21. Поняття, інструменти й структурні сегменти міжнародного фондового ринку. Валютна структура міжнародного ринку цінних паперів.

Міжнародний фондовий ринок – це складова частина міжнародного фінансового ринку, на якому здійснюються операції з цінними паперами між емітентами та інвесторами та/або тільки інвесторами, які є резидентами різних країн. Результатом цих операцій, як і операцій з іншими інструментами фінансового ринку, є переміщення капіталів між країнами.

Виділенню в структурі міжнародного фінансового ринку такого сегменту, як міжнародний ринок цінних паперів сприяють ряд критеріїв. Так, емісія цінних паперів на міжнародному грошовому чи борговому ринку охоплює:

• емісію цінних паперів нерезидентами в національній або іноземній валюті на внутрішньому фінансовому ринку країни;

• емісію цінних паперів резидентами в іноземній валюті;

• емісію цінних паперів резидентами в національній валюті, призначені для продажу іноземним інвесторам.

Економічними ознаками існування міжнародного фондового ринку є:

• переміщення капіталів у формі цінних паперів між країнами;

• наявність центрів міжнародної торгівлі цінними паперами на базі національних фондових бірж;

• існування міжнародних цінних паперів, які не підпадають під юрисдикцію окремої держави.

Міжнародному фондовому ринку властиві ряд функцій:

• перерозподільча – полягає у перерозподілі національних капіталів між компаніями і приватними інвесторами різних країн;

• спекулятивна – визначаться можливістю отримання доходів від коливання цін інструментів міжнародного фондового ринку;

• хеджування – пов’язана з необхідністю убезпечення суб’єктів ринку від різного роду ринкових ризиків, що виникають в процесі міжнародної фондової торгівлі;

• диверсифікації активів – ґрунтується на оптимальному розподілі капіталів між активами міжнародного фондового ринку.

В організаційному плані міжнародний фондовий ринок не має чіткої структури. Це складна система міжнародних фінансових інструментів та інститутів, що функціонує цілодобово та здатна генерувати різноманітні коротко і довгострокові фінансові активи.

У структурі міжнародного фондового ринку в залежності від класифікаційних ознак прийнято виділяти декілька елементів. Загалом міжнародний ринок цінних паперів об’єднує два великі умовні сегменти: іноземні ринки та євроринок.

Іноземні фондові ринки – це національні ринки, де здійснюються угоди з фінансовими активами нерезидентів. Такі ринки є традиційними міжнародними фінансовими ринками, регулювання діяльності яких відбувається в межах правового поля тієї чи іншої країни.

Євроринок – це частина світового фінансового ринку, операції на якому проводяться у євровалютах, тобто у валютах, розміщених на депозитах банків поза межами країни, якою вона була випущена. Як частина міжнародного фондового ринку євроринок представлений ринком єврокапіталів, операції на якому здійснюються шляхом емісії та продажу європаперів.

22. Міжнародний кредитний ринок та його основні учасники. Організаційні засади міжнародного кредиту.

Збільшення масштабів накопичення грошового капіталу в умовах капіталізму зумовило розвиток кредитного ринку. Під впливом попиту і пропозиції відбувається руху позичкового капіталу: капітал, накопичений у вигляді грошових коштів, перетворюється безпосередньо в позичковий капітал.

Кредитний ринок як економічна категорія виражає соціально-економічні відносини, що визначаються законами капіталістичного господарювання, що формують в остаточному підсумку його сутність, тобто зв'язки і відносини як всередині самого ринку, так і у взаємодії з іншими економічними категоріями.

Грошовий капітал вивільняється в процесі відтворення. Він прямує туди у вигляді позичкового капіталу через ринок, а потім знову повертається до кредитора (банкам та іншим кредитно-фінансовим інститутам).

Сутність кредитного ринку не залежить від того, який грошовий капітал використовується на ньому: власний або чужий, акумульований, тобто не має значення, чи веде банкір свою справу лише за допомогою власного капіталу або тільки за допомогою капіталу, депонованого у нього.

Зміст, характер використання, закономірності розвитку кредитного ринку визначаються соціально-економічними відносинами капіталістичного способу виробництва. У свою чергу сутність цього ринку зумовлює конкретну роль, яку він виконує в сучасному механізмі державно-монополістичного капіталізму.

Кредитний ринок сприяє зростанню виробництва і товарообігу, руху капіталів усередині країни, трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення, реалізації науково-технічної революції, оновлення основного капіталу. У цьому сенсі ринок опосередковує різні фази відтворення, є своєрідною опорою матеріальної сфери виробництва, звідки вона черпає додаткові грошові ресурси.

Економічна роль кредитного ринку полягає в його здатності об'єднати дрібні, розрізнені грошові кошти в інтересах всього капіталістичного накопичення. Це дозволяє ринку активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва і капіталу.

Функції кредитного ринку визначаються його сутністю і роллю, яку він виконує в системі капіталістичного господарства, а також завданнями з відтворення капіталістичних виробничих відносин.

Слід виділити п'ять основних функцій кредитного ринку:

обслуговування товарного обігу через кредит;

акумуляція або збирання грошових заощаджень (накопичень) підприємств, населення, держави, а також іноземних клієнтів;

трансформація грошових фондів безпосередньо в позичковий капітал і використання його у вигляді капіталовкладень для обслуговування процесу виробництва;

обслуговування держави і населення як джерел капіталу для покриття державних і споживчих витрат;

прискорення концентрації і централізації капіталу, сприяння утворенню потужних фінансово-промислових груп.

Зазначені функції кредитного ринку спрямовані на підтримку капіталістичного способу виробництва, забезпечення функціонування економічної системи державно-монополістичного капіталізму.

Відображаючи накопичення і рух грошового капіталу, кредитний ринок органічно пов'язаний з рухом вартості в її грошовій формі, з утворенням і використанням різних грошових фондів у вигляді кредитних ресурсів та цінних паперів. За допомогою ринку можна виміряти і визначити рух, обсяг, напрям грошових фондів, що йдуть на розвиток капіталістичного суспільного відтворення, вплив його на соціально-економічні відносини.