- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
На даний період розроблені та широко впроваджені у сільськогосподарську практику технології одержання, розбавлення, кріоконсервування (охолодження у скрапленому азоті), розморожування сперми плідників великої рогатої худоби, свиней, коней, овець, кролів і птиці та технології штучного запліднення самок цих видів.
Як правило, сперму від плідників одержують у спеціально створених племінних підприємствах, де їх утримують та експлуатують у суворій відповідності до науково обгрунтованих технологій, що забезпечують їх довголіття і високі відтворні якості одержуваної від них сперми.
Для відбору сперми плідників застосовують відповідні для кожного виду штучні вагіни з спермоприймачами, в які збирається сперма плідника.
Одержану доброякісну сперму, що оцінюється візуально або інструментально розріджують спеціальними середовищами. Наприклад, сперму бугаїв і баранів розріджують так званим глюкозо-цитратно-жовтковим середовищем, що складається з дистильованої води, жовтка курячих яєць, глюкози медичної зневодненої, натрію лимоннокислого трьохзаміщеного та спермоса. Розріджування проводять у залежності від початкової концентрації сперміїв, їх рухливості, об'єму еякуляту та виходячи з відповідної концентрації сперміїв в одній спермодозі, що використовується для штучного запліднення самиць (табл. 9).
9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
Вид самця |
Обєм еякуляту, мл |
Концентрація сперміїв в 1 мл, млрд |
Загальна кількість сперміїв в еякуляті, млрд |
Концентрація сперміїв у одній дозі перед заплідненням |
Кратність разбавлення |
Бугай |
4-5 |
1,0-2,0 |
4-10 |
15 млн. |
1: 6-8 |
Баран |
1-2 |
2,0-4,0 |
2-8 |
80 млн |
1:2-4 |
Кнур |
150-300 |
0,1-0,3 |
20-80 |
3 млрд. |
1:2-10 |
Жеребець |
50-120 |
0,1-0,2 |
6-15 |
3 млрд. |
1:3 |
Після розбавлення сперму охолоджують, кріоконсервують (заморожують за спеціально розробленою технологією), зберігають у спеціальних сховищах при t= -196°С у скрапленому азоті та використовують у міру потреби (сперма в анабіозному стані при температурі скрапленого азоту зберігається практично необмежений час) для запліднення самиць.Цей метод дає змогу консервувати та зберігати генетичну продукцію зникаючих видів, порід, ліній протягом довгого часу. Вона може бути використона для відродження раніше існуючих та створення нових генотипів.
Основна ж частина законсервованої спермопродукції, що зберігається у спермосховищах племінних підприємств України після перевірки плідників за якістю нащадків, використовується для запліднення маток або, у разі одержання негативних наслідків оцінки плідників, знищується, як така, що не забезпечує прогрес галузі.
Глибокозаморожена сперма із спермосховищ доставляється у господарства на пункти штучного запліднення, де вона або одразу використовується для запліднення, або перетримується певний час у скрапленому азоті, що знаходиться у посудинах Дьюара спеціальних конструкцій типу "Харків-34А" та ін.
Перед заплідненням потрібну кількість спермодоз (у залежності від кількості самиць, які знаходяться у стані статевої охоти) за спеціально розробленою технологією розморожують (при температурі 38-40°С, що за методом надшвидкого відтавання сперми в облицьованих гранулах при температурі 100°С), візуально (під мікроскопом) визначають її якість. Придатною для запліднення вважається розморожена сперма, в якій 40% сперміїв мають поступально-прямолінійний рух. Введення сперми у родові шляхи самиці має свої особливості, пов'язані з їх видовими біологічними особливостями та способом її введення. Так, запліднення корів і телиць проводиться трьома способами: ректо-цервікальним (фіксація шийки матки і введення сперми стерильним одноразовим шприцем без піхвового дзеркала), маноцервікальним (сперма вводиться у шийку матки шляхом видавлювання її з поліетиленової ампули рукою у поліетиленовій рукавичці), візо-цервікальний (сперма вводиться у шийку матки шприцем з використанням піхвового дзеркала).
Час запліднення самиць визначається за станом статевої охоти, що характеризується клінічними ознаками та її поведінкою. Корів і телиць запліднюють два рази в одну охоту - відразу після її виявлення та повторно через 10-12 год., свиноматок - через 20-24 год. після початку охоти, кобил - до початку овуляції.
При дотриманні всіх правил штучного запліднення у родових шляхах самиць відбувається процес запліднення, тобто злиття чоловічої та жіночої гамет із утворенням зиготи. Вона є початком розвитку нового організму, який несе у собі спадкові ознаки батьківського та материнського організму. Поєднання двох генотипів визначає новий, унікальний, практично неповторний організм зі своїми власними фенотиповими ознаками, що, відображаючи загальні видові, породні, родинні особливості, несуть у собі яскраво виражену індивідуальність. Ця індивідуальна різноманітність є основою цілеспрямованого добору та підбору, матеріалом для подальшого поліпшення селекційних ознак, визначає господарсько-корисну значимість тієї або іншої популяції сільськогосподарських тварин.