58. Орієнтовні раціони робочих коней, кг на голову за добу

Корми	Робота
	Легка			Середня			Важка
	1	2	3	1	2	3	1	2
Сіно злакове	8	5	-	10	5	-	8	3
Солома яра	4	5	-	5	10	-	2	-
Концкорми	3	3,5	2,0	4,0	5	4	8	7
Силос	-	10	-	-	15	-	-	-
Коренеплоди	5	5	-	5	5	-	5	-
Трава злаково-бобова	-	-	35	-	-	45	-	40

Напувають коней перед кожною годівлею або після неї. Відразу після роботи напувати коней небезпечно, оскільки це може викликати запалення легенів.

Контрольні питання

1. Напрями розвитку конярства.

2. Основні породи коней та їх коротка характеристика.

3. Витрати кормів на 100 кг живої маси коней в залежності від статевої

належності.

5.12. Кролівництво

Від кролів одержують цінну продукцію - хутро і дієтичне м'ясо. Вони знаходять широке поширення як біологічні об'єкти у наукових дослідженнях. Їх використовують для одержання фармацевтичних препаратів, тощо.

Кролі належать до найбільш скоростиглих видів сільськогосподарських тварин. Час на подвоєння живої маси при народженні у кролів складає всього 6 днів. В той час, як телята її подвоюють за 50 днів, ягнята - за 18-24 дні, а поросята - за 12-15 днів. Ріст скелета кролів завершується у 12-місячному віці. Статева зрілість настає у тримісячному віці, а у 6-місячному кролиці вже дають повноцінне потомство.

Кролям властива висока плодючість. За один окріл самка у середньому приводить вісім кроленят. Причому вона здатна до подальшого запліднення вже на перший-третій день після окролу, що в період відсадження кроленят в одно-чотириденому віці (для потреб біофабрик) дає змогу одержувати від кролиці за рік 10-11 окролів і близько 100 кроленят. Під час промислового виробництва м'яса, коли кроленята під самкою утримуються 30-60 днів, кількість окролів зменшується до чотирьох-шести на рік, з одержанням відповідно 24-36 кроленят. Висока інтенсивність розмноження й росту кролів, високий оборот стада дозволяє в розрахунку на 1 кролицю одержувати на рік до 100 кг м'яса у живій масі, а з прийняттям до уваги, що й дочки від першого-другого окролу можуть дати у цей період приплід, то вихід м'яса на умовну первинну кролицю зростає до 1200-1500 кг на рік. В той час, як вихід м'яса, в розрахунку на корову за рік, не перевищує 400 кг, на вівцематку - 40 кг, а на свиноматку - 1200 кг.

Проте така висока продуктивність кролів можлива тільки за умови виконання усіх вимог, що визначають високоінтенсивне ведення будь-якої іншої галузі тваринництва: використання високопродуктивних порід, організації повноцінної годівлі, створення оптимальних умов розведення й утримання усіх статево-вікових і виробничих груп кролів.

В Україні практикують розведення близько десяти із 60 відомих у світі порід кролів. Із м'ясошкуркових порід в Україні розводять такі породи, як шиншила, сірий і білий велетні. Ці породи було виведено у нашій країні із застосуванням поглинального схрещування місцевих низькопродуктивних порід з зарубіжними, більш продуктивними, і подальшого цілеспрямованого підбору і добору за ознаками живої маси, величини шкурки та її забарвлення.

Мясошкуркові породи відзначаються високою живою масою (5 кг) у дорослому стані при довжині тулуба 60-70 см. Кролі породи сірий велетень зберегли властиве дикому кролю забарвлення типу "агуті" - рудувато-сіре, що відіграє у природі роль захисного кольору для більшості диких видів тварин. Білий велетень має сніжно-біле забарвлення, викликане мутацією домінантного гена – С у рецесивний - с, що обумовлює відсутність пігменту меланіну у волосяному покриві. Забарвлення кролів породи шиншила пов'язане з мутацією цього ж гена в ген С^chi. Він обумовлює специфічне забарвлення, властиве південно-американському гризуну-шиншилі.

Хутро кролів цих порід без додаткового фарбування, стрижки і т. ін., тобто у натуральному вигляді йде на пошив шапок, елегантних шубок та інших хутрових виробів.

Кролям, вищезгаданих порід характерна досить висока плодючість – вісім-девять кроленят за один окріл. Слід також відмітити, що місцеві безпородні кролі, які використовувалися під час виведення названих порід, передали новоствореним породам хороші адаптаційні властивості. Тому кролі порід сірий і білий велетень, шиншила з високою ефективністю використовуються в умовах ферм промислового типу й аматорських господарствам з досить жорсткою технологією.

У 70-ті рр. ХХ ст. у нашу країну було завезено кролів спеціалізованих м'ясних порід - новозеландська і каліфорнійська, виведених у США. Кролів цих порід вирощують для швидкої відгодівлі (виробництво кролів-бройлерів). За цим показником вони посідають перше місце серед інших порід. У період інтенсивної годівлі, у двомісячному віці вони досягають 2 кг, а у тримісячному 3-3,1 кг живої маси з забійним виходом близько 60% і виходом чистого м'яса при обвалці тушки близько 80%. Плодючість кролиць знаходиться на рівні 8-10 кроленят. У кролів цих порід тулуб циліндричної форми, округла і широка задня частина, добре розвинені м'язи спини. Жива маса дорослих кролів не перевищує 5 кг. Волосяний покрив новозеландських кролів - сніжно-білий, кролів каліфорнійської породи - білий з чорними кінцями тіла - кінчиком носу, вухами, хвостом, лапками, очі червоні, норов спокійний. Вони мають добре опушені лапки, що свідчить про їх хорошу пристосованість до утримання в клітках на сітчастій підлозі, що є однією з важливих умов технології виробництва м'яса кролів.

Серед інших порід слід відмітити такі породи, як сріблястий, віденський блакитний, метелик, що належать до середніх за величиною м'ясо-шкуркових порід. Кролі породи сріблястий мають колір волосяного покриву типу старого срібла, у віденського блакитного - сизо-блакитний, метелик - білий з чорними плямами. Кролі цих порід середні за живою масою - 4,5 кг у дорослому стані, довжина тулуба - до 55-60 см; обхват грудей - 36 см. Шкурки цих кролів використовують у натуральному вигляді для пошиву хутрових виробів.

Незначне поширення мають короткошерсті кролі - рекси. Вони мають усі види окрасу волосяного покриву, які властиві нормально-шерстим кролям, тільки значно коротший волосяний покрив, тому хутро в них схоже на хутро котика чи видри й використовується в натуральному вигляді для виробництва різних хутрових виробів. В Україні в незначній кількості розводять білу пухову породу кролів. Жива маса дорослих кролів цієї породи становить 4-5 кг, довжина тіла - 54 см. Збір пуху від самки з приплодом за рік становить близько 1 кг. Від однієї самки в середньому начісують близько 400 г пуху. Довжина пухових волокон становить 6-12 см, товщина – 12-13 мм. Кролячий пух відзначається високою гігроскопічністю, легкістю й дуже малою теплопровідністю, тому вироби з нього високо ціняться.

У останнє десятиріччя в Україну було завезено декоративну породу кролів - голандську, у якої передня частина тулуба - біла, задня - чорна. Кролі цієї породи мають незначну живу масу (2 кг), дуже ручні, поширюються для задовольняння естетичних запитів, у першу чергу, дітей.

В Україні кролів розводять в основному для одержання м'яса і шкурок. Кроляче м'ясо за харчовими і, особливо, дієтичними якостями перевищує м'ясо інших сільськогосподарських тварин.

Із м'яса кроля засвоюється 90 % білка, тоді як з яловичини – тільки 60 %. Кролі мають добре розвинену м'язову тканину, що становить основну масу м'яса. На 1 кг приросту живої маси кролів породи сірий велетень при бройлерному вирощуванні витрачається 3-3,2 к. од. При цьому жива маса бройлерів у двомісячному віці становить 1,8-2,2 кг, а забійний вихід - 55-60 %. На шкурку кролі реалізуються в 5-7- місячному віці.

Для парування використовують добре розвинених самців і самок віком не менше, ніж 6 місяців. Строк використання - до 3-х років. За кожним самцем закріпляють 6-10 самок, від кожної самки за рік одержують від 4 (кліткове і шедове утримання) до 6 окролів (у закритих приміщеннях з регульованими параметрами мікроклімату). В окремих випадках використовують і штучне запліднення кролиць.

Розповсюджена думка про те, що кролі невибагливі щодо умов годівлі й утримання, не витримує критики. Навпаки, вони досить чутливі до зміни раціону, його якості, а також до несприятливих умов мікроклімату. Вони захворюють (при значному відсотку смертності) при наявності у приміщенні, де вони утримуються, сильних протягів, високої вологості (> 80%), а також підвищеної концентрації аміаку, сірководню та інших шкідливих газів. Низькі й високі температури (>18°С<), низька освітленість і деякі інші складові мікроклімату також негативно впливають на продуктивні ознаки кролів.

Кролі потребують повноцінного високоякісного корму з метою забезпечення запланованих приростів живої маси кроленят. За бройлерною та інтенсивною технологіями використовують висококалорійні раціони. У них на кормову одиницю припадає 150г перетравного протеїну (для порівняння - у раціоні корів на кормову одиницю приходиться 90-110 г перетравного протеїну). Потреба кролів у енергії з розрахунку на 1 кг живої маси значно більша порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами, що обумовлено високою енергією їх росту. У перший місяць їх життя вона забезпечується високою енергетичною цінністю молока кролематок, а в подальший період - залежить від поживних властивостей кормів, що їм згодовуються.

На фермах промислового типу використовують концентратний тип годівлі, за яким кролям згодовують гранульовані кормосуміші, у складі яких до 40% високоякісного трав'яного борошна бобових трав, а все інше - зернові компоненти, корми тваринного походження, відходи маслоекстраційної, борошномельної, біологічної промисловості, мікро- та макроелементи.

На фермах з екстенсивними методами ведення кролівництва, в т.ч. і в індивідуальному секторі, в основному використовують змішаний тип годівлі. За яким широко використовують грубі, зелені, соковиті (силос, буряки, варена картопля, морква, капуста і т. ін.) і комбіновані корми. Певне місце в раціоні кролів при цьому типі годівлі займають відходи кухні, а також відходи вирощування й заготівлі городніх і садових культур.

У м'ясному кролівництві розрізняють три основні технології виробництва - бройлерну, інтенсивну й екстенсивну.

За бройлерною технологією виробництва м'яса кроленята утримуються разом з кролицею після народження протягом 60 днів і в період відсадки, з живою масою 1,8-2,0 кг відразу ж реалізуються на м'ясо. При цьому самка запліднюється у день реалізації молодняку (тривалість сукрільності 30 днів), що забезпечує одержання від кожної з них протягом року 4 окролів з реалізацією 24 кроленят. Це складає близько 40 кг м'яса у живій масі на одну кролицю за рік.

Інтенсивна технологія виробництва м'яса кролів передбачає раннє запліднення кролиць після попереднього окролу (на 5-15-й день), що потребує відповідно раннього від них відсадження молодняку - в 30-45-денному віці. За цією технологією від кролиць за рік одержують по 6 окролів у середньому по 6 ділових (відсаджених) кроленят, тобто 36 кроленят за рік. Кроленят дорощують до тримісячного віку і за живої маси 2-2,2 кг - реалізують на м'ясо. Загальний вихід м'яса на кролицю за рік за цією технологією складає 72-80 кг.

Бройлерна та інтенсивна технології потребують забезпечення оптимальних умов утримання та годівлі кролів. У цьому випадку клітки, у вигляді кліткових батарей, розміщують у приміщенні з регульованими параметрами мікроклімату.

Екстенсивна, загальноприйнята в індивідуальному секторі технологія передбачає одержання трьох-чотирьох окролів у зимово-весняний період (ущільнені й напівущільнені окроли). Молодняк вирощують протягом п’яти-шести місяців і за умови досягнення ним не менше 3 кг забивають на м'ясо та шкурку. За цією технологією кролі утримуються у клітках на відкритому повітрі. До складу їх раціону входять дешеві зелені корми, відходи кухні і т. ін. Це значно здешевлює виробництво м'яса та шкурок кролів і забезпечує розвиток цієї галузі.