Тема 8

Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки

257

підвищенню сукупної пропозицій, але й збільшенню податкових надходжень до бюджету. Стосовно доказу останнього, особливо­го, розповсюдження набула крива А. Лаффера, що пояснювала залежність між податковими надходженнями та податковими ставками. Згідно з цією кривою, податкові надходження зрос­тають лише до певного рівня податкових ставок, у подальшому їх підвищення призводить до зменшення таких надходжень.

Неокласична теорія «раціональних очікувань» (Р. Лукас, Т. Сер-джент, Д. Мут) стверджує, що заходи держави зі стабілізації економіки є неефективними. Це обумовлено тим, що суб'єкти господарювання (підприємці, споживачі, наймані робітники), оцінюючи всю інформацію про об'єкти, які являють для них гро­шовий інтерес, розуміючи можливі наслідки економічної полі­тики держави, поводяться раціонально: приймають оптимальні (найкращі для них) рішення, тобто ті, які максимізують їхній добробут.

На думку неокласиків, для забезпечення сталого зростання потрібна не компенсаційна діяльність держави з її інфляційними витратами, а усталеність грошової системи, кредитно-грошової політики центрального банку, що забезпечить автоматичність механізму перерозподілу доходів і заощаджень, який підтримає необхідну зайнятість ресурсів і стале економічне зростання. Сво­єю теоретичною концепцією неокласики намагаються довести, що держава з її схильністю до зростання бюджетних витрат є дестабілізуючим чинником, а політика державного втручання неефективна.

Водночас, модернізаційні проекти, що відбулися у XX сто­літті в ряді країн, показали хибність твердження прихильників неоліберальних теорій про те, що держава становить основну перешкоду на шляху ринкового економічного успіху. Саме неор­динарна дієздатність державних інститутів, а не тільки ринкові сили, створили «економічне диво» в Японії, Китаї, Південній Ко­реї, інших країнах Азіатсько-іихоокеанського регіону. Зокрема, в Китаї, який на відміну «шокової терапії» реалізації ринкових перетворень здійснив поступову реструктуризацію та лібералі­зацію економіки отримано високі темпи розвитку.

Економічна школа, що має назву «неокласичний синтез», по­єднує переваги неокейнсіанства і неолібералізму. Ця школа стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової

економіки, яка сьогодні існує практично. Важливого значення тут набуває раціональне поєднання ринкових і державних ме­тодів регулювання. Прихильники створення змішаної економі­ки, зокрема, лауреати Нобелівської премії у 1972 р. К. Ерроу та у 1980 р. Л. Клєйн припускали навіть теоретичну можливість існування ринкового соціалізму, який розумівся ними як особли­вий тип ринкової системи, заснованої на поєднанні приватної і державної власності, що повністю відкидалося консервативни­ми економістами.

Близьким неокласичному синтезу вважають соціально-їнстигпииюнальний напрямок, згідно з яким формування еконо­мічних відносин відбувається під дією (окрім економічних) ряду інших факторів: соціально-політичних, психологічних, а також інститутів - корпорацій, держави, профспілок тощо.

Тйким чином, можна стверджувати, що конкретне наповне­ння системи державного регулювання економіки має історичний характер. Воно нерозривно пов'язане з існуванням держави, її функціонуванням та відповідає характеру і меті певної історич­ної епохи. Кожен із охарактеризованих варіантів співвідношен­ня держави і ринку, маючи позитивні та негативні риси, тією чи іншою мірою знайшов практичне застосування, бо раціональне співвідношення ринку і держави ніколи не було сталим у жод­ній країні. Воно формувалося під впливом багатьох умов, які повинні були забезпечити розвиток економіки та задоволення суспільних потреб.

8.3. Сутність державного регулювання та концепція «ефективної держави»

При визначенні сутності поняття «державне регулювання» важливо враховувати його багатоаспектний зміст. Інколи ви­значення цього терміна обмежують лише вибором можливого ступеня чи варіанта впливу держави на економіку. В такому випадку зміст цього поняття звужується та не розкривається повністю його сутність. Системне уявлення про державне регу-