9. Фактори, що впливають на валютний курс

Як будь-яка ціна, валютний курс відхиляється від вартісної основи - купівельної спроможності валют - під впливом попиту та пропозиції валюти. Співвідношення такого попиту та пропозиції залежать від ряду факторів.

Фактори, що впливають на величину валютного курсу, поділяються на структурні (ті, що діють в довгостроковому періоді) та кон"юнктурні (ті, що викликають короткострокове коливання валютного курсу).

До структурних факторів відносяться:

• Конкурентоздатність товарів на світовому ринку та її зміна;

• Стан платіжного балансу країни;

• Різниця %-х ставок в різних країнах;

• Державне регулювання валютного курсу;

• Ступінь відкритості економіки.

Кон'юнктурні фактори пов'язані з коливаннями ділової активності в країні, політичної обстановки, слухами та прогнозами.

До них відносяться:

• Діяльність валютних ринків;

• Спекулятивні валютні операції;

• Кризи, війни, стихійні лиха;

• Прогнози;

• Циклічність ділової активності в країні.

• Розглянемо детальніше вплив деяких факторів на величину валютного курсу.

10. Фіксований валютний курс та способи його фіксації

Існує два основних види політики валютного курсу — фіксований і плаваючий, та їхні різновиди. Так, системі золотого стандарту найбільше відповідали фіксовані валютні курси, для паперово-грошового обігу — плаваючі.

За класифікацією, схваленою МВФ у 1982 p., усі валюти країн світу залежно від ступеня свободи зміни їхніх курсів поділяються на валюти з фіксованим курсом, валюти з обмежено гнучким курсом і валюти з плаваючим курсом.

Фіксований валютний курс встановлюється державою. Уряд встановлює постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну і навпаки. Це забезпечує вільну купівлю і продаж національної валюти за цією ціною незалежно від того, хто здійснює валютно-платіжні операції.

Курс може фіксуватися одним із таких способів:

• 1. Фіксація курсу до однієї валюти -— прив'язка курсу національної валюти до курсу однієї з резервних валют (долара США, євро тощо).

• 2. Використання валюти іншої країни як законного платіжного засобу.

• 3. Валютне правління — фіксація курсу національної валюти до іноземної, причому випуск національної валюти цілком забезпечений запасами іноземної валюти.

• 4. Фіксація курсу спільної валюти до однієї іноземної валюти. Так, курс спільної валюти зони франка, що використовувався 14 африканськими країнами, був зафіксований до французького франка.

• 5. Фіксація курсу національної валюти до валют країн — головних торгових партнерів. У цьому випадку країни звичайно підтримують запаси іноземних валют, до яких зафіксовано їхній курс, на повну суму емітованої національної валюти, що іноді дозволяє вважати цей тип фіксації курсу різновидом валютного правління.

• 6. Фіксація курсу до валютного композиту — прив'язка курсу національної валюти до курсів колективних грошових одиниць, таких як СДР, або до кошиків валют країн — головних торгових партнерів.