24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів

(г на 1 кг надоєного молока)

Добовий надій, кг	Кількість концентрованих кормів
До 10	100
10-15	101-150
15-20	151-200
20-25	201-300
25-30	301-350
30-35 і більше	351-400

У літній період основу раціонів дійних корів складають зелені корми. Їх добова даванка, залежно від продуктивності корів, коливається від 40 до 70 кг на 1 голову.

Зелену масу згодовують або з годівниць, або тварини безпосередньо поїдають її на пасовищі.

4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.

Інтенсифікація молочного тварин­ництва потребує підвищення якості маточного поголів'я. На якість маточного поголів'я, крім генетичних факторів, значною мірою впливають і умови вирощування ремонтного молодняку. Вони повинні сприяти одержанню високопродуктивних, конституційно міцних корів. Характерною особливістю молодих організмів є інтенсивний обмін енергії, високий синтез білків і мінеральних речовин. Із віком у тілі тварин різко змінюється вміст води та сухих речовин. У тканинах тіла зменшується кількість води та збільшується вміст жиру.

Зважаючи на відносно низьку енергетичну цінність м'яса молодих тварин, витрати кормів на одиницю приросту у них значно нижчі, ніж у тварин старшого віку.

За умов повноцінної годівлі молодняк великої рогатої худоби здатний у перший рік життя досягати 50% маси дорослої тварини. На другий рік приріст маси тварини досягає 70% приросту першого року життя, а на третьому році приріст не перевищує половини приросту другого року.

Ураховуючи біологічні особливості молодняку великої рогатої худоби, необхідно планувати приріст живої маси за періодами вирощування так, щоб одержати живу масу дорослих тварин на рівні 500-550 кг. У перші шість місяців вирощування тварин необхідно досягти середньодобового приросту 650-700 г, у період від 6 до 12 місяців - 550-600 г, від 12 до 18 місяців - 450-500 г.

Діючі деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин дають необхідні відомості про потребу тварин у різних поживних речовинах на різних етапах їх онтогенезу з урахуванням різної інтенсивності росту, породних особливостей та планової кінцевої живої маси тварин.

Вирощування молодняку в молочний період (до шестимісячного віку) відбувається за спеціальними схемами. Схеми годівлі - це готові раціони на кожну декаду протягом всього періоду вирощування телят. Вони передбачають поступове привчання молодняку до кормів, що споживають дорослі тварини.

Важливу роль у профілактиці шлунково-кишкових захворювань відіграє молозиво. Воно є найбільш повноцінним кормом для телят у перші п'ять-сім днів після народження. Молозиво містить специфічні антитіла - імуноглобуліни, що охороняють молодий організм від захворювання, зокрема від кишкових і легеневих інфекцій.

Найвищий вміст імуноглобулінів у молозиві спостерігається в перші 6-12 годин після отелення корови. У цей час їх концентрація досягає 50-70% від загальної кількості білків у молозиві. У зв'язку з цим телятам слід випоювати молозиво починаючи з перших годин після народження 5-6 раз на добу невеликими порціями (1-1,5 л). При перегодовуванні у телят порушується секреторна функція кишечнику, виникає розлад у його роботі (диспепсія). У сичузі утворюється важкоперетравна грудка молозива, де розмножується гнильна мікрофлора, яка виділяє токсини, що проникають у паренхіматозні органи та кров, порушуючи їх діяльність, а також діяльність усього організму.

В умовах великих ферм телят на третій-четвертий день після народження поступово переводять на триразове випоювання. Молозивний період, що триває п'ять-сім днів, змінюється на молочний. У цей час телятам випоюють збиране та незбиране молоко і їх замінники відповідно до прийнятої у господарстві схеми годівлі (табл. 25).