- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
4.2.1. Племінні господарства
Племзаводи - вища категорія племінних господарств, у яких зосереджено найцінніше поголів'я племінних тварин певної породи.
Основне завдання племзаводів - вирощування цінних за спадковими якостями плідників для вдосконалення племінних і продуктивних якостей породи. Основна частина плідників, що вирощують у племзаводах, надходить для комплектування племстанцій і станцій штучного запліднення тварин. Надремонтний молодняк, виранжированих дорослих корів, якщо вони не втратили репродуктивних якостей і мають високу продуктивність, племзаводи передають дочірнім господарствам.
Основним методом розведення у племінних стадах є чистопородне, при якому спаровують тварин однієї й тієї ж породи. Масив тварин при цьому стає однорідним, стійкіше передаються нащадкам цінні продуктивні ознаки.
Поглиблена селекційна робота в племінних стадах неможлива без розведення тварин за лініями й родинами, які є головними структурними одиницями стада і породи в цілому. На перших етапах роботи зі створення ліній широко використовується їх кросування з тваринами інших ліній. При цьому підбирають корів, які за типом наближаються до родоначальника та його продовжувача. Надалі обов'язковою умовою є внутрілінійний підбір, за яким застосовують помірний інбридинг (III-III, IV-III, IV-IV) і в деяких випадках спеціально запланований тісний інбридинг (II-I, II-II) з метою закріплення типу родоначальника та його спадкових якостей.
Родину, як правило, розводять лише в одному господарстві. Вона створюється в більш стислі строки і є менш чисельною, ніж лінія. Проте плідники, які вийшли з певної родини, можуть впливати на всю породу. Метою роботи з родинами є розвиток і закріплення у потомстві цінних якостей родоначальниці методом цілеспрямованого підбору до маток лінійних плідників кращих родин.
Високих показників у розвитку тваринництва досягають ті племінні господарства, що інтенсивно використовують маточне поголів'я. Досвід показує, що для досягнення високого ефекту в підвищенні молочної продуктивності тварин необхідно щорічно вводити в стадо 25-30% первісток із рівнем продуктивності не нижче середнього по стаду. Практика ряду племінних господарств свідчить, що при введенні в стадо 25% первісток, які мають продуктивність 80% від удою основного стада, середній надій по стаду підвищувався на 4-5%, а при введенні 30% первісток із продуктивністю не нижче за рівень по стаду - на 10-12%. Із підвищенням темпів заміни маточного поголів'я особливу увагу приділяють вирощуванню висококласного ремонтного молодняку.
Методи вирощування молодняку залежать від його призначення. Основна умова вирощування високопродуктивної молочної корови - повноцінна її годівля від дня народження та парування в оптимальні строки, тобто перше осіменіння необхідно проводити при досягненні телицями не менше 75% живої маси дорослої корови (16-18-місяців). Під час вирощування ремонтних телиць, слід звертати увагу на розвиток м'язів, міцність кістяка, кінцівок, грудей і задньої третини тулуба. За інших рівних умов перевагу слід надавати телицям, які відзначаються кращим розвитком цих ознак. Перший раз телиць відбирають у шестимісячному віці, другий - у 12-місячному, третій - за призначенням до парування.
Найважливішою селекційною ознакою корів є молочна продуктивність. Добор корів за надоями ускладнюється тим, що їх величина змінюється протягом усього життя тварин. Найбільш поширеною є оцінка корів за найвищою лактацією. Проте оцінка корови за одним найвищим надоєм, одержаним в особливо сприятливих умовах, різко відрізняється від надоїв за інші лактації і не є точною. Адже корів, що дали рекордні надої за одну лактацію, значно більше, ніж тих, що мали високі надої протягом ряду лактацій. Тому на практиці в племінних стадах корів оцінюють за надоєм за всі лактації.
Ефект добору значно підвищується, якщо тварин добирати за їх продуктивністю. За останні роки широкого розповсюдження набуває метод підвищеного ремонту стада, що поєднує добір за продуктивністю матерів і їх продуктивністю. При цьому щорічно в стадо з розрахунку на 100 корів вводять 25-30 корів-первісток. Для цього у племінну групу виділяють не менше 60-75% кращих корів стада. Цей метод дозволяє не тільки вводити в стадо кращих первісток, а й значно посилити добір серед корів інших вікових груп, що сприяє швидкому підвищенню продуктивності всього стада.
Доцільно добір і оцінку первісток проводити в спеціальних (контрольних) корівниках. У них шляхом створення добрих умов годівлі й утримання первісток значно поліпшується підготовка нетелей до лактації та подальше їх роздоювання. Це дозволяє точніше оцінити первісток за продуктивністю і залишити в стаді тільки кращих.
Однією з важливих селекційних ознак стосовно молочної продуктивності є пристосованість корів до машинного доїння. У племінних заводах оцінку вим'я здійснюють за такими ознаками: форма; величина; прикріплення до черева; залозистість; рівномірність розвитку чвертей; форма, розмір і розміщення дійок; швидкість молоковіддачі. Таку оцінку належить проводити на другому місяці першої лактації за одну-півтори години до доїння і повторно за третю лактацію. Найвищий надій одержують від корів, вим'я яких має ванноподібну форму, тобто більше на 15-40%, ніж від корів з чашоподібною, круглою звуженою, козячою. Для ремонту стада залишають телиць від корів з ванно- та чашоподібною формами вим'я, а також використовують бугаїв, які передають ці якості нащадкам. Це дає змогу швидко відселекціонувати стадо за цією ознакою.
Не менш важливою селекційною ознакою великої рогатої худоби є вміст жиру та білка в молоці, що визначається у племінних господарствах щомісяця. У останні роки більше уваги приділяють оцінці корів за молочним білком, цінним не тільки високою засвоюваністю, що визначається наявністю у ньому всіх незамінних амінокислот. Крім того, білки молока є джерелом кальцію і фосфору.
Оцінку молочних корів за живою масою проводять згідно з запланованим стандартом породи. Відомо, що існує біологічний зв'язок між молочністю та живою масою корів, але підвищення живої маси з одночасним збільшенням надою спостерігається до певної межі.
За екстер'єром і конституцією корів оцінюють після першої і третьої лактацій шляхом окомірної їх оцінки. Особливу увагу звертають на тип, гармонійність будови тіла, величину і форму вим'я.