- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
Вид тварин |
Об'єм еякуляту, мл. |
Загальна кількість сперміїв в усьому екуляті, млрд |
Концентрація сперміїв в 1 мл, млрд |
Барани |
1-2 |
2-10 |
2-4 |
Бугаї |
4-5 |
4-10 |
1,0-1,5 |
Жеребці |
50-120 |
6-15 |
0,1-0,25 |
Кнури |
150-300 |
20-80 |
0,1-0,2 |
Дозрілі фолікули називаються граафовими міхурцями. При розриві граафового міхурця яйцева клітина виходить у черевну порожнину і потрапляє на бахрому яйцепроводу, а на місці граафового міхурця утворюється жовте тіло, що є залозою внутрішньої секреції. Якщо яйцеклітина, що вийшла з граафового міхурця, не запліднюється, жовте тіло швидко розсмоктується. При заплідненні яйцевої клітини жовте тіло збільшується і зберігається протягом усієї вагітності. Яйцеклітина (0,1-0,14 мм у діаметрі) виходить з граафового міхурця недозрілою. Дозрівання настає після виходу з яєчника. У цій стадії клітина після двох послідовних поділів містить половину кількості хромосом порівняно з усіма клітинами тіла.
По яйцепроводу (парний орган), що має вигляд довгих звивистих трубок, яйцеклітина потрапляє до матки. У процесі проходження по яйцепроводу яйцеклітина зустрічається зі сперміями і може запліднитись, внаслідок чого виникає клітина з диплоїдним набором хромосом (зигота), яка і дає початок новому організму.
Матка - це орган, в якому запліднена яйцеклітина розвивається у плід. У більшості сільськогосподарських тварин матка відноситься до типу дворогих. У ній розрізняють два роги, тіло та шийку.
Здатність до розмноження проявляється у тварин після досягнення ними статевої зрілості. Статева зрілість обумовлена повним розвитком статевих органів, утворенням зрілих статевих клітин і статевих гормонів. Вона виявляється появою у самців статевих рефлексів, явищами тічки та охоти у самок. Статева зрілість настає у різному віці залежно від виду тварин, породи, статі, умов годівлі, утримання та ін. Так, у коней вона настає у 18 місяців, у великої рогатої худоби - у 8-12, у овець і кіз - у 6-8, у свиней - 5-8, у собак – у 6-8, у кролів - у 4-5 місяців. Статева зрілість наступає раніше, ніж тварини досягають повного розвитку. Тому до парування їх пускають значно пізніше, тобто в період господарської зрілості, щоб це негативно не позначилось на їх розвитку та продуктивності. У самців здатніть до розмноження зберігається до старості, а самки втрачають цю здатність значно раніше.
Вихід яйцевої клітини з граафового міхурця яєчника називається овуляцією. З настанням статевої зрілості та першої овуляції у самок регулярно виникають типові явища статевого збудження, які змінюються періодами спокою. Такт чергування змін фізіологічних процесів у статевих органах самки у період від початку однієї овуляції до наступної називається статевим циклом. Його тривалість у корів, кобил і свиней складає 20-21 день, овець - 17 днів.
При дозріванні фолікулів змінюється поведінка тварин. Самиці стають неспокійними, стрибають одна на одну: у свиней спостерігається “рефлекс нерухомості", який виявляється у тому, що свиня стає нерухомою, якщо їй покласти руку на поперек. Самиці активно шукають самця. Такий стан тварин називається охотою, тобто готовністю до статевого акту. Охота займає тільки частину часу, протягом якого триває тічка. Тривалість тічки у різних видів тварин неоднакова. Так, у корів вона триває 24 - 36 годин, у кобил - 5-7 днів, свиней - 2-3 дні, у овець і кіз - 24-36 годин. Овуляція (вихід яйцеклітини в яйцепровід) у корів відбувається через 7-12 годин, у овець - через 24-36, у свиней через 25-40 годин від початку охоти, у кобил - за 24-48 годин до закінчення охоти.
Парування - це складний рефлекторний процес по введенню чоловічих статевих клітин до статевих органів самки. Під час природного парування корів, овець і кіз сперма потрапляє до піхви, а у кобил і свиней - до матки.
У статевих шляхах самиць спермії живуть порівняно довго. Так, у корів та овець тривалість життя сперміїв 36-48 годин, у свиней і кобил 24-48.
Стан матки від запліднення до народження плоду називається вагітністю. У кобил вона триває 11 місяців, у великої рогатої худоби – 285 днів, у свиней - 114, у овець і кіз - 150, у собак - 62, у кролів - 30 днів. По завершенню періоду вагітності починаються роди, тобто вигнання плоду через родові шляхи матері. Роди у кобил і свиней досить швидкі, оскільки плацента легко та швидко відокремлюється. У жуйних тварин плацента відокремлюється важче і роди триваліші (до 4 годин). У кобил після родів охота настає на 7-12 день, у корів - на 21, у овець - на 15, у свиней - на 3-5 день, у кролів - протягом перших днів після окролу. На строк настання першої охоти після родів впливає годівля та утримання тварин, а також їх вік.
1.2.8. Система органів внутрішньої секреції.
Високий ступінь диференціації організму потребує і високого рівня його інтеграції та координації, без якого неможливо забезпечити існування організму як єдиного цілого з його здатністю до самозахисту і самовідтворення.
У процесі еволюції це призвело до утворення в організмі нервової, ендокринної та імунної систем, що виконують функцію контролю, координації та інтеграції, метаболізму клітин, тканин та органів.
До ендокринної системи відносяться залози внутрішньої секреції, які виділяють свої секрети безпосередньо у кров або лімфу, їх секрети називаються гормонами.
Гормони - це хімічні сполуки, що мають високу біологічну активність. Вони впливають на ріст і розвиток тканин, обмін речовин та ін. Гормони виробляються в ендокринних залозах: гіпофізі, епіфізі, щитовидній, парощитовидній, зобній, надниркових, підшлунковій, статевих і в печінці.
Із числа гормонів, що виділяють ці залози, слід виділити такі: соматотропін (регулює ріст і продуктивність тварин), пролактин (стимулює функцію молочних залоз), тиротропін (стимулює функцію щитовидної залози), фолітропін (у самок стимулює ріст і розвиток фолікулів, а у самців – спермотогенез), окситоцин (підвищує тонус гладкої мускулатури матки), тироксин (регулює процеси енергообміну в організмі), інсулін (підтримує вміст цукру в крові на сталому рівні), адреналін і норадреналін (впливають на вуглеводний обмін, спричиняють розширення судин серця, мозку, скелетних м'язів), естрогени (естрадіол, естрон і естріол, що стимулюють ріст жіночих статевих органів і молочних залоз, спричиняють циклічні зміни у статевих органах і тічку, викликають прояв вторинних статевих ознак), тестостерон і андростерон (стимулюють ріст і розвиток чоловічих статевих органів, вторинних ознак і прояв статевих рефлексів) та ін.