21. Макроекономічна політика України в контексті сучасного нтп

Під час формування науково-технічної стратегії в рамках зовнішньоекономічної політики Української держави необхідно застосовувати якомога ширшу політику іноземного досвіду відповідних галузей заради забезбечення можливості вибору для наслідування окремих прикладів з числа запроваджених інструментів та підходів.

Із закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”:

Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво здійснюється через:

провадження спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок на основі кооперації, спільних науково-технічних програм;

провадження досліджень та розробок за спільними координаційними угодами;

виконання робіт, передбачених угодою, однією зі сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація;

спільні дослідення та розробки у міжнародних колективах спеціалістів, міжнародних інститутах та спільних підприємствах, використання власності на науковий та науково-технічний діяльності;

взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, використання обєднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних;

проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів;

взаємний обмін науковими, науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами й аспірантами, а також через спільну підготовку спеціалістів.

Субєкти наукової та науково-технічної діяльності можуть брати у виконанні міжнародних науково-технічних програм і проектів та укладати угоди з іноземними організаціями і юридичними особами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів, укладати контракти з іноземними організаціями та юридичними особами, брати участь у міжнародних симпозіумах та інших заходах відповідно до законодавства України.

Для розвязання завдання реальної інтеграції до європейських структур необхідно розробити щодо участі нашої держави в науково-технічних програмах Співтовариства, які можуть зацікавити їх. Серед цих програм можна виділити регіональну програму науково-технічної кооперації “Евріка” та її окремі проекти:

“Евреком” – створення нових генерацій системи комунікації та управління; “Євроматік” – розробка та налагодження виробництва електрокомпютерних виробів та приладів; “Євромат” – створення нових синтетичних матеріалів, полімерів тощо; “Єврорейс” – будівництво швидкісних залізниць. Відкритим для співробітництва є організації ЕСПРІТ – Європейська стратегічна програма досліджень в галузі технологій інформаційних систем, БРІТЕ – Базові дослідження у сфері промислових технологій, СПРІНТ – Стратегічна програма інновацій та передання технологій та РАСЕ – Дослідження та розробки у сфері передових технологій для Європи.

Підстави для сподівань та виникнення заінтересованості до українського економічного потенціалу є. Адже у своєму прагненні створити висококонкурентне європейське економічне угрупування, західноконтинентальні країни, фірми, корпорації зможуть користуватися значними можливостями української аерокосмічної, авіабудівельної, зварювальної індустрії.

Ефективна макроекономічна політика України в галузі науки і техніки є важливою передумовою подолання кризового стану, створення більш сприятливих умов для участі України в процесі господарської інтернаціоналізації