13. Побої та мордування ( ст. 126 ).

До злочинів проти здоров’я відносяться: різні види тілесних пошкоджень, побої і мордування, катування, спеціальні види тілесних пошкоджень: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, зараження венеричною хворобою.

У ч.1 ст.126 встановлюється відповід. за умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Передбачений у ст.126 злочин не спричинює порушення анатомічної цілісності тканин або нормального функціонування тканин і органів людського тіла. Тому він і не заподіює тілесного ушкодження, але обов’язково викликає фізичний біль.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Суб’єкт злочину – особа, яка досягла 16р.

У ч.2 ст. 126 встановлена відповід. за ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких. Мордування – дії, що полягають у багаторазовому або тривалому спричиненні болю: щипання, шмагання, нанесення численних, але невеликих ушкоджень тупим чи гостро колючими предметами, дія термічних факторів та інші аналогічні дії. Якщо внаслідок цих дій заподіяні тяжкі тілесні ушкодження відповідальність настає за ст. 121.

Покарання: ч.1 ст.126 – штраф до 50 НМДГ або громадські роботи на строк до 200 годин, або виправні роботи на строк до 1р.; ч.2 ст.126 – обмеження волі на строк до 5р. або позбавлення волі на той самий строк.

14. Погрози вбивством ( ст. 129 )

1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається арештом на строк до 6 місяців або обмеження волі на строк до 2р.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, - карається позбавленням волі на строк 3-5р.

15. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної хвороби (ст. 130 )

До злочинів проти здоров’я відносяться: різні види тілесних пошкоджень, побої і мордування, катування, спеціальні види тілесних пошкоджень: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, зараження венеричною хворобою.

Є спеціальним видом тілесного ушкодження. Захворювання на СНІД настає внаслідок зараження людини вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). СНІД є кінцевою стадією ВІЛ – інфекції. Ст. 130 встановлює відповід. за зараження саме ВІЛ-інфекцією, хоча нею охоплюється такий внаслідок цього зараження як СНІД. ВІЛ-інфекція передається тільки при попаданні вірусу з зараженою кров’ю в кров здорової людини і при статевих контактах. Не менш небезпечні випадки зараження іншими невиліковними інфекційними хворобами, що є небезпечними для життя людей (важкі форми туберкульозу).

Поставлення в небезпеку зараження з об’єктивної сторони полягає в різних діях, які створюють реальну загрозу зараження потерпілого ВІЛ-інфекцією, СНІДом, іншою невиліковною хворобою. Злочин вважається закінченим з моменту поставлення в небезпеку зараження. Згода потерпілого в цих випадках не виключає відповід. суб’єкта злочину. с суб’єктивної сторони цей злочин передбачає усвідомлення, тобто знання особою про наявність у ней ВІЛ-інфекції або СНІДу чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людей, і усвідомлення ним того, що він своїми діями ставить потерпілого в небезпеку зараження. Суб’єкт злочину – будь – яка особа, якій виповнилося 16р., яка знає про свою хворобу.

Ч.2 ст. 130 передбачає відповідальність за зараження іншої особи вказаними в ч.1 ст.130 хворобами, особою, що знала про наявність у неї вірусу цієї хвороби. Злочин вважається закінченим з моменту, коли потерпілий виявився інфікованим цим вірусом. Необхідною ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між діянням і зараженням потерпілого, згода якого на таке зараження не виключає відповід. винного. Якщо не можна встановити, чи заразився потерпілий саме від дій цієї особи, останній може відповідати за ч.1 ст.130 – за поставлення в небезпеку зараження ВІЛ-інфекцією чи іншою невиліковною інфекційною хворобою. Суб’єктивна сторона – лише злочинна самовпевненість. Суб’єкт – будь – яка особа, якій виповнилося 16р. і яка страждає на ці захворювання.

Покарання: ч.1 ст.130 – арешт на строк до 3місяців або обмеження волі на строк до 5р., або позбавлення волі на строк до 3р.; ч.2 ст.130 – позбавлення волі на строк 2-5р.; ч.3ст.130 – позбавлення волі 3-8р.; ч.4ст.130 – позбавлення волі 5-10р.