- •Сутність міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків
- •Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі
- •Міжнародна передача технологій: поняття та економічна роль у міжнародній економіці
- •Міжнародний ринок технологій
- •Форми міжнародної передачі технологій
- •Конвертованість валюти: суть, види та режими
- •Методи котирування валютного курсу
- •Фактори, що впливають на валютний курс
- •Фіксований валютний курс та способи його фіксації
- •Валютний коридор та способи його встановлення
- •Суть та функції світового фінансового ринку.
- •Суть, причини та форми міжнародного руху капіталу
- •Передумови формування та розвитку світового фінансового ринку
- •Суть та складові євроринку.
- •Суть, мотиви та особливості залучення прямих іноземних інвестицій.
- •Суть, причини та види міжнародного портфельного інвестування.
- •Міжнародний ринок фінансових деривативів: суть та їх мета.
- •Форми та види міжнародного кредитування
- •Основні функції та характерні ознаки міжнародного кредиту.
- •Сутність, структура та основні риси світового ринку праці
- •Суть та причини міжнародної трудової міграції
- •Форми міжнародної трудової міграції
- •1. За характером переміщення населення:
- •2. За часом:
- •Світовий ринок. Відмінності між світовим ринком та світовим господарством.
- •Економічний, організаційний та соціально-економічний принципи дослідження структури міжнародної економіки
- •Міжнародний поділ праці: суть та його форми
- •Етапи розвитку світового господарства
- •Основні етапи розвитку світової економіки
- •Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції
- •Теорія абсолютних переваг а.Сміта
- •Теорія порівняльних переваг д.Рікардо
- •Відносна рівноважна ціна товару за умови існування торгівлі та аналіз часткової рівноваги
- •Теорія Хекшера — Оліна та її графічна інтерпретація
- •"Парадокс Леонтьєва"
- •Модель технологічного розриву м. Позера
- •Модель життєвого циклу продукту р. Вернона
- •9.Теорія інтерналізації: переваги внутрішньокорпоративного руху активів.
- •10.Теорія монополістичної конкуренції с. Хаймера та еклектична модель Дж. Даннінга.
- •11.Міжнародні корпорації: суть, види та особливості їх діяльності.
- •12.Теорія ефективного портфеля г. Марковіца.
- •13.Економічні ефекти від експорту/імпорту піі
- •14.Концепція «Центр-периферія»
- •15.Торгівля на основі економії масштабу
- •16.Структура платіжного балансу. Кордону та платежів за кордон за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць).
- •17.Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •18.Валютна позиція та ризики банків при валютних операціях
- •19. Інтеграційні процеси в Західній Європі
- •20.Регіональні інтеграційні процеси в країнах Східної Європи
- •21.Глобальні проблеми: причини виникнення та шляхи вирішення.
- •22.Міжнародне регулювання глобальних проблем
- •23.Роль міжнародних організацій у регулюванні міграційних процесів: моп, її мета, завдання та функції.
- •24.Особливості створення, завдання та функції Світової організації торгівлі
- •25.Модель технічного прогресу д. Хікса.
- •26.Паризька та Генуезька валютні системи
- •27.Бреттон-Вудська та Ямайська валютні системи
- •28.Інтеграція України у сучасну світогосподарську систему
- •29.Європейська валютна система
- •30.Сучасні особливості та тенденції розвитку світового господарства
- •Предмет, природа та значення міжнародної економічної діяльності за сучасних умов розвитку України.
- •Національні особливості та характерні риси відкритої економіки України.
- •Значення платіжного балансу в міжнародній економічній діяльності України.
- •Основні риси, що визначають природу світового господарства як системної цілісності.
- •6. Визначення кола суб’єктів макрорівня міжнародного співробітництва України згідно Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
- •7.Основні тенденції, які зумовлюють зростання значення наддержавних форм міжнародного економічного регулювання та транснаціональної підприємницької діяльності.
- •Основні цілі міжнародної економічної діяльності суб’єктів мікрорівня.
- •Основні цілі міжнародної економічної діяльності суб’єктів макрорівня.
- •Основні складові експортного потенціалу України.
- •Основні інструменти підтримки експорту з території України.
- •Основні структурні компоненти вітчизняного імпорту, низка його додаткових переваг та можливостей для України.
- •Основні напрями оптимізації імпорту в Україні.
- •14. Види міжнародних послуг та їх класифікація.
- •16. Проаналізувати фактори ризику та очікуваної прибутковості в міжнародних інвестиціях.
- •17. Міжнародне пряме і портфельне інвестування та їх аналіз в зовнішньоекономічній діяльності України.
- •18. Державна політика України щодо залучення іноземних інвестицій.
- •19. Сучасні форми міжнародного руху технологій.
- •20. Міжнародний досвід створення та життєдіяльності технополісів в Стратегії економічної та соціальної політики України.
- •21. Макроекономічна політика України в контексті сучасного нтп
- •22. Поняття та проаналізувати види зовнішньоекономічних операцій.
- •23. Міжнародна комерційна операція та етапи її проведення.
- •24. Аналіз наслідків міграції на ринку праці.
- •25. Значення міграції в долі українського та інших народів.
- •26.Особливості митного регулювання міжнародної торгівлі в Україні.
- •27. Нетарифні інструменти в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності України.
- •28.Україна в світових інтеграційних процесах.
- •29.Поняття, основні чинники та форми прояву економічної глобалізації.
- •30. Соціально-економічні ефекти глобалізації.
- •«Міжнародні фінанси» Перелік питань:
- •Міжнародні фінанси як складова міжнародних економічних відносин.
- •Світове фінансове середовище та його складові.
- •Світові фінансові центри: суть, історичні аспекти становлення і стадії розвитку.
- •Сутність, причини та етапи глобалізації світового фінансового середовища.
- •Сутність, причини та наслідки світових економічних і фінансових криз.
- •Валютні кризи: теоретичні моделі, механізм виникнення та канали поширення.
- •Зовнішній борг та проблеми його обслуговування. Критерії оцінки зовнішньоборгової залежності держави. Ризики зовнішньої заборгованості.
- •Механізми та методи реструктуризації зовнішньої заборгованості.
- •Економічний зміст та елементи валютної системи. Поняття національної та світової валютних систем.
- •Кон'юнктурні і структурні чинники, що зумовлюють коливання валютних курсів. Регулювання валютного курсу.
- •Еволюція світової валютної системи та характеристика основних етапів її розвитку.
- •Поняття валютної інтеграції. Валютні блоки та валютні зони.
- •Фінанси єс у контексті економічної інтеграції. Фінансова політика єс.
- •Валютно-фінансова конвергенція в єс. Валютна інтеграція та спільна валютна політика країн єс.
- •Міжнародні розрахунки та особливості їх організації. Форми міжнародних розрахунків.
- •2. Акредитивні розрахунки
- •Світовий фінансовий ринок: суть та особливості організації. Сегментарна структура світового фінансового ринку та характеристика його основних сегментів.
- •Валютні ринки, суть, структура, види та особливості функціонування. Способи платежу на валютному ринку.
- •Операції з іноземною валютою на валютному ринку. Валютні операції "спот" і "форвард".
- •Економічна суть арбітражу, види арбітражу. Валютний та процентний арбітраж. Суть позитивного процентного арбітражу.
- •Поняття, інструменти й структурні сегменти міжнародного фондового ринку. Валютна структура міжнародного ринку цінних паперів.
- •Міжнародний кредитний ринок та його основні учасники. Організаційні засади міжнародного кредиту.
- •Поняття, структура, особливості ціноутворення, об’єкти та суб’єкти міжнародного ринку дорогоцінних металів.
- •Міжнародний ринок похідних цінних паперів в системі світового фінансового ринку.
- •Фінанси міжнародних корпорацій: сутність, функції та особливості організації.
- •Особливості формування капіталу міжнародних корпорацій. Методи визначення вартості капіталу. Структура капіталу і вартість компанії.
- •Транснаціональні банки в системі міжнародних фінансів. Операції тнб.
- •Міжнародне подвійне оподаткування і способи його врегулювання. Поняття офшорних центрів.
- •Міжнародне страхування. Сутність та характеристика міжнародних страхових операцій.
- •Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями.
- •IV «економічна теорія» Питання кваліфікаційного екзамену:
- •Економічна система: поняття, структурні характеристики, типологічні ознаки та класифікація.
- •Поняття, теорії і функції грошей. Форми грошей та їх еволюція. Субстанціональні і хартальні гроші.
- •Поняття, структура грошової системи та історичні етапи її еволюції.
- •Природні ресурси та їх особливості. Специфіка попиту, пропозиції та ціноутворення на ринку природних ресурсів. Поняття й форми земельної ренти.
- •Методологія макроекономіки. Макроекономічні моделі: суть, види та особливості використання в макроекономічному аналізі.
- •Сукупна пропозиція, її цінові та нецінові фактори і моделі. Крива сукупної пропозиції в короткому й довгому періодах.
- •Модель макроекономічної рівноваги на товарному і грошовому ринках (модель is-lm). Аналіз впливу фіскальної та монетарної політики на макроекономічну рівновагу.
- •Ринок праці, його мікро- та макрохарактеристики. Попит і пропозиція на ринку праці. Моделі ринку праці та економічна політика щодо ринку праці.
- •Заробітна плата: еволюція економічних поглядів щодо суті, форми і системи. Номінальна та реальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум.
- •Макроекономічна модель ринку грошей: особливості класичних та кейнсіанських підходів. Мультиплікатори грошей та депозитів.
- •Економічне зростання: зміст, вимірювання і значення для макроекономічного розвитку. Джерела, типи та фактори економічного зростання.
- •Моделювання економічного зростання. Кейнсіанські і неокейнсіанські моделі економічного зростання о.Домара, р. Гаррода та Дж, Гікса.
- •Неокласичні моделі економічного зростання: виробничі функції Кобба-Дугласа, Кобба-Дугласа-Тінбергена, модель р. Солоу.
- •Економічний аналіз державного втручання в економіку: крива а. Лаффера, крива м. Лоренца, суспільні блага, перерозподіл доходів.
- •Державний борг: суть, види і методи управління. Взаємозв’язок бюджетного дефіциту і державного боргу. Макроекономічні аспекти сеньйоражу.
- •Циклічність економічного розвитку: природа, фази і види економічних циклів. Основні теорії пояснення причин циклічних коливань
- •Безробіття: визначення, типи, моделі, вимірювання та наслідки для економіки. Закон а. Оукена.
- •На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття.
- •Показниками, що характеризують рівень безробіття, є:
- •Інфляція: визначення, види, вимірювання та наслідки для економіки. Проблеми антиінфляційної політики.
- •Теоретичний аналіз взаємозв’язку між інфляцією і безробіттям. Крива о. Філліпса в коротко- та довгостроковому періодах. Крива Тейлора.
- •Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівнянні кривої Філліпса :
- •Макроекономічний аналіз валютного ринку. Валютні курси і валютна політика.
- •Фіскальна політика: суть, цілі, інструменти та види. Дискреційна і не дискреційна фіскальна політика. Дія автоматичних і вбудованих стабілізаторів.
- •Монетарна політика: суть, цілі, види та інструменти. Політика дорогих і дешевих грошей. Особливості поведінки центрального банку на грошовому ринку.
- •Соціальна політика: суть, цілі та форми. Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •Теорія фінансового посередництва та моделі фінансових систем.
- •Процес споживання та динаміка зміни загальної і граничної корисності. Рівновага споживача, її економічний зміст та способи визначення. Криві байдужості.
- •Моделювання поведінки споживача при зміні доходу. Крива “дохід-споживання”, її економічний зміст. Закони Енгеля.
- •2. Реакція споживача на зміну ціни товару
- •3. Ефект заміни та ефект доходу та їх взаємодія
- •Попит та пропозиція в рівноважній моделі. Цінові і нецінові фактори поведінки попиту і пропозиції.
- •Нецінові чинники, які впливають на попит:
- •Виробнича функція короткотривалого періоду. Показники сукупного, середнього, граничного продукту. Межі екстенсивного і інтенсивного використання ресурсів виробництва.
- •Зростання виробництва і віддача від масштабів виробництва. Виробничі функції зі сталою, спадною та зростаючою віддачею.
- •Витрати виробництва у короткотривалому періоді. Характер динаміки постійних, змінних витрат підприємства. Закономірності формування середніх і граничних витрат в короткому періоді.
- •7.1.2. Постійні і змінні витрати.
- •7.1.3. Валові, середні і постійні витрати.
- •Дохід і прибуток в мікроекономіці. Дохід валовий, середній і граничний та методика їх визначення. Бухгалтерський і економічний прибуток.
- •Моделі ринку: досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція і олігополія. Порівняльна характеристика моделей ринку.
- •Класифікація ринкових структур
- •Господарська стратегія конкурентної фірми в короткотривалому періоді. Умови максимізації прибутку і мінімізації збитків конкурентного підприємства.
- •Визначення конкурентного обсягу виробництва в короткостроковому періоді
- •Господарська стратегія фірми-монополіста на ринку товару і фактори, що її визначають.
- •Олігополія. Основні моделі олігополістичного ціноутворення.
- •Розвиток меркантилістської доктрини. Теорія грошового та торговельного балансу.
- •Формування економічної науки у вченні а.Сміта. Теоретична система економічного вчення а.Сміта.
- •Утвердження ринкового господарства в європейських країнах в період кінця XVIII – 70-ті роки XIX ст.. Індустріалізація економіки. Теорія промислового перевороту.
- •Розвиток теорії ринкової економіки та промислового перевороту представниками класичної політичної економії. Економічні погляди ж.-б. Сея, т.Мальтуса і д.Рікардо.
Розвиток меркантилістської доктрини. Теорія грошового та торговельного балансу.
Меркантилізм - це направлення економічної думки, прибічники якого бачили у зовнішній торгівлі джерело багатства в результаті здійснення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).
Необхідно звернути увагу на ту обставину, що меркантилізм виник на основі узагальнення первісного нагромадження капіталу.Меркантилістські методи застосовувались державою для розвитку мануфактурної промисловості, для вирішення виникаючих проблем. Вчення захищало торговця, і тому Голандія в результаті розквіту та збагачення за рахунок розвитку судноплавства, зовнішньої торгівлі та колоніальної експансії, була проголошена ідеалом меркантилізму. Тобто меркантилізм не був випадковим явищем в історії економічної думки. Він був однозначно і теорією, і керівництвом до дії тогочасного суспільства.
Відповідно до меркантилістів:
багатство – це гроші, а гроші – це золото та срібло
товар має вартість, так як він купується за гроші
джерелом багатства є зовнішня торгівля.
Це зараз у 20 столітті патріарх маркетингу Ф. Котлер стверджує, що прибутковість капіталовкладень у виробництво, вище, ніж в сферу обігу – торгівлю.
Але в свій час меркантилізм мав реальну базу, відзначався практицизмом і вирішував актуальні проблеми свого часу.
Основні положення економічної теорії меркантилізму.
Предмет дослідження у меркантилістів.
Тут доцільно порівняти це вчення з поглядами античного світу. Основним принципом давніх теорій був арістотелівський поділ господарства на економіку і хремастику . Основне значення з точки зору античних економістів належало саме хремастиці.
Меркантилістська концепція багатства:
багатство це гроші
виробництво створює умови для росту багатства і тому його потрібно розвивати
джерелом багатства є зовнішня торгівля
прибуток утворюється в сфері обігу, тому що товари продаються по вищій ціні, ніж купуються. Таким чином ціна продажу більша за ціну купівлі.
джерелом збагачення є тільки зовнішня торгівля. Національна торгівля не збільшує національного багатства, але може забезпечити процвітання окремих осіб.
баланс зовнішньої торгівлі повинен бути активним, тобто імпорт повинен бути менший за експорт
Головні напрямки політики меркантилізму.
Сприяння збільшенню виробництва товарів для експорту, за рахунок розвитку промисловості, особливо мануфактурної.
Активний протекціонізм, що захищав власного виробника, “охороняв” національний ринок від імпортних товарів. Це ставало можливим в результаті підтримки експансії торгового капіталу, особливо при сприянні створення монопольних торговельних компаній. Логічним наслідком цих дій держави з’явився ще один напрямок політики меркантилізму – розвиток судноплавства та захват колоній.
Необхідність мати кошти для реалізації цієї політики призвало до різкого підвищення податків.
Розглядаючи суть меркантилізму, слід зазначити, що у своєму розвитку він пройшов дві стадії.
Перша стадія - ранній меркантилізм (16 століття), пов’язаний з утвердженням монетарної системи (монетаризм).
Ранній меркантилізм зародився до великих географічних відкриттів. Представниками цього напрямку були: в Англії – В. Стаффорд, в Італії – Г. Скаруффі.
Для монетарної системи характерна теорія грошового балансу.
Відповідно цієї концепції завдання накопичення грошових багатств в країні вирішувалась головним чином адміністративним шляхом, що забезпечував жорстку регламентацію грошового обігу, зовнішньої торгівлі. Монетаристи розглядали золото, як скарб, абсолютну форму багатства, шукали шляхи його притоку з-за кордону. При цьому намагались зберегти гроші в своїй країні. При цьому слід пам’ятати, що гроші у цей час були представлені у вигляді грошових металів – золота та срібла. Тому вочевидь, що функція грошей, як накопичення скарбів, мала дуже велике значення.
По тому передбачалось регулювання руху грошей. Заборонялось вивозити золото та срібло з країни. Це каралось засудженням до смерті. Купці-експортери повинні були частину виручки, отриманої за кордоном повертати в країну готівкою. Іноземних купців змушували всі гроші, отримані від продажу своїх товарів, витрачати на купівлю товарів місцевого виробництва.
Поряд з цим встановлювались високі ціни на експортні товари.
З точки зору грошової системи, слід відзначити, що меркантилізм характеризувався біметалізмом (встановлювалось фінансове співвідношення між золотими та срібними монетами).
Друга стадія - розвинутий меркантилізм, який одержав назву мануфактурний або власне меркантилізм (17 століття). Як і монетаристи, представники мануфактурної системи вважали, що багатство країни – це золото, джерелом багатства є зовнішня торгівля.
Основним положенням мануфактурного меркантилізму була теорія активного торгового балансу
В зв’язку з цім дозволявся вивіз грошей за кордон. При цьому висувався принцип – купувати дешевше в одній країні та продавати дорожче в інший.
Меркантилісти нового напрямку відмовились від заборони вивозу золота за кордон, від жорстокої регламентації грошового обігу.
Меркантилісти нового напрямку пропонують заходи для стимулювання зовнішньої торгівлі, яка повинна була забезпечити постійний приток золота в країну. Замість системи біметалізма вводиться монометалізм, тобто золото виступає єдиним грошовим металом.
Слід звернути увагу на ту обставину, що розвинутий меркантилізм в якості головної функції грошей признавав функцію грошей як засобу обігу.
Основним правилом зовнішньої торгівля вважалось перевага вивозу над ввозом.
Цьому сприяло меркантилістське піклування:
розвитком мануфактурного виробництва,
внутрішньою торгівлею,
ростом не тільки експорту, але і імпорту товарів,
закупками сировини за кордоном,
раціональним використанням грошей.
У відповідність торгового балансу проводилась політика протекціонізму.
Значення теорії “торгового балансу” полягало у тому, що вона давала більш зріле та ефективне вирішення економічних проблем періоду первісного нагромадження капіталу та мануфактурного капіталізму. Активне сальдо“торгового балансу” дійсно було важливим джерелом збагачення буржуазії, до того ж, постійним і надійним, не пов’язаним з випадковостями політичного життя та адміністративної діяльності. Це значить, що пізні меркантилісти, відкривши одне з важливих джерел нагромадження капіталу, правильно розуміли економічні завдання своєї епохи, оскільки час промислових переворотів ще не прийшов.
Зародження класичної політичної економії. Ідейно-теоретичні та методологічні засади класичної політичної економії, основні етапи її еволюції. Концепція економічного лібералізму – основа класичної політичної економії.
Класична політична економія як перша наукова школа в історії економічної думки прийшла на зміну меркантилізму в період стрімкого проникнення мануфактурного капіталу у сферу виробництва найбільш розвинутих європейських країн. Завершення епохи первісного нагромадження капіталу, буржуазні революції та прихід буржуазії до влади, бурхливий розвиток підприємництва та ринкова лібералізація економічної політики сприяли подальшому розвитку капіталізму та переміщенню інтересів підприємців зі сфери обігу в сферу виробництва. Становлення ринкової економіки та поступова реалізація закладеного в ній потенціалу саморегулювання викликали необхідність переоцінки учення меркантилістів щодо шляхів примноження національного багатства та досягнення узгодженої взаємодії економічних суб´єктів, активізувавши розробку наукової теорії ринкового господарювання.
Теоретико-методологічні підходи до дослідження економічних процесів та явищ і категоріальний апарат, започатковані в цей період, заклали підвалини світової економічної науки. Саме тому школа, яка стала фундатором нової традиції економічної думки, отримала назву "класичної".
За загальноприйнятою оцінкою, класична політична економія була започаткована у кінці XVII — на початку XVIII ст. В. Петті в Англії та П. Буагільбером у Франції. Водночас хронологічні межі завершення класичного напряму економічної думки визначаються дослідниками по-різному. Історично в економічній літературі сформувалось кілька підходів до трактування цього питання.
Перший підхід був започаткований К. Марксом і набув широкого розвитку в марксистській літературі. Саме К. Маркс першим вжив термін "класична політична економія", зарахувавши до класиків економістів від В. Петті до Д. Рікардо в Англії і від П. Буагільбера до С. де Сісмонді у Франції. Згідно з марксистською думкою, класичний період завершився у першій третині XIX ст., а його визначальною рисою було дослідження "внутрішніх залежностей буржуазних відносин виробництва"1, що сприяло виявленню антагоністичних суперечностей капіталізму та підводило до концепції безкласового комуністичного майбутнього.
Виходячи з класово-формаційної аргументації, марксисти слідом за своїм учителем вважали, що на початку XIX ст. відбувся перехід від "класичної" (наукової) до "вульгарної" (ненаукової) політичної економії, родоначальники якої (Ж.Б. Сей, Т. Мальтус та ін.) відійшли від трудової теорії вартості, ухопившись "за зовнішню видимість явищ".
Другий підхід набув найбільшого поширення у науковому світі, перетворившись у наші дні у загальновизнаний для більшості західних та вітчизняних дослідників. На думку прихильників цього підходу, класична політична економія еволюціонувала у першій половині XIX ст., знайшовши відображення у працях Ж.Б. Сея, Т. Мальтуса, Н. Сеніора та Ф. Бастіа та ін., а її завершителем став видатний вчений другої половини XIX ст. Дж.С. Мілль.
Так, наприклад, відомий дослідник історії економічної думки М. Блауг у своїй знаменитій книзі "Економічна теорія в ретроспективі" відносить до класиків політичної економії "всіх послідовників А. Сміта аж до Дж. С. Мілля і Дж.Е. Кернса.
Третій підхід характеризує позицію, яку займав у трактуванні цього питання відомий англійський економіст початку XX ст. Дж. М. Кейнс та його прихильники. Згідно з цим підходом до складу класичної школи слід віднести послідовників Д. Рікардо аж до 30-х років XX ст., у тому числі А. Маршалла, Ф. Еджуорта, А. Пігу та ін. Однак аргументація такого розширення хронологічних меж класичної школи викликає сумніви у дослідників, які розрізняють класичну політичну економію та неокласичну економічну теорію.
Слід зауважити, що відмінності у визначенні хронологічних меж класичної школи відображають різні методологічні підходи до періодизації історії економічних учень; складність та неоднозначність самої класичної політекономії, яка увібрала в себе різні ідейні традиції; багатогранність переходів від однієї наукової традиції до іншої тощо.
Основні етапи еволюції класичної політичної економії:
1-й етап (кінець XVII — середина XVIII ст.) — започаткування класичної політичної економії як альтернативи меркантилізму у працях В. Петті (Англія), П. Буагільбера (Франція), представників школи фізіократів на чолі з Ф. Кене (Франція).
2-й етап (друга половина XVIII ст.) — формування ідейно-теоретичних та методологічних засад класичної політичної економії, становлення економічної теорії як науки у працях А. Сміта (Англія).
3-й етап (перша половина XIX ст.) — розвиток та переосмислення ідей А. Сміта його послідовниками в Англії (Д. Рікардо, Т. Мальтус, В.Н. Сені-ор), Франції (Ж.Б. Сей, Ф. Бастіа), США (Г.Ч. Кері), збагачення економічної науки новими теоретичними здобутками.
4-й етап (друга половина XIX ст.) — завершення класичної політичної економії у працях Дж.С. Мілля (Англія).
Першою комплексною теорією, яка пояснювала суть і структуру економіки та її взаємодію з іншими сферами суспільного життя, була теорія економічного лібералізму англійського вченого А.Сміта (1723-1790), в якій він дав всебічний аналіз капіталізму як економічної підсистеми суспільства. На його думку, основним джерелом суспільного багатства є індивідуальне прагнення до добробуту, а також властиве кожному індивіду бажання досягти якомога вищого становища 6 суспільстві. Головною умовою процвітання держави Сміт вважав:
• панування приватної власності;
• невтручання держави в економіку;
• відсутність перешкод для розвитку особистої ініціативи.
Він поділяв суспільство на три класи — найманих робітників, капіталістів і великих землевласників — і зазначав, що інтереси робітників протилежні інтересам імущих класів, однак вважав такий стан речей неминучим і природним.
Теорія Сміта значною мірою зорієнтована на розробку суто економічних проблем (вартості, багатства, капіталу, заробітної платні, ренти), але містить і опис загальносоціаль-них підвалин економічної діяльності. Для нього економіка є самодостатньою. Вона не потребує зовнішнього впливу і втручань з боку політики й держави. Водночас економіка не існує поза суспільством: так, урівноважений стан економіки зумовлений гарантією з боку держави свободи підприємництва, безперешкодної конкуренції, відсутністю протекціонізму (тобто державного покровительства) у торгівлі тощо. Соціальний вміст має і теорія вартості Сміта: джерелом вартості товару є всезагальна праця, яка передбачає соціальну рівність виробників.