10.Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони ( ст. 118).

Заподіяння смерті нападаючому при захисті від сусп. небезпечного посягання виключає крим. відповід., якщо при цьому не були перевищені межі необхідної оборони. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони не виключає такої відповід., але пом’якшує її. Так само вирішується питання і при затриманні злочинця.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. При цьому слід мати на увазі, що особа, яка захищається, як і особа, яка затримує злочинця, внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного сусп. небезпечним посяганням, не завжди може точно оцінити відповідність заподіяної шкоди небезпечності посягання чи вчиненого затримання злочину або точно оцінити обстановку захисту чи затримання. У цьому випадку відповід. за перевищення меж необхідної оборони або заходів із затримання злочинця виключається. З суб’єктивної сторони злочин, який розглядається, може бути вчинений тільки умисно.

Покарання – виправні роботи на строк до 2р. або обмеження волі на строк до 3р., або позбавлення волі на строк до 2р.

11. Вбивство через необережність ( ст. 119)

Може бути вчинене як внаслідок злочинної самовпевненості, так і внаслідок злочинної недбалості.

Для застосування ст. 119 необхідно встановити наявність необережної вини щодо злочинного наслідку – смерті іншої людини. Саме ж діяння, яке заподіяло такий результат, може бути як необережним, так і умисним.

У ч.2 ст. 119 встановлена відповід. за необережне вбивство двох або більше осіб.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 119 – обмеження волі на строк 3-5р. або позбавлення волі на той самий строк; за ч.2 ст 119 – позбавлення волі на строк 5-8р.

12. Умисне тяжке тілесне пошкодження ( ст. 121 ).

До злочинів проти здоров’я відносяться: різні види тілесних пошкоджень, побої і мордування, катування, спеціальні види тілесних пошкоджень: зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, зараження венеричною хворобою.

Тілесне ушкодження – це протиправне заподіяння шкоди здоров’ю іншої людини, що виражається в порушенні анатомічної цілісності або фізичної функції органів і тканин тіла людини. Об’єктом тілесного ушкодження є здоров’я людини. З об’єктивної сторони тілесне ушкодження може біти заподіяне дією або бездіяльністю винного. Суб’єктивна сторона може виражатися в умисній і необережній вині. Суб’єктом, відповідно до ст. 121 і 122 – особа, яка досягла 14р.. за інші тілесні ушкодження – з 16р.

Умисне тілесне ушкодження – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь – якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною.

Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження тягне відповідальність за наявності хоча б однієї з таких обставин: якщо воно було вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого.

Для відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого настала смерть потерпілого, від умисного вбивства, слід ретельно дослідити всі обставини, що мають значення для встановлення спрямованості умислу винного. Якщо суд визнає доведеним, що підсудний передбачав можливість заподіяння смерті та байдуже ставився до цих наслідків (непрямий умисел), дії винного кваліфікуються як умисне вбивство.

Умисне поранення життєво важливих органів внаслідок якого настала смерть, свідчить про наявність прямого чи непрямого умислу винного на вбивство. Тому такі дії кваліфікують як умисне вбивство, а не як нанесення тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого настала смерть. Оскільки ч. 2 ст. 121 передбачає щодо смерті потерпілого необережну вину, кваліфікація вчиненого як замах на тяжке тілесне ушкодження, що спричинила смерть, неможлива.

Покарання: за ч.1 ст. 121 – позбавлення волі на строк 5-8р., за ч.2 ст. 121 – позбавлення волі на строк 7-19р.