3.2.2.4. Коренеплоди

В Україні вирощують різні види коренеплодів: кормові та цукрові буряки, кормову моркву. Вони відносяться до інтенсивних культур, які дають з 1 га найвищий вихід поживних речовин. Коренеплоди містять багато води (75-90%), тому мають невисоку поживність 0,12-0,25 к.од. в 1 кг. Суха речовина складається в основному з вуглеводів, головним компонентом яких є легкозасвоювані цукри (сахароза). Тому коренеплоди мають високу перетравність органічних речовин (85-90%).

Вміст сирого протеїну, сирої клітковини та жиру у коренеплодах низький. У них дуже мало й мінеральних речовин, особливо кальцію, фосфору. Вони багаті на вітамін С, вітаміни групи В і каротин (морква). Коренеплоди добре поїдаються сільськогосподарськими тваринами. Великій рогатій худобі, коням і вівцям їх згодовують сирими як цілими коренями, так і подрібненими. Дрібні корені необхідно різати, щоб тварини не травмували травні шляхи.

Дійним коровам можна згодовувати до 30-35 кг коренеплодів, молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі - 15-30 кг, за винятком цукрових буряків. До цукрових буряків худобу необхідно привчати протягом 7-10 днів. Добову норму (не більше 10-15 кг) згодовують двічі або тричі на день, оскільки одноразове згодовування 10 кг цукрових буряків може викликати порушення травлення.

Фізіологічною нормою споживання цукру для великої рогатої худоби становить 3-4 г на 1 кг живої маси (2 кг буряка на 100 кг живої маси).

Для свиней різних статево-вікових груп можна згодовувати такі норми цукрових буряків (кг на голову за добу): кнурам – 2-4 кг, свиноматкам 4-6 кг, підсисним маткам 5-6 кг, ремонтному молодняку 3-4 кг, молодняку на м'ясній відгодівлі 4-5 кг, дорослим свиням на відгодівлі 8-10 кг.

Свиням буряки згодовують у подрібненому вигляді у сумішках з іншими кормами. Сирі та варені цукрові буряки згодовують одразу ж після приготування, оскільки через 2-3 години сирі буряки окислюються, темніють і погано поїдаються, а у варених можуть накопичуватися нітрати, що викликають отруєння тварин.

Коренеплоди зберігаються у траншеях, буртах або бурякосховищах. У процесі зберігання в коренеплодах втрачається майже 25% сухої речовини та до 40-50% цукрів. Щоб зменшити ці втрати, коренеплоди слід силосувати. Силосують їх у суміші з сухими або важкосилосованими кормами Важливою умовою одержання силосу високої якості є очищення буряка від землі. Кількість полови або різки соломи не повинна перевершувати 10% від маси буряків.

3.2 2 5. Бульбоплоди

До бульбоплодів відносяться картопля та топінамбур. Картоплю використовують у сирому, запареному, силосованому та висушеному стані. Консервування бульбоплодів шляхом силосування та високотемпературного висушування є ефективним заходом зниження втрат поживних речовин при збереженні, а також створює умови для використання картоплі на корм худобі протягом року

Картоплю можна використовувати для годівлі великої рогатої худоби, коней, овець, свиней. Свиням картоплю краще давати запареною. Запарена картопля швидко скисає, тому її згодовують одразу після варіння та охолодження. Норми згодовування картоплі (кг) дійним коровам - 10-12 кг, молодняку на відгодівлі 10-15 кг, - вівцям 1-2 кг, свиням - 6-8 кг.

У картоплі міститься глюкозид соланін (біля 0,01%), кількість якого різко збільшується у момент пророщування (до 0,5%) та при тривалому зберіганні в незахищених від сонця місцях. Згодовування картоплі з високим вмістом соланіну може викликати запалення слизової оболонки тонких кишок, кров'яний пронос. Такі бульби необхідно проварити, а воду злити. У картоплі і топінамбурі міститься біля 0,30 і 0,27 к.од., 16-15г перетравного протеїну, майже 114 г крохмалю.