19. Сучасні форми міжнародного руху технологій.

Технології – це знання, які можна використовувати для виробництва товарів та послуг з економічних ресурсів, або наукові методи досягнень, практичних цілей господарської діяльності.

Міжнародне передання технологій – це рух науково-технічних досягнень – конструкторських рішень, систематичних знань та виробленого досвіду на комерційній та безвідшкодувальній основі через національні кордони (кордони митних територій) з метою кращого перероблення ресурсів, підвищення ефективності виробництва та максимізації прибутку, включаючи такі стадії виробничої діяльності, як промислове застосування, управлінська діяльність, маркетинг тощо.

З огляду на носіїв, за допомогою яких може здійснюватися міжгародне передавання технологій, можна визначити такі його форми:

• у суто інформаційному вигляді – за допомогою закупівель ноу- хау, патентів, інформаційних пакетів, за використання як паперових, так і електронних носіїв інформацій;

• у вигляді високотехнологічних товарів (тобто коли предметом міжнародної торгівлі стають високотехнологічні товари);

• у випадках поставок технологічного обладнання під час організацій міжнародних виробничих проектів (здебільшого у вигляді внеску олного з учасників міжнародного спільного підприємства до статутного фонду у формі технологій ноу –хау);

• у випадках міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів (для країни-донора – це так званий відплив умів – явище типове для України).

Зазначені форми предання технологій можна умовно віднести до двох класифікаційних груп: комерційні та некомерційні форми.

Комерційні форми – міжнародного преданнятехнологій реалізуються за умови оплати покупцем науково-технічних знань та практично корисної інформації, що предається йому продавцем.

Основними каналами міжнародного комерційного переданя є такі: внутрішньофірмовий, за якого фірмовий потік технологій спрямовується від материнської структури та науково-дослідних центрів, які вона контролює, до закордонних філій ТНК ( 2/3 світової торгівлі ліцензіями, припадає саме на внутрішньофірмовий обмін); міжфірмовий, інструментами якого є ліцензійні коопераційні та інші угоди між різнонаціональними фірмами;

зовнішньоторговельний, який функціонує через механізм експортно-імпортних поставок машин, обладнання, складних виробів, товарів високої обробки та іншої промислової продукції;

міжнародно-інвестиційний, за якого рух технологій відбувається як умова створення нових підприємницьких структур або переходу до донора технологій частини власності обєкта та прав управління ним.

Некомерційні форми, повязані з поширенням інформації про НДДКР, яка не містить секретів виробництва та патентоспроможні за своєю природою винаходи. Такими формами можуть бути науково-технічні публікації, навчальна література, довідники, огляди, реферативні видання, матеріали конференцій, симпозіумів тощо.

Передання технологій може відбуватися завдяки:

а) особистим контактом вчених та спеціалістів:

б) міграції вчених, інженерів і техніків, наприклад проблема паекспорту чи імпорту тієї або іншої технології зводиться до апособистого досвіду людини-розробника.

У структурі ринку інформаційних технологій 53% належить телекомунікаціям, причому найближчими роками очікується новий значний поштовх їх розвитку.