм інших галузей права, які забезпечують виконання приписів конституційних норм;

-внаслідок порушення норм інших галузей права, зокрема кримінального і адміністративного;

-на підставі притягнення до політичної відповідальності суб’єктів політичної системи суспільства.