5.6. Отелення корів м’ясних порід

Враховуючи, що в мясному скотарстві єдиною продукцією корови є теля, необхідно дотримуватися ряду положень, що забезпечують збереження телят і їх добре здоровя.

Отелення корів слід проводити у спеціальних денниках, обладнених у приміщеннях (під навісами), де утримують тільних корів.

У денниках полегшується нагляд за коровою й телям, надання їм своєчасної допомоги під час отелення й першого ссання. Установлено, що для підвищення резистентності організму новонародженого теляти необхідно, щоб воно отримало першу порцію молозива як можна раніше – через 0,5-1,0 годин після народження. Отелення в денниках позитивно впливає на материнські якості корів, оскільки під час отелення в стаді часто більш сильні корови заважають їм облизати теля і навіть відганяють їх, що нерідко призводить до відмови корови приймати теля. Крім цього, старші телята можуть виссати новоотільну корову і новонароджене теля не одержить своєчасно і в необхідній кількості першої порції молозива.

Це особливо важливо в умовах створення мясних стад на основі маточного поголівя молочних і молочно-мясних корів, у яких материнські якості значно послаблені порівняно з коровами мясних порід.

Розмір денника - 2,53 м. У деннику встановлюють годівницю й напувалку для води. Перебуває корова з телям у деннику три-пять днів. Кількість денників повинна становити 2-3% від кількості корів і нетелів, однак при цьому необхідно враховувати сезонність отелень і час перебування корів у деннику, оскільки поміщають її туди за один-два дні до отелення.

Після звільнення денника всю підстилку видаляють, проводять дезінфекцію і вносять новий шар соломи товщиною 10-15 см, додаючи щоденно в подальшому по 1,5-2 кг.

Денники мають як суцільну огорожу висотою 1,5-1,8 м, так і огорожу із труб. В останніх, отелення корів проходить більш спокійно, так як корова не відчуває ізольованості.

Улітку все маточне поголівя, включаючи ремонтних телиць, бажано утримувати на випасах. Ремонтних бугайців на відгодівлі та телят відлучених від матерів утримують на групових майданчиках.

Корів із підсосними телятами та корів на останніх місяцях тільності утримують окремо. Майданчики для відпочинку тварин будують із розрахунку не менше 40 м² на голову. Для підгодовування та відпочинку телят на майданчиках обладнують “їдальню” з годівницями для концкормів й привяленої зеленої маси. Вхід до “їдалень” через лази. На бідних випасах корів підгодовують із годівниць, розташованих уздовж огорожі майданчика.

Для інших статевих і вікових груп будують також майданчики, але без “їдалень”. Стадо молодняку не повинно перевищувати 100 голів. Якщо дозволяє рельєф, на майданчику насипають одне-два підвищення для відпочинку тварин. Для напування тварин використовують пересувні автонапувалки або природні водойми.

5.7. Вирощування телят м’ясних порід

У мясному скотарстві телят вирощують на підсосі під матерями шість-вісім місяців. За цей період теля споживає 1200-1600 кг молока (продуктивність мясної корови). У перші три-чотири місяці після народження основним продуктом харчування теляти є молоко, однак термін привчання телят до рослинних кормів має великий вплив на їх подальший ріст і розвиток. Ураховуючи це, починаючи з 15-20-денного віку, телят привчають до поїдання сіна та концентрованих кормів, а в подальшому – сінажу й силосу.

Підгодовування підсисних телят концентратами та сіном проводять із розрахунку 0,35-0,40 к.од. на голову щодоби в період з одно до тримісячного віку; з чотири-шестимісячного віку – 1,4-2,8 к.од.; з семи-восьмимісячного віку – 3,2-3,8 к.од. На 1 к.од. в раціоні має бути перетравного протеїну до тримісячного віку – 130 г, у віці чотири-шість місяців – 115 г, від семи до девятимісячного віку – 110 г.

Після підсисного періоду особливості годівлі телят залежать від їх призначення.

Рівень годівлі ремонтних телиць повинен забезпечити їх добрий розвиток і високу класність за живою масою, міцну конституцію. До парувального віку вони мають досягти заводської вгодованості, а за живою масою відповідають вимогам класу елітної породи.

Структура раціону телиць у зимовий період (%): грубих кормів – 35-40, соковитих – 40-45, концентрованих – 20. Улітку телиць утримують на пасовищі, однак при низькій урожайності пасовищ телиць слід підгодовувати зеленою масою або силосом.

Годівля племінних бугайців має бути достатньою за рівнем енергії, кількістю органічних і мінеральних речовин, а також вітамінів, щоб забезпечити їх майбутню статеву активність в 14-16 місяців, використовувати для відтворення. Із метою одержання високого приросту в раціонах бугайців у віці до року необхідно мати на 1 к.од. перетравного протеїну 108 г, а для старших одного року – 102 г.

Узимку структура раціону племінних бугайців за поживністю така (%): сіна – 25-30, соковитих кормів – 25-30, концентрованих кормів – 40-45. Улітку племінним бугайцям згодовують зелену масу трав, сіно, концентровані корми.

Надремонтний молодняк доцільно вирощувати на мясо. Структура раціонів для нього за поживністю повинна складати взимку (%): грубі корми – 20-25, соковиті – 30-35, концентровані – 38-48; влітку (%): зелена маса – 60-65%, концкорми – до 49.

Особливу увагу в мясному скотарстві слід надавати годівлі нетелів і корів. Щоб первістки мали живу масу 480-520 кг, необхідно забезпечити середньодобовий приріст нетелів до 750 г. Для цього за стійлового утримання вони повинні одержувати 2-2,5 кг концентратів на голову щодоби. За два місяці до отелення середньодобову норму концентратів скорочують до 1,2-1,5 кг. Грубі корми в раціоні повинні становити не менш 60% за поживністю.

Раціони сухостійних корів у другій половині тільності повинні включати грубих кормів 50-55% за поживністю (у тому числі сіна 20%), силосу – 15-20% і концентратів 25-30%.

Контрольні питання

1. Основні молочні та молочно-м’ясні породи, що розводяться в Україні.

2. Який хімічний склад молока і молозива у корів ?

3. Як змінюється рівень надоїв, вміст жиру і білка в молоці протягом

лактації ?

4. Як визначити середній процент жиру в молоці ?

5. Які основні технологічні процеси відбуваються на фермі при безприв’яз-

ному та прив’язному способі утримання ?

6. Які є основні машини та механізми для доїння корів в залежності від

способу утримання?

7. Наведіть характеристику вітчизняних м’ясних порід великої рогатої

худоби.

8. Охарактеризуйте технологію виробництва яловичини у м’ясному та

молочному скотарстві.

9. Наведіть типи годівлі великої рогатої худоби