4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів

В умовах промислових технологій тварини повинні відповідати таким вимогам: мати міцну конституцію та добре здоров'я, відмінне з рівномірним розвитком окремих чвертей вим'я, високу швидкість молоковіддачі при відповідному стандарті для кожної породи за річним надоєм, вмістом жиру та білка в молоці, живою масою.

Велике значення в умовах промислової технології має вибір породи. Найбільший економічний ефект на комплексі можна отримати тільки за умови використання спеціалізованих молочних порід (чорно-ряба, червона степова, українська червоно- та чорно-ряба та ін.). При розведенні худоби комбінованого напряму продуктивності (симентальська, лебединська) селекція спрямована на виведення тварин молочного типу, пристосованих до машинного доїння. Діючі молочні комплекси необхідно комплектувати первістками, оціненими за пристосованістю до умов індустріальної технології.

Одним з важливих елементів племінної роботи є використання бугаїв-поліпшувачів. На комплексах застосовують лінійно-груповий підбір. У ротаційній зміні використовують, як правило, шість ліній, щоб запобігти родинним зв'язкам.

Для прискорення вдосконалення промислових стад за окремими ознаками використовують схрещування споріднених порід, які характеризуються цінними якостями. У стадах чорно-рябої худоби використовують плідників чорно-рябої голштинської та новоствореної української чорно-рябої порід; в стадах червоної степової і симентальської порід - новоствореної червоно-рябої породи.

Поглиблення племінної роботи, спрямованої на підвищення продуктивних ознак тварин і пристосованості до промислової технології, супроводжується механізованою системою племінного обліку з використанням ЕОМ.

4.2.3. Мічення молодняку

Для обліку племінних і продуктивних якостей кожній тварині слід присвоювати індивідуальний номер, а племінним - і кличку. Мічення тварини здійснюють на другий день після народження, і не пізніше трьох днів. У практиці скотарства застосовують різні методи мічення залежно від мети використання тварин.

Мічення татуюванням проводять за допомогою особливих щипців, до яких додається набір металевих голкових штампів з цифрами від 0 до 9.

Мічення вищипом на вухах проводять спеціальними щипцями. Довгасті вищипи роблять на краю вух, а круглі - посередині вушної раковини. Для вищипу вибирають місце з найменшою кількістю кровоносних судин.

Мічення холодом ґрунтується на руйнівній дії низьких температур на клітини, що зумовлюють забарвлення волосяного покриву тварин. Тому на оброблених (із застосуванням зрідженого азоту) ділянках шкіри виростає знебарвлене волосся. Номер ставлять з правого або лівого боку крижів спеціальними клеймами або приладами, що оздоблені штампом-клеймом.

Для мічення тварин також застосовують бірки, медальйони, металеві сережки різних конструкцій, ошийники або ремінці з номером.

4.3. Відтворення великої рогатої худоби

4.3.1. Підготовка корів до отелення

Якість одержаного приплоду визначається генотиповими й фенотиповими факторами. Генотипові фактори визначаються спадковими якостями батьків. До фенотипових факторів, що впливають на формування молодняку, відносять умови ембріонального та постембріонального розвитку тварини в процесі її онтогенезу. На організм матері особливо великий вплив здійснюють недостатня й незбалансована годівля, яка призводить до порушення обміну речовин, що відповідним чином впливає на ріст і розвиток плоду в утробний період.

У першу чверть тільності формується життєздатність нового організму і відбувається закладення основних органів і систем, а також цей період збігається з максимальними надоями корови. Тому в цей час повноцінність годівлі має вирішальне значення як для підтримання високого рівня продуктивності корів, так і для нормального функціонування нового організму.

В останні місяці тільності ембріон швидко росте. Так, середньодобовий приріст маси ембріона в семи-дев'ятимісячному віці становить 300-400 г, що забезпечує в цей період утворення близько 2/3 маси їх тіла. Це вимагає значної уваги до раціону корови в останні місяці тільності. Незбалансованість за протеїном, мінеральними речовинами, каротином та іншими поживними й біологічно активними речовинами раціонів сприяє отриманню ослабленого молодняку. З цією метою за два місяці до очікуваного отелення корову припиняють доїти і переводять у технологічну групу сухостійних корів, у якій годівлю тварин здійснюють відповідно до прийнятих норм і раціонів.

В тілі новонародженого теляти міститься приблизно 500 г кальцію та 275 г фосфору. Найбільш інтенсивно мінеральні речовини у тілі плоду відкладаються в останню третину тільності, в цей час і слід посилити мінеральну годівлю корів. Тільні корови повинні бути забезпечені вітамінами і, в першу чергу, А і Д. На 100 кг живої маси рекомендується давати 30-40 мг каротину та 12-15 тис. І.О. вітаміну Д.

Дуже важливо, щоб протягом усього сухостійного періоду корови користувалися моціоном, що сприяє зміцненню м'язової тканини, практично всіх органів і систем органів, накопиченню в їх організмі під впливом сонячних променів вітаміну Д. У таких корів легше проходять отелення і телята народжуються більш життєздатними.

За 7-10 днів до отелення при прив'язному утриманні та за 10-15 днів при безприв'язному корів переводять до родильного відділення. За декілька годин до отелення їх переводять до спеціальних боксів (денників), що попередньо дезінфікують 20% розчином гашеного вапна або 5% розчином креоліну.