18. Державна політика України щодо залучення іноземних інвестицій.

Проблематика міжнародного руху капіталів та оптимізації національної соціально-економічної сфери з метою максимізації надходження капіталу ззовні та мінімізації його відпливу з країни є однією з найбільш актуальних для сучасної України.

Несприятлива конюнктура в українській економіці, висока криміногенність у суспільстві є причинами масового нелегального відпливу національного капіталу за кордон, переважно на персональні рахунки в закордонних банках та на купівлю нерухомості за кордон.

За деякими підрахунками, середні щомісячні обсяги нелегального відпливу капіталу з України становлять 300 млн. дол.

На початку 21ст. від 213 до 415 світового обсягу прямих іноземних інвестицій припадають на провідні індустріальні держави, 25-30% - на країни, що розвиваються, 5%-7% на постсоціалістичні країни, що здійснюють ринкову трансформацію.

Найбільші країни-інвестори в економіку України (1995 –2010 рр,) млн. дол. США – це: США , Нідерланди , Німеччина , Велика Британія, Росія,; Республіка Корея, Кіпр .

Найбільше інвестицій в харчову промисловість дає внутрішня торгівля. Для інвесторів вкладення капіталів означає розширення сфери, обсягів господарської діяльності, додаткові можливості отримання прибутку. Згідно з Законом “ Про режим іноземного інвестування” обєктами інвестиційної діяльності в Україні є :

• новоутворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

• цінні папери (акції, облігації та інше);

• цільові грошові внески;

• науково-технічна продукція та інші обєкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Для України актуальним завданням є подолання криміналізації інвестиційної сфери, для чого необхідно ефективніше застосування пеніцитарної системи та недопущення ущеплення інтересів легального бізнесу. Потрібні і стабілізація законодавства, обгрунтоване податкове регулювання.

Перелік практичних організаційних заходів інвестиційної політики має виходити з визначення основних її пріоритетів і принципів. Відзначимо необхідність комплексності та програмно-цільового підходу, що має забезпечити спрямованість будь-яких інвестиційних акцій на досягнення загальноекономічних цілей України. Необхідною є, також, розроблення механізму залучення портфельних інвестицій через випуск цінних паперів, уточнення регіональних, галузевих та міжгалузевих пріоритетів, визначення обєктів для продажу іноземним інвесторам.

Державне регулювання прямих прями іноземних інвестицій, зазвичай здійснюється двома шляхами за допомогою:

• прийняття єдиного законодавчого акта, який регулює допуск іноземного капіталу в економіку країн;

• розробки тих чи інших правових актів, що регулюють різні аспекти іноземної інвестиційної та підприємницької діяльності.

Стимулювання припливу прямих іноземних інвестицій – це сукупність заходів , які сприяють підвищенню інвестиційної діяльності іноземних суб’єктів МЕД. Воно може здійснюватись у таких формах:

• зменшення податкового тиску;

• звільнення від оподаткування або оподаткування за пільговою ставкою тієї частини прибутку підприємств з іноземними інвестиціями , яка спрямовується на дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а також на інноваційні проекти.

• уникнення подвійного оподаткування прибутку