13. Залежність ступеня подрібнення маси від вологості

Вологість	Довжина часток, мм
70% і нижче	30
71-75%	40
вище 75%	50

Для перевезення подрібненої маси від силосозбиральних агрегатів використовують спеціальні причепи. (ПСЕ-20, ПИМ-40, ПТС-4-867А), автомобілі-самоскиди, трактор з причепом-самоскидом з надставленими бортами.

Заїзд транспортних засобів на силосовану масу заборонюється. Вивантажують зелену масу у торці траншеї на майданчик, який має тверде покриття. З майданчика масу переміщують у сховище за допомогою бульдозерів (ДТ-75, Т-150), цими ж машинами і трамбують масу. Інтенсивність трамбування залежить від вологості сировини, ступеня подрібнення, темпів завантаження, розподілу її по периметру траншеї. Масу, вологістю нижче 75% додатково ущільнюють протягом 3-4 годин після закінчення її підвезення, понад 75% - лише під час закладання та розрівнювання тракторами типу ДТ-75.

Завантаження траншеї при висоті стін 2,5 м триває не більше трьох днів, а 3,5 м і вище - 5 днів. Товщина шару маси, закладеної за день, має бути не менше 0,8 м.

Про додержання технології закладання та ущільнення силосної маси свідчить температура у ній, яка не повинна перевищувати 37°С. При підвищенні температури знижується перетравність поживних речовин, особливо протеїну, білка та БЕР.

Після заповнення силососховища його герметизують. Герметизація маси захищає її від доступу повітря та проникнення води. Краще силососховище накривати двома шарами плівки, яка не тільки створює надійну герметизацію, але й запобігає промерзанню силосу, знижує втрати поживних речовин у бокових шарах, полегшує відкриття силосу.

Поживна цінність силосу майже не відрізняється від поживності вихідної сировини, з якої виготовлений силос. Силос з кукурудзи є найпоширенішою силосною культурою, він має поживність у фазі молочно-воскової та воскової стиглості 0,22-0,28 к.од. і 12-16 г перетравного протеїну. В окремих випадках кукурудзу на силос (післяукісні та післяжнивні посіви) можна скошувати до молочної стиглості зерна, коли її вологість досягає 81-87%. При цьому її необхідно силосувати у сумішках із соломою і половою злакових і бобових культур. Кількість соломи у суміші може досягати 10-12% за масою. Поживність такого корму складає 0,10-0,12 к.од. і 10-13 г перетравного протеїну.

У південних районах України кукурудзу краще силосувати з добавками 25-30% зелених бобових культур. Це дає можливість збільшити кількість перетравного протеїну до 20-25 г в 1 кг корму.

Після збору врожаю качанів листостеблова маса ще досить соковита (60-65) і містить 2,0-2,5% цукрів. Це забезпечує її добру силосованість. При більш низькій вологості листостеблову масу кукурудзи силосують із добавками вологих кормів (гички, жому, бахчових) або води у кількості 300-350 кг на 1 т маси.

Добрий силос можна одержати з сухих стебел, якщо їх укладати, зволожуючи 1,5%-ним розчином меляси (15 кг на 1 т води).

Сорго - збирають на силос у восковій і молочно-восковій стиглості зерна. У цей період її зелена маса має оптимальну вологість (70% і нижче) і максимальну поживність, яка дорівнює 0,20-0,24 к.од. і 13,5-16,5 г перетравного протеїну. Сорго відзначається високим вмістом цукрів і його можливо силосувати у суміші з бобовими та іншими культурами, які важко силосуються.

Суданську траву силосують у фазі викидання волоті. Вона багата на вуглеводи (близько 3% цукрів), що сприяє нормальному бродінню не лише при силосуванні у чистому вигляді, але й у суміші з бобовими. Силос із суданської трави досить поживний (0,17 к.од. і 19 г перетравного протеїну) і добре перетравлюється (близько 60-65%).

Соняшник силосують на початку цвітіння, коли питома вага листків і кошиків у загальному врожаї значна, а стебла - соковиті. Він добре силосується у чистому вигляді та у суміші з іншими культурами. Однак при високій вологості маси потрібно додавати сухі компоненти. Для збагачення протеїном силосу соняшника до нього додають 25-30% бобових, що забезпечує збільшення його у силосі майже вдвічі, ніж при силосуванні одного соняшника.

Капустяні культури (озимий ріпак, перко, редька олійна) у чистому вигляді майже не силосується, через підвищений вміст білка та високу вологість маси (89-87%). Капустяні рослини силосують після пров'ялювання маси з внесенням хімічних консервантів або з додаванням соломи та хімічних консервантів.

Багаторічні та однорічні бобові трави силосують після попереднього пров'ялювання маси до вологості 60-70%. Масу люцерни, еспарцету та злакових трав із вмістом протеїну понад 15% силосують із використанням хімічних консервантів або з додаванням 2% меляси. Мелясу розводять водою у співвідношенні 1:3-1:5. Якщо хімічних консервантів або меляси немає, необхідно силосувати багаторічні трави у суміші з культурами, які легко силосуються (кукурудза, сорго, суданська трава) у співвідношенні 1:1.

Комбіновані силоси найбільш ефективні при годівлі свиней і птиці, їх готують за рецептами, складеними з врахуванням віку, фізіологічного стану та продуктивності тварин. Кращими компонентами для приготування комбінованого силосу є качани кукурудзи у молочно-восковій фазі стиглості, цукрові та кормові буряки з гичкою, картопля, гарбузи, морква, зелена маса бобових культур та ін.

Корми підбирають з таким розрахунком, щоб загальна вологість сумішки складала 60-65% і лише при заготівлі високовітамінного силосу для птиці допускається більш висока вологість силосу, але не більш як 75%. Поживна цінність 1 кг силосу для свиней повинна бути не менше 0,25 к.од. із вмістом 10 -30 г перетравного протеїну та 10-20 мг каротину. Максимально допустима кількість клітковини у комбінованому силосі для дорослих свиней 5% і для поросят 3%. Качани кукурудзи містять багато клітковини, тому їх кількість у суміші не повинна перебільшувати 50%. Необхідну вологість суміші з двох компонентів визначають за квадратом Пірсона, а вологість багатокомпонентних сумішок розраховують за формулою:

де В - загальна вологість суміші, %, М₁, М₂, М₃ - маса кожного компоненту, В₁, В₂, В₃ - вологість кожного компоненту, %.

Компоненти використовують доброякісні, незапліснені і незабруднені, добре подрібнені. Ступінь подрібнення залежить від вмісту води у рослинах.

Рецепти комбінованих силосів обумовлені особливостями зон України і можуть складатися з різноманітних кормів, але вони повинні відповідати вищенаведеним вимогам, а необхідні співвідношення кормів у них визначаються вологістю сумішки (табл. 14, 15).