- •Загальне тваринництво
- •1. Анатомія та фізіологія тварин
- •1.1. Поняття про тканини
- •1.2. Поняття про органи і системи органів
- •1.2.1. Апарат руху
- •1.2.2. Система органів шкірного покриву
- •1.2.3. Система органів травлення
- •1.2.4. Система органів дихання
- •1.2.5. Система органів крово- і лімфообігу
- •1.2.6. Система органів сечовиділення
- •1.2.7. Система органів розмноження
- •1. Характеристика еякулятів самців різних видів сільськогосподарських тварин
- •1.2.9. Нервова система
- •2. Розведення сільськогосподарських тварин
- •2.1. Конституція і екстер'єр сільськогосподарських тварин.
- •2.2. Особливості індивідуального розвитку тварин
- •2. Тривалість росту, строки використання і тривалість життя домашніх тварин, років
- •Відносний приріст визначається (у %) за формулою:
- •2.3. Продуктивність тварин
- •2.3.1. Молочна продуктивність
- •3. Хімічний склад коров'ячого молока
- •4. Зміна складу молока корів червоної степової породи по місяцях лактації
- •2.3.2. М'ясна продуктивність
- •5. Хімічний склад м'яса різних видів тварин
- •2.3.3. Вовнова продуктивність
- •6. Класифікація однорідної вовни за її товщиною
- •2.3.4. Смушки
- •2.3.5. Яєчна продуктивність
- •2.4. Основи селекції сільськогосподарської худоби і птиці
- •7. Класифікація інбридингу за Шапоружем
- •2.5.1. Виробниче призначення порід
- •2.5.2. Структура порід
- •2.6. Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •Мал. 4 Схема ввідного схрещування
- •2. 7. Відтворення стада
- •2.7.1. Біологічні особливості тварин і їх відтворна здатність
- •8. Біологічні особливості різних видів сільськогосподарських тварин щодо відтворної здатності
- •2.7.2. Господарські та селекційні фактори, що забезпечують оптимальне
- •2.7.3. Організація штучного запліднення самиць
- •9. Характеристика спермопродукції самців окремих видів
- •2.7.4. Заходи по контролю за станом вагітності самиць
- •2.7.5. Трансплантація ембріонів
- •3. Корми і годівля сільськогосподарських тварин
- •3.1. Поняття про поживність корму
- •3.1. 1. Оцінка поживності кормів за хімічним складом
- •3.1.2. Перетравність кормів
- •3.1.3. Оцінка загальної поживності кормів
- •3.1.4. Оцінка енергетичної цінності кормів
- •3.1.5. Біологічна цінність кормів
- •3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.
- •3.2. Корми та кормові продукти
- •3.2.1. Фактори, що впливають на склад та поживність кормів
- •3.2.2. Соковиті корми
- •3.2.2.1. Зелені корми.
- •10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
- •3.2.2.2. Силосовані корми
- •11. Залежність кислотності силосу від вологості
- •12. Оптимальні строки збирання кормових культур на силос
- •13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості
- •14. Рецепти комбінованих силосів для свиней
- •15. Рецепти комбінованих силосів для птиці
- •3.2.2.4. Коренеплоди
- •3.2 2 5. Бульбоплоди
- •3.2.2.6. Баштанні
- •3.2.3. Грубі корми
- •16.Динаміка хімічного складу укісної маси деяких кормових культур
- •3.2.4. Концентровані корми
- •3.2.4.3. Способи підготовки зерна злакових і бобових культур
- •3.2.4.4. Трав'яне борошно
- •3.2.5. Відходи технічних виробництв
- •3.2.6. Корми тваринного походження
- •3.2.7. Мінеральні корми
- •17. Вміст кальцію та фосфору у 100 г мінеральних кормів
- •18. Вміст мікроелементів у солях
- •3.2.8. Азотисті синтетичні сполуки
- •3.2.9. Комбікорми, білково-вітамінні добавки, премікси
- •19. Рецепти повнораціонних комбікормів, %
- •20. Рецепти комбікормів-концентратів,%
- •21. Рецепти замінників незбираного молока для телят та поросят, %
- •3.3. Принципи годівлі сільськогосподарських тварин
- •3.3.1. Норми та раціони годівлі
- •3.4. Гігієна годівлі сільськогосподарських тварин
- •22. Гранично допустимі концентрації нітратів і нітритів у кормах (затверджені Головним управлінням ветеринарії), мг/кг корму:
- •4. Технологія виробництва молока на промисловій основі
- •4.1. Характеристика основних порід великої рогатої худоби
- •4.1.1. Аборигенні зникаючі породи
- •4.1.2. Сучасні зникаючі породи
- •4.1.4. Новостворені породи молочної худоби в Україні
- •4.2. Племінна робота в господарствах
- •4.2.1. Племінні господарства
- •4.2.2. Племінна робота в умовах молочних комплексів
- •4.2.3. Мічення молодняку
- •4.3. Відтворення великої рогатої худоби
- •4.3.1. Підготовка корів до отелення
- •4.3.2. Проведення отелення корів
- •4.4. Утримання корів
- •4.5.1. Молоко і молочні продукти
- •4.5.2. Склад і якість молока
- •4.5.3. Основні види молочних продуктів
- •23. Норми основних мінеральних речовин для корів, г
- •24. Витрати концентрованих кормів в залежності від молочності корів
- •4.6.2.Годівля ремонтного молодняку.
- •25. Схема годівлі теличок до 6-місячного віку в стійловий період
- •26. Річні норми потреби в енергії та перетравному протеїні для молодняку
- •5. Технологія виробництва яловичини
- •5.1. Відгодівля молодняку великої рогатої худоби молочних і
- •27. Витрати енергії на 1 кг добового приросту молодняку
- •28. Раціони молодняку під час відгодівлі на жомі, кг на одну голову на добу
- •29. Орієнтовні раціони для молодняку великої рогатої худоби
- •5.2. Породи м’ясної худоби
- •5.3. Утримання мясної худоби
- •5.4. Годівля великої рогатої худоби м’ясних порід
- •5.5. Відтворення мясної худоби
- •5.6. Отелення корів м’ясних порід
- •5.7. Вирощування телят м’ясних порід
- •5.8. Технологія виробництва свинини
- •5.8.1. Біологічні особливості свиней і їх роль у розвитку галузі
- •5.8.2. Племінна робота у свинарстві
- •5.8.3.Основні породи свиней в Україні
- •5.8.4. Технологія виробництва свинини
- •30. Розрахунок репродуктивних циклів (опоросів) на свинофермі за рік
- •31. Оптимальні показники мікроклімату для свиней
- •32. Інтенсивність використання маток залежно від тривалості підготовки тварин до запліднення
- •33. Ефективність відгодівлі свиней із різним рівнем протеїну в раціонах
- •34. Орієнтовна структура річних раціонів для свиней, за поживністю, %
- •35. Орієнтовні раціони для кнурів при помірному їх використанні,
- •36. Орієнтовні раціони для поросних маток на зимовий період
- •37. Орієнтовні раціони для підсисних свиноматок
- •38. Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів (на голову за добу), г
- •39. Співвідношення основних кормів у раціонах відлучених поросят,
- •40. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах племінного молодняку свиней, % за поживністю
- •41. Хімічний склад приросту свиней, %
- •42. Витрати кормів на 1 кг приросту у свиней різної живої маси
- •43. Вплив живої маси поросят під час відлучення на приріст
- •44. Орієнтовні співвідношення основних кормів при мясній відгодівлі свиней за різними типами раціонів, % за поживністю
- •45. Орієнтовні раціони за різними типами відгодівлі свиней на мясо
- •46. Орієнтовні раціони в період відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •Контрольні питання
- •47. Виробнича класифікація овець
- •5.9.1.1. Племінна робота
- •5.9.2. Продукція вівчарства
- •5.9.2.1. Вовнова продуктивність овець
- •5.9.2.2. М’ясна продуктивність овець
- •5.9.2.3. Молочна продуктивність овець
- •5.9.2.4. Смушки й овчини
- •5.9.2.5. Фактори, що впливають на якість продукції овець
- •5.9.3. Технологія виробництва продукції вівчарства
- •5.9.3.1. Типи вівчарських ферм і комплексів
- •5.9.4. Годівля овець
- •5.9.4.1. Годівля баранів-плідників
- •48. Норми годівлі баранів-плідників вовнових та м'ясо-вовнових порід
- •49. Орієнтовні раціони для баранів-плідників вовнових і
- •5.9.4.2. Годівля вівцематок
- •5.9.4.3. Годівля ягнят і ремонтного молодняку
- •50. Орієнтовні раціони ягнят-сисунів у період відлучення їх
- •5.9.4.4. Відгодівля овець.
- •5.9.5. Відтворення стада овець
- •5.10. Птахівництво
- •5.10.1. Породи і кроси курей
- •5.10.1.1. Яєчні породи
- •5.10.1.2. М'ясні породи
- •5.10.2. Породи і кроси індиків
- •5.10.3. Породи і кроси качок
- •5.10.4. Породи гусей
- •5.10.5. Племінна робота у птахівництві
- •5.10.6. Характеристика яєць птиці
- •5.10.7. Технологія виробництва яєць на промисловій основі
- •5.10.7.1. Утримання курей батьківського стада
- •5.10.7.2. Утримання курей
- •5.10.7.3. Інкубація яєць
- •5.10.8. Технологія виробництва м’яса птиці
- •5.10.8.1. Технологія вирощування курчат-бройлерів
- •5.10.9. Технологія вирощування качок
- •5.10.10. Технологія вирощування гусят
- •5.10.11. Технологія вирощування індичат
- •5.10.12. Годівля птиці
- •5.10.12.1. Особливості травлення й обміну речовин у птиці
- •51. Норми годівлі молодняку курей різного напряму продуктивності
- •52. Орієнтовні норми згодовування комбікормів дорослій птиці
- •53. Орієнтовні норми згодовування комбікормів молодняку птиці
- •54. Рецепти повнораціонних комбікормів для курей-несучок
- •5.10.12.2. Годівля курчат та ремонтного молодняку курей
- •5.10.12.3. Годівля м’ясних курчат-бройлерів
- •55. Рецепти повнораціонних комбікормів для курчат-бройлерів, % (ундіп)
- •5.11. Конярство
- •5.11.1. Основні породи коней
- •5.11.2. М'ясна і молочна продуктивність коней
- •5.11.3. Кінний спорт
- •5.11.4. Годівля коней
- •5.11.4.1. Годівля жеребців
- •56. Орієнтовні раціони для жеребців верхових і рисистих порід
- •5.11.4.2. Годівля кобил
- •57. Зимові раціони для племінних кобил на голову за добу, кг
- •5.11.4.3. Годівля робочих коней
- •58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу
- •5.12. Кролівництво
- •5.12.1. Годівля кролів
- •112. Раціони для кролів за напівконцентратним типом годівлі на одну голову за добу, г
- •Список рекомендованої літератури
10. Схема зеленого конвеєра для великої рогатої худоби та овець в умовах південного Лісостепу
Культура |
Строк сівби, дата (день, місяць) |
Строк використання, дата (день, місяць) |
Врожайність, ц |
|||||
початок |
кінець |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
Пасовища на схилах |
|
1-5.05 |
10-15.11 |
60 |
||||
Озимі хрестоцвітні (свиріпа, перко, ріпак) |
Минулого року |
15-20.04 |
1-5.05 |
100 |
||||
Озиме жито, пшениці чистих посівів та у суміші з озимою викою,тритикале |
Минулого року |
1-5.05 |
5-10.06 |
130 |
||||
Багаторічні трави першого укосу |
Минулого року |
15-20.05 |
15-20.06 |
160 |
||||
Вико-горохо-вівсяні сумішки першого строку сівби |
5-10.04 |
5-10.06 |
20-25.06 |
180 |
||||
Вико-горохо-вівсяні сумішки другого строку сівби |
15-10.04 |
20-25.06 |
5-10.07 |
160 |
||||
Багаторічні трави другого укосу |
Минулого року |
20-25.06 |
10-15.07 |
120 |
||||
Кукурудза та суданська трава першого строку сівби |
30.04-5.05 |
1-5.06 |
15-25.07 |
200 |
||||
Кукурудза та суданська трава другого строку сівби |
20-25.05 |
20-25.07 |
5-15.08 |
180 |
||||
Отава суданської трави |
|
5-10.08 |
15-20.09 |
90 |
||||
Післяукісні посіви кукурудзи, соняшника та їх сумішок з бобовими |
15.05-10.07 |
10.08 |
20-30.09 |
|
||||
Післяжнивні однорічні злаково-бобові сумішки |
15-25.07 |
10-15.09 |
10-15.10 |
80 |
||||
Третій укіс багаторічних трав |
Минулого року |
10-15.08 |
10-15.09 |
80 |
||||
Післяукісні посіви коренеплодів (цукрові та кормові буряки, морква)
|
15-20.05 |
15-20.10 |
10-5.11 |
240 |
||||
Продовження таблиці 10 |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
Озимі та озимо-ярі сумішки на зелений корм і випас |
15-25.08 |
15-20.10 |
10-15.11 |
80 |
||||
Кормова капуста весняної сівби |
20-25.04 |
15-20.10 |
10-15.11 |
400 |
||||
Кормова капуста післяукісної сівби |
20-30.05 |
25-30.10 |
10-15.11 |
200 |
||||
Кормові гарбузи з ущільнених посівів |
|
25-30.10 |
25-30.11 |
300 |
||||
Гичка цукрових буряків і відходи овочівництва |
|
1.09 |
25-30.11 |
100 |
При великій кількості протеїну, вона містить лише 1,2% цукру, 0,9% крохмалю, цукропротеїнове співвідношення - 1 : 4-5. У цьому кормі також широке співвідношення між кальцієм і фосфором. На одну частину фосфору припадає п'ять-сім частин кальцію. Люцерна має високу естрогенну активність особливо під час цвітіння, що негативно впливає на функцію розмноження тварин.
Щоб запобігти неефективному використанню азотних речовин люцерни та порушенню репродуктивних функцій у тварин, необхідно згодовувати люцерну у суміші зі злаковими травами.
Великій рогатій худобі, щоб не допустити тимпанії (здуття шлунку), молоду люцерну, а також зібрану після дощу або роси, необхідно згодовувати у невеликих кількостях або у суміші з іншими кормами (сіном, соломою).
Конюшина містить 18-24% сухої речовини, 4,0-4,5% протеїну, 0,9-1,0% жиру, 4-6% клітковини, 8-10% БЕР і 1,5-2,0% мінеральних речовин. Кращі строки її збирання - це стадія бутонізації. Клітковина має небагато лігніну, тому перетравність сухої речовини висока -70%. Як і люцерна, конюшина бідна на цукри (0,95%) та крохмаль (0,9%), а співвідношення між кальцієм і фосфором 1:5-6. Конюшина має майже вдвічі меншу екстрогенну активність, ніж люцерна. Вона теж викликає тимпанію у жуйних тварин при випасі їх після дощу або згодовуванні великої кількості цього вологого корму.
Еспарцет має 21-26% сухої речовини, 4,0-4,5% протеїну, 0,5-0,7% жиру, 4,5-5% клітковини, 9-11% БЕР, 1,4-1,6% мінеральних речовин. Перетравність сухої речовини жуйними складає 60-65%. В 1 кг цього корму міститься 0,20-0,25 к.од., 45-50 мг каротину. Його краще використовувати у фазі бутонізації і на початку цвітіння. Використання у більш пізніші фази приводить до зниження перетравності поживних речовин в організмі у зв’язку з накопиченням клітковини.
Вика використовується для висівання у сумішках із вівсом, ячменем, суданською травою. Містить близько 14% сухої речовини, 3,5% протеїну, 2,1% клітковини, 7,7% БЕР і 1,1% золи. В 1 кг зеленої маси вики близько 0,12 к.од. Зниження кількості протеїну та збільшення клітковини настає повільно, тому зелена маса досить довго зберігає високу поживність.
Люпин використовують в основному для жуйних тварин. Висівають люпин переважно білий. В 1 кг люпину міститься 10-15% сухих речовин, 23-30 г протеїну, 3-4 г жиру, 30-60 г клітковини, 40-70 БЕР. Тварини охоче поїдають люпин у фазах від цвітіння до утворення бобів. У зеленій масі та зерні міститься алкалоїд - люпинін. Безалкалоїдні сорти люпину в сухій речовині зерна містять до 0,025% алкалоїдів. Вегетативна маса мало придатна для силосування через надмірну вологість.
Озимий ріпак є однією з перших культур зеленого конвейєру. В 1 кг озимого ріпака (початок цвітіння) міститься 0,14-0,16 к.од. 24-30 г перетравного протеїну. Перетравність поживних речовин цього корму жуйними становить 85-89%. У зеленій масі ріпака містяться гірчичні масла та інші сполуки, які негативно впливають на процеси травлення, тому його рекомендують згодовувати у суміші з іншими кормами.
Перко - це гібрид тетраплоїдної озимої свиріпки з китайською капустою. На зелений корм його рекомендують використовувати до початку цвітіння. У фазі цвітіння рослини стають грубі, знижується їх поживність, а утворені алкалоїди негативно впливають на стан здоров'я і продуктивність тварин. В 1 кг корму міститься 0,11-0,14 к.од. і 24-26 г перетравного протеїну.
Кукурудза - це високоврожайна культура, яку використовують як на силос, так і на зелений корм. Найбільший вихід поживних речовин з одиниці площі одержують у фазі молочно-воскової та воскової стиглості качанів. В 1 кг корму міститься у залежності від фази стиглості 0,20-0,28 к.од., 18-19 г перетравного протеїну, 38 г цукру і 30-40 мг каротину. При значній кількості цукру кукурудза має недостатньо протеїну. У фазі молочно-воскової стиглості цукро-протеїнове співвідношення становить 5:1. Краще зелену кукурудзу використовувати у суміші з люцерною або іншими бобовими рослинами. Для подовження часу використання зеленої маси кукурудзи її висівають у декілька строків і використовують для повторних посівів.
Сорго містить більше цукру, ніж кукурудза. Зелена маса цієї культури повільно грубіє і тривалий час не втрачає поживності. Найбільший вихід поживних речовин буває у фазі молочно-воскової зрілості насіння. На зелений корм сорго використовують у період від виходу у трубку до викидання волоті. В 1 кг корму міститься 0,25 к.од, і 14 г перетравного протеїну. Для збільшення протеїнової поживності та виходу протеїну в урожаї сорго висівають у сумішках з бобовими: викою, соєю, чиною. У сорго до цвітіння, особливо у період засухи, може накопичуватись синильна кислота. Тому у цей період його згодовують у невеликій кількості. У силосі, сіні синильна кислота відсутня.
Суданська трава - це високоврожайна культура, її можна згодовувати жуйним у період від початку до повного колосіння. В 1 кг корму міститься 0,21-0,22 к.од., 12-14 г перетравного протеїну, 25 г цукру і 60-70 мг каротину. Поїдаємість трави висока. Дійні корови можуть з'їдати до 50-70 кг трави. Суданська трава добре відростає та дає повторний укіс.
Озиме жито раніше від інших культур відростає на зелений корм. Згодовувати його краще до фази колосіння, пізніше корм сильно грубіє, : тварини погано його поїдають і засвоюють. В 1 кг озимого жита міститься 0,17 к.од., 22 г перетравного протеїну, 25 г цукру та 30 мг каротину. Для збільшення протеїнової поживності краще висівати жито з озимим горохом.
Озима пшениця розвивається на 10-15 днів пізніше озимого жита. Згодовують тваринам до початку цвітіння. В 1 кг зеленої маси міститься 0,18 к.од., 15 г перетравного протеїну, 33 г цукру, 40-50 мг каротину.
Трава природних пасовищ. У залежності від ботанічного складу, поживність трави складає 0,19-0,21 к.од., 20-24 г перетравного протеїну, 1,9-2,0 г кальцію, 0,7-0,8 фосфору, 30-40 мг каротину.
Гичка коренеплодів містить близько 14-20% сухих речовин. Вона багата на протеїн і вуглеводи, мало містить клітковини. Перетравність сухої речовини гички жуйними тваринами знаходиться у межах 80-90%. В 1 кг гички кормових і цукрових буряків міститься відповідно 0,13 і 0,16 к.од., 12 і 20 г перетравного протеїну, 8 і 14 г цукру. У свіжому вигляді гичку добре поїдають як корови (30-40 кг), так і свині (5-10 кг). У гичці цукрових буряків міститься значна кількість щавлевої кислоти (2-3,7% у сухій речовині), яка може викликати порушення обміну мінеральних речовин та процесу травлення у тварин. Для нейтралізації щавлевої кислоти можна обробляти гичку крейдою з розрахунку 1 г крейди на 1 кг гички. У сухій речовині гички є значна кількість нітратів (до 2%). У передшлунках жуйних під впливом мікрофлори нітрати можуть перетворюватися у нітрити. Нітрити можуть викликати зниження концентрації гемоглобіну у крові тварин. Тому гичку потрібно згодовувати обережно. Привчати тварин до поїдання гички необхідно поступово, протягом трьох-чотирьох днів. Гичку для тварин можна використовувати і у вигляді силосу. Але у процесі силосування щавлева кислота майже не руйнується. Силос із гички можна використовувати як для жуйних, так і для свиней. У такому силосі міститься близько 110-120 г перетравного протеїну на 1 к.од. корму. Силос тваринам можна згодовувати близько 5-6 кг на 100 кг живої маси. Це дає можливість заощаджувати значну частину зернових кормів при відгодівлі худоби та свиней.
Трава культурних пасовищ містить мало сухих речовин, клітковини, жирів і велику кількість протеїну. Низький вміст клітковини (12-14%) у сухій речовині молодої трави викликає зменшення ферментативних процесів у рубці жуйних тварин, утворення оцтової кислоти і, як наслідок, зниження синтезу молочного жиру. Переведення тварин на культурні пасовища весною може призвести до порушень мінерального обміну та виникнення захворювання - пасовищної тетанії, викликаної нестачею магнію або наявністю його у важкозасвоюваній формі. Щоб не допустити цього у пасовищний період необхідно задавати коровам по 30-50 г магнієвої підкорми на добу.
Необхідно контролювати живлення тварин за співвідношенням між такими елементами: калієм і натрієм, кальцієм і фосфором. У траві співвідношення між калієм і натрієм може досягати 10-20 : 1 при бажаному для організму 5:1, а між кальцієм і фосфором 3-5:1 при бажаному 2:1. Щоб витримати бажані співвідношення між окремими елементами, тваринам у цей період необхідно задавати відповідні підкормки (монокальцій фосфат, мононатрій фосфат, кухонну сіль).