3.1.5.3. Мінеральна цінність кормів.

Прояви життєдіяльності живих систем неможливі без мінеральних елементів. Безсольове живлення викликає загибель тварин. Часткова нестача мінеральних речовин викликає погіршення загального стану організму, зниження продуктивності та плодючості, а також різні захворювання у тварин.

Наприклад, якщо з кормами надходить незначна кількість мінеральних речовин, то тварини компенсують їх нехватку з резервів у тканинах (кальцій з кісткової тканини і т. ін.).

Мінеральні речовини входять до складу всіх клітин, тканин і біологічних рідин в організмі. Вони утворюють необхідну реакцію крові та тканинних соків (рН), підтримують кислотно-лужну рівновагу в організмі, є обов'язковими учасниками проміжного обміну (вуглеводного, білкового, жирового) речовин, створюють осмотичний тиск, підтримують збудливість нервової та м'язової тканин, становлять основу кісткової тканини. Склад мінеральних речовин у кормах неоднаковий, тому різна і мінеральна поживність різних кормових продуктів. Відомо близько 60 мінеральних елементів, що знаходяться у тілі тварин. Вони поділяються на дві групи: макро- і мікроелементи.

До макроелементів належать сім елементів: кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, хлор і сірка, всі інші – мікроелементи.

Кальцій є незамінною складовою частиною скелету та зубів, де його доля досягає 99 % від загальної кількості в організмі. Крім участі у суто механічній функції, кальцій необхідний для багатьох процесів життєдіяльності. Він активує ферменти протромбіназу, ліпазу, фосфатазу, стимулює діяльність скелетної та серцевої мускулатури, підтримує кислотно-лужну рівновагу в організмі, регулює проникність клітинної мембрани та процеси зсідання крові, впливає на активність гормонів та ін. В організмі тварин частина кальцію (15-33% може переходити з кісткової тканини у кров та інші тканини). Вміст кальцію у крові - одна з біологічних констант. Зниження рівня кальцію у крові призводить до мимовільних скорочень м'язів, судорог і навіть смерті, внаслідок зупинення дихання. Збільшення рівня кальцію у крові знижує збудливість нервової та м'язової системи, викликає паралічі у тварин. Кальцій є в усіх кормах. Його більше у вегетативних частинах рослин (стеблах і листі).

Фосфор міститься в основному в кістковій тканині у тісному співвідношенні з кальцієм. Солі фосфорної кислоти входять до складу всіх клітин і міжклітинних рідин. Вони беруть участь в обміні багатьох речовин (білків, жирів, вуглеводів), входять до складу нуклеїнових кислот, макроергів (АТФ), сприяють синтезу ферментів, гормонів, вітамінів. Фосфор є в зерні злаків і бобових культур. Його більше у висівках і шротах. Ще більше його у рибному та м'ясо-кістковому борошні.

Калій забезпечує осмотичний тиск у середині клітини, стимулює утворення ацетилхоліну, впливає на роботу серця, бере участь у процесах збудження нервової та м'язових систем. Коли не вистачає іонів калію, гальмуються анаболічні процеси в організмі. Калію багато у рослинних кормах.

Натрій забезпечує осмотичний тиск у крові, лімфі, міжтканинній рідині. Натрій (разом з калієм) бере участь у створенні електричних зарядів у клітинах нервової та м'язової систем, регулює кислотно-лужну рівновагу в організмі. Значна кількість натрію міститься у кістковій тканині – депо натрію. Рослинні корми містять мало натрію. Основним джерелом натрію для тварин є кухонна сіль.

Хлор є найважливішим аніоном міжклітинної рідини, забезпечує сталість осмотичного тиску. Хлор входить до складу шлункового соку, бере участь у водному обміні. У рослинних кормах хлору достатньо для забезпечення потреб тварин у ньому. Джерелом хлору для тварин є також кухонна сіль.

Сірка входить до складу амінокислот: метіоніну, цистину та цистеїну і тим самим бере участь в утворенні білків в організмі. Вона також входить до складу вітамінів (тіамін, біотін) і гормону інсуліну. Сірка поліпшує перетравлення клітковини у рубці жуйних, сприяє утворенню білків тіла мікроорганізмів. Додатковим джерелом сірки для тварин є глауберова сіль.

Магній у значній кількості (більш 60%) знаходиться у кістках, а також є у м'яких тканинах і клітинній рідині. Він стимулює діяльність багатьох ферментних систем, які регулюють обмін вуглеводів і фосфорних сполук, забезпечують нормальну функцію нервово-м'язової системи, бере участь у теплорегуляції в організмі. Нестача магнію у тварин зустрічається рідко, оскільки корми містять достатню його кількість для забезпечення тварин цим елементом.

До життєво необхідних відносяться такі мікроелементи: залізо, мідь, марганець, цинк, молібден, кобальт, йод, селен та ін.

Залізо входить до складу білків гемоглобіну крові, міоглобіну м'язової тканини, трансферинів-білків плазми крові, а також до складу ферментів, які беруть участь в окисно-відновних реакціях в організмі. Недостатня кількість заліза у кормах викликає анемію у тварин (поросят), зхуднення, затримку росту, порушення апетиту, поноси. Багаті на залізо трава бобових, сіно, висівки, зерно вівса та гороху.

Мідь сприяє утворенню гемоглобіну у присутності заліза. Нестача міді у кормах викликає випадіння волосся, нерозвиненість кістяка, порушення апетиту, проноси. Багаті на мідь - зерно бобових і злакових культур, висівки, макуха, трава бобових.

Марганець міститься у всіх тканинах, а найбільше - у печінці та підшлунковій залозі. Він бере участь у процесах кровотворення, тканинного дихання, кісткоутворення, сприяє росту та нормальному статевому розвитку молодняку тварин. Коли його не вистачає, у тварин виникають різні порушення розвитку кістяка, у птиці порушується нормальний розвиток ембріонів. Багаті на марганець пшеничні висівки, овес, зелені рослини.

Цинк міститься в усіх органах тварин. Він є складовою частиною дихальних ферментів. Цинк впливає на процеси запліднення та розмноження. Відсутність цинку затримує ріст, порушує процеси розмноження, викликає дефекти кінцівок. Знижує ріст вовни. Нестача цинку викликає у телят і поросят таке захворювання, як паракератоз.

Молібден входить до складу флавінових ферментів, які беруть участь в окисно-відновних реакціях в організмі. Симптоми недостатньої кількості молібдену в організмі жуйних такі, як при нестачі міді.

Кобальт необхідний для утворення еритроцитів і гемоглобіну, стимулює ріст молодняку, підвищує молочну та вовнову продуктивність тварин, поліпшує якість сперми. Коли не вистачає кобальту, у тварин розвивається анемія, виникають захворювання (лизуха та ін.), вовна стає ламкою, матовою.

Йод входить до складу гормону щитовидної залози - тироксину, що впливає на всі ланки обміну речовин. При нестачі йоду відбувається значне збільшення залозистої тканини щитовидної залози, утворення зобу, знижується рівень окисних процесів і обміну білків, збільшується відкладання жиру. У дорослих осіб порушуються функції відтворення. У тяжких випадках народжується мертвий плід.

Фтор бере участь у фосфорно-кальцієвому обміні, у процесах росту кістяка. У нормальних дозах фтор запобігає карієсу зубів, сприяє загоюванню кісткових переломів. Надлишок фтору викликає фтороз зубів (руйнування емалі), деформацію суставів, зменшення їх рухливості, зниження продуктивності.

Хром стимулює перетворення оцтової кислоти до вуглекислоти, холестерину - до жирних кислот. Він є у нуклеїнових кислотах і тим самим впливає на синтез тканинних білків і ріст тварин. При нестачі хрому в організмі знижується засвоювання глюкози, збільшується кількість цукру у сечі, спостерігається помутніння рогівки. Надлишок хрому у кормах може викликати отруєння тварин.

Селен має високу біологічну активність: впливає на обмін сіркомістних амінокислот, прискорює процеси тканинного дихання, регулює засвоєння та витрачання вітамінів А, С, Е і К в організмі, підвищує плодючість маток. Нестача селену викликає некроз печінки, порушення росту, м'язову дистрофію, атрофію сім'яників, білом'язову хворобу телят і ягнят. Надлишок селену у кормах приводить до тяжких захворювань (лужна хвороба). У тварин спостерігається анемія, загальне виснаження, деформація суглобів, аномальний ріст копит, паралічі.

Тварини одержують макро- і мікроелементи у кормах, а якщо у них їх не досить, їм згодовують різні мінеральні добавки та препарати (солі) мікроелементів, що виготовляють на підприємствах хімічної промисловості.

Таким чином, правильна оцінка поживності кормів можлива тільки на основі вивчення різноманітних їх якостей. Нестача або неповноцінність білків, окремих вітамінів, мінеральних речовин, незамінних амінокислот або жирних кислот, цукрів, недостатня їх доступність для організму або несприятливі співвідношення між ними у кормах можуть викликати збільшення витрат кормів і енергії у процесі обміну, або обумовити патологічний стан організму.

Тому поживність кормів нині оцінюють за їх хімічним складом, перетравністю, енергетичною, білковою, вітамінною та мінеральною цінністю кормів (з урахуванням розчинності та доступності), а також дієтичних якостей: запаху, смаку, фізичної форми. В Україні в останній час прийнято оцінювати поживність кормів за 28-32 показниками.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняття поживності корму.

2. Як вирахувати суму перетравних поживних речовин у кормі ?

3. Дайте визначення поняття загальної поживності кормів та у кормових

одиницях.

4. Яка роль білків в організмі тварин ?

5. Які вітаміни відносяться до жиророзчинних та їх фізіологічна роль й

значення для тварин ?

6. Які вітаміни відносяться до водорозчинних та їх фізіологічна роль і

значення для тварин ?

7. Назвіть фактори, що впливають на склад та поживність кормів.