4. Сутність, причини та етапи глобалізації світового фінансового середовища.

Глобалізація – це за своєю сутністю вища стадія інтернаціоналізації, вона перетворює світове господарство на єдиний ринок товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Глобалізація визначає процес швидкозростаючих взаємозв’язків і взаємозалежностей між національними ринками товарів, робочої сили, а також валют­ними і фінансовими ринками.

Глобалізація економіки приноси як вигоди, так і проблеми країнам світового суспільства. Найбільш очевидними вигодами глобалізації виступають:

• економічний розвиток;

• більш висока продуктивність виробництва;

• розповсюдження передових технологій не тільки у фінансовій сфері, але і в галузі фундаментальної і прикладної науки.

Відкрита економіка в сукупності з прозорою політикою місцевої влади призводить до швидкого економічного зростання. Зниження тарифних і нетарифних бар’єрів забезпечує щорічне збільшення світового ВВП від 100 млрд. долл. до 300 млрд. долл. Крім того, вона сприяє посиленню міжнародної координації. Глобалізація викликала переоцінку основних видів ризиків і методів їх обмеження, підсилила ефективність інвестиційних процесів.

Позитивний або від’ємний вектор змін в національній економіці під впливом глобалізації залежить від рівня розвитку економіки і позицій країни у світовому господарстві. Крім позитивної дії глобалізація несе одночасно і негативний ефект. Так, наприклад, в умовах глобалізації конкуренція змушує виробників знижувати собівартість продукції, скорочувати витрати на охорону навколишнього середовища, або переносити виробництво в країни де встановлені менш жорсткі екологічні стандарти.

Однозначної оцінки сучасної форми глобалізації, поки що не існує, оскільки таке явище порівняно недавно почало вивчатись. Однак зрозуміло, що однією з з рушійних сил глобалізації виступає фінансова складова. Вона стала самостійним процесом, який називають фінансовою глобалізацією.

Зміна напрямів і обсягів світових валютно-фінансових потоків відбувалася на ґрунті загальносвітової тенденції глобалізації економічного розвитку, у тому числі глобалізації міжнародних валютно-фінансових відносин. Аналітики фінансових ринків відзначають, що в основі глобалізації фінансової системи лежить взаємодія таких явищ:

• технічний прогрес, який дозволяє здійснювати міжнародні фінансові угоди у режимі реального часу і значно скоротити витрати на транспорт та комунікацію;

• зростаюча конкуренція, з одного боку, між кредитними і фінансовими інституціями на фінансових ринках, а з іншого – між самими фінансовими ринками внаслідок значного розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій;

• реструктуризація кредитних і фінансових інституцій шляхом їх злиття і поглинання як наслідок зростаючої конкуренції між ними;

• широка інтернаціоналізація бізнесу через посилення транснаціонального характеру діяльності корпорацій;

• консолідація регіональних інтеграційних об’єднань;

• послаблення жорсткого контролю щодо здійснення міжнародних угод, пов’язаних з рухом капіталу дерегулювання фондових бірж як в індустріальних, так і в інших групах країн;

• макроекономічна стабілізація і реформи у ряді країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, що створили сприятливий клімат для іноземних інвесторів; приватизація у країнах, що розвиваються, і трансформуючих, що сприяло виникненню нових комерційних боргових інструментів;