- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
5.8.3.Основні породи свиней в Україні
Велику білу породу створено в результаті багаторічної кропіткої роботи вітчизняних селекціонерів шляхом схрещування завезеної з Англії великої білої та місцевих порід свиней. Ця порода комбінованого мясо-сального напряму. Свині цієї породи мають такі ознаки: міцна конституція; біла масть; голова досить легка; профіль дещо вигнутий; вуха трохи нахилені вперед; тулуб довгий, широкий, глибокий; шия довга; груди глибокі і широкі; спина довга, широка без перехвату за лопатками; поперек широкий; зад прямий, широкий, окости гарно виповнені; ребра округлі; шкіра щільна, еластична; щетина тонка та гладенька. Жива маса кнурів досягає 330-350 кг, маток – 240-260 кг. Багатоплідність – 10-12 поросят, молочність (маса гнізда новонароджених поросят у віці 21 дня) – 48-50 кг. Вік підсвинків, які досягли 100 кг, становить в середньому 180 діб; середньодобовий приріст живої маси - 685 г; витрати корму на 1 кг приросту живої маси – 3,5-4 к.од.
У породі налічується близько 100 ліній і велика кількість родин. Дану породу розводять майже в усіх областях України. Роботу з удосконалення породи проводять у племзаводах “Українка слобідська” Харківської, “Василівка” Сумської областей.
Українську степову виведено методом відтворного схрещування маток місцевих степових свиней із плідниками великої білої породи. Свині цієї породи мясо-сального напряму, білої масті. Голова довга та вузька. Тулуб глибокий і широкий із рівною лінією спини. Шкіра щільна, покрита густою щетиною. Тварини характеризуються міцною конституцією, добре переносять складні умови степової зони України. Дорослі кнури мають масу 350 кг, матки 230-260 кг. Багатоплідність маток – 10-12 поросят, молочність – 48 кг, вік підсвинків, що досягли 100 кг, становить 190-195 днів, середньодобовий приріст живої маси - 650-680 г, витрати корму на 1 кг приросту живої маси - 3,8-4 к.од.
Свиней української степової породи розводять у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській і Херсонській областях.
Миргородську породу виведено у господарствах Полтавської області складним відтворним схрещуванням місцевих українських коротковухих свиней строкатої масті з беркширською, середньою білою, великою білою й темворською породами. Свині миргородської породи густого мясо-сального типу, міцної конституції, добре пристосовані до використання пасовищ. Тулуб їх глибокий і широкий; спина широка, окости добре розвинені; ноги міцні; шкіра щільна, без складок; щетина густа, блискуча; масть чорно-ряба або рудувато-чорна. Жива маса кнурів становить - 230-250 кг, свиноматок 200-220 кг. Багатоплідність – 10-11 поросят, молочність – 45-50 кг. Вік досягнення підсвинками живої маси 100 кг – 180-185 днів, середньодобовий приріст 680-700 г, витрати корму на 1 кг приросту живої маси – 4,1-4,2 к.од. У породі налічується більш як 11 ліній і 30 родин.
Породу районовано в Полтавській, Черкаській та інших областях України. Удосконалюється у держплемзаводах ім. Декабристів і “Перемога” Полтавської, “Старий Каврай” Черкаської областей.
Породу ландрас виведено в Данії внаслідок схрещування місцевих датських свиней із великою білою в умовах повноцінної годівлі при насиченні раціону білками тваринного походження. При цьому проводився тривалий добір і підбір одержуваних помісей різного генотипу за мясними якостями, скоростиглістю, оплатою корму продукцією.
Свині породи ландрас – беконного типу, білої масті. Тулуб у них розтягнутий; окости широкі; вуха довгі, нависають на очі; шкіра тонка; щетина біла та рідка. Внаслідок високої спеціалізації свині породи ландрас вимогливі до умов утримання та годівлі.
Жива маса кнурів становить 280-300 кг, маток - 200-220 кг, багатоплідність – 10 - 13 поросят, молочність – 50-55 кг. Живої маси 100 кг підсвинки досягають у віці 169 днів, середньодобовий приріст становить 707 г, витрати кормів на 1 кг приросту живої маси – 3,97 к.од.
Свині породи ландрас використовуються для схрещування з вітчизняними породами для інтенсивної мясної відгодівлі одержуваного помісного молодняку, а також для створення нових мясних порід і мясних типів свиней в існуючих вітчизняних породах. Ведучим племзаводом цієї породи є дослідне господарство “Українка Слобідська” Харківської області.
Уельську породу виведено на основі багаторічної цілеспрямованої селекції місцевих довгих, висловухих свиней, яких розводили на території Уельс (Англія). У нашій країні цю породу широко використовують для покращання мясних якостей вітчизняних порід.
Свині уельської породи мають міцну конституцію, білу масть, беконний напрямок продуктивності. Голова в них довга; вуха великі, звисаючі; тулуб довгий; спина широка та пряма. Жива маса кнурів становить 280-330 кг, свиноматок – 210-240 кг, багатоплідність – 10-11 поросят. Вік досягнення підсвинками 100 кг – 180-182 дні, середньодобовий приріст – 650-670 г при витратах кормів на 1 кг приросту живої маси – 3,9-4,0 к.од., вихід мяса в тушах - 58-62%. Ведучий племзавод цієї породи – дослідне господарство “Профінтерн” Харківської області.
Породу дюрок виведено у США у другій половині XIX століття. Селекцію спочатку було спрямовано на виведення свиней густого сального типу, а потім із зміною вимог ринку було переорієнтовано на мясний тип.
Специфічною особливістю свиней даної породи є рижа масть (від світло-золотистої до темно-коричневої). Свині породи дюрок мають довгий тулуб, аркавидну спину, великі й гарно виповнені окости. Тварини мають міцну конституцію, визначаються високою енергією росту. Матки небагатоплідні, але мають високі материнські якості.
Кнури досягають живої маси 330-340 кг, матки – 310-320 кг. Багатоплідність – вісім-девять поросят; молочність – 45-50 кг; вік досягнення підсвинками 100 кг – 180-185 днів; середньодобовий приріст живої маси – 700-750 г; витрати корму на 1 кг – 3,7-3,9 к.од.
Цінними якостями свиней породи дюрок і їх помісей із іншими породами є добра пристосованість до досить жорстких умов крупних комплексів із цілорічним утриманням тварин у закритих приміщеннях. Племінну роботу з породою проводять у дослідному господарстві “Асканія-Нова” Херсонської області і в радгоспі “Степове” Кіровоградської області.
Полтавська мясна порода створена внаслідок багаторічної селекційної роботи, що проводилася методом складного відтворювального схрещування на основі обєднання кращих спадкових якостей пяти порід – великої білої, миргородської, ландрас, пєтрен, уесекської.
Тварини полтавської породи білої масті, мають довгий і глибокий тулуб, добре обмускулені плечі, холку, груди й гарно виповнені окости, широку, довгу і пряму спину, легку голову з невеликими горизонтально поставленими вухами.
Жива маса кнурів становить 300-330 кг, свиноматок – 220-250 кг, багатоплідність – 11-12 поросят, молочність – 57-62 кг. За результатами контрольної відгодівлі підсвинки нового мясного типу досягали маси 100 кг – у середньому за 165 днів; середньодобовий приріст становив 771 г, при витратах кормів на 1 кг приросту живої маси – 3,67 к.од. і виході мяса 60,5%.
У полтавській мясній породі створено сім ліній і десять родин. Полтавських мясних свиней розводять у 18 областях України. Роботу з удосконалення цих свиней ведуть у племзаводах “Світанок” та ім. Чапаєва Полтавської області.
Українська степова ряба порода. Ця порода свиней виведена академіком Л.К. Гребенем протягом 1936-1961 років в експериментальному господарстві „Асканія-Нова” Херсонської області. Для її створення використовували потомство свиноматок української степової білої породи. Вирощених тварин схрещували с беркширами, а також кнурами мангалицької породи. Жива маса дорослих кнурів 290-320 кг, маток 200-220 кг. Маса гнізда поросят у 60-денному віці 175-180 кг. При контрольній відгодівлі підсвинки живої маси 100 кг досягають за 215-230 днів, витрачаючи 4,5-5,0 к. од. на 1 кг приросту.
Головним напрямом у селекційно-племінній роботі з породою є підвищення продуктивних і м’ясних якостей, консолідація набутих позитивних властивостей і м’ясних якостей та збільшення чисельності поголів’я.
Українська м’ясна порода. Затверджено нову породу на основі апробації державною комісією в 1993 році.
Маса дорослих кнурів 310-340 кг, свиноматки – 230-250 кг. Багатоплідність – 10-11 поросят при масі приплоду у 60-денному віці 180-200 кг. Живої маса 100 кг на контрольній відгодівлі молодняк досягає за 175-180 днів при витраті на 1 кг приросту 3,4-3,5 к. од. корму і виході м’яса туші 61-62%.
У породі 12 генеалогічних ліній і 25 родин.
Провідними племзаводами по розведенню цих свиней є: „Агроовен” Дніпропетровської, „Шаболат” Одеської, „Еліта” Київської областей.
Використання кнурів української м’ясної породи в поєднанні з матками інших порід сприяє поліпшенню окремих ознак продуктивності тварин на 3-12%.
Велика чорна порода створена наприкінці ХІХ століття у південно-західній частині Великобританії (графство Корнуелл), тому в деяких країнах великих чорних свиней називають корнуєльськими або корнвальськими. У нашу країну їх завезли у 1947 році. Це тварини густого м’ясо-сального типу, спокійного темпераменту, міцної конституції. Вони чорної масті, добре пристосовані до пасовищного утримання й легко переносять сонячну спеку.
Дорослі кнури в умовах племінних господарств мають живу масу 300-330 кг, матки – 200-235 кг. Багатоплідність свиноматок – 9-11 поросят. Кнурів широко використовують для промислового схрещування з матками великої білої та інших порід.
В умовах оптимальної відгодівлі великі чорні свині у 9-10 місяців можуть досягати 190-200 кг.
Провідними господарствами по розведенню цих свиней є племзавод „Тернівський” Сумської та племрепродуктор „Красная звезда” Донецької областей.