29.Поняття, основні чинники та форми прояву економічної глобалізації.

Глобалізація — це процес поступового утворення універсального світового середовища ринкової діяльності завдяки зниженню та скасуванню країнами тарифних та нетарифних регуляторів зовнішньої торгівлі, лібералізації руху факторів виробництва та розвитку транснаціональних господарських структур.

Поняття „глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст., як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну цивілізацію. Глобалізація пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. Вона означає якісно новий стан взаємозв'язків в економіці, політиці, екології на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі та втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифікації міжнародних переміщень товарів, послуг, міжнародних потоків капіталу, швидкої і широкої дифузії технологій тощо. Глобалізація потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні.

Отже, глобальна економіка - це якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється в цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною мережею тощо.

Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розгортається на різних рівнях. Виділяють наступні рівні глобалізації:

-  світовий     посилення економічної взаємозалежності країн і регіонів,   переплетення   їхніх   господарських   комплексів   та економічних систем;

-  окремої   країни      зростання   відкритості   економіки,   її інтегрованості у світову господарську систему;

- зростання  взаємопов'язаностіконкурентоспроможності   компанії  всередині  

галузі   в  даній країні з її конкурентоспроможністю в інших країнах;

-  окремих  компаній  -  розвиток  і  поширення     глобальних корпорацій   як   головних  

суб'єктів багатонаціонального виробництва, зорієнтованого на всесвітні джерела постачання та ринки збуту.

Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розгортається на різних рівнях. Виділяють наступні рівні глобалізації:

• світовий     посилення економічної взаємозалежності країн і регіонів,   переплетення   їхніх   господарських   комплексів   та економічних систем;

• окремої   країни      зростання   відкритості   економіки,   її інтегрованості у світову господарську систему;

• галузевий  - зростання  взаємопов'язаності конкурентоспроможності   компанії  всередині  галузі   в  даній країні з її конкурентоспроможністю в інших країнах;

• окремих  компаній  -  розвиток  і  поширення     глобальних корпорацій   і    стратегічних  альянсів  як   головних   суб'єктів багатонаціонального виробництва, орієнтованого на всесвітні джерела постачання та ринки збуту.

У літературі, як правило,  в узагальненому вигляді наводяться такі фактори глобалізації:

1. Технічні, технологічні: -  науковоттехнічний  прогрес,  революція  в  інформаційних та телекомунікаційних технологіях;.

2.  Соціально-економічні:   розвиток     інтернаціоналізації     виробництва     на     основі поглиблення міжнародного поділу праці; -  лібералізація сфери руху товарів і капіталів;

3.   Політичні: - взаємопроникнення   макроекономічної   політики   урядів   та центробанків;