Тема 10

Програмування та прогнозування розвитку національної економіки 293

10.2. Основні поняття і принципи макроекономічного прогнозування

Прогноз- це науково обґрунтоване передбачення про можли­вий стан об'єкта в майбутньому а також альтернативні шляхи і терміни його досягнення. В прогнозі перелічені характеристики носять імовірний характер та обов'язково передбачають мож­ливість коригування.

Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. Економічне прогнозування - це виявлення стану та можливих напрямів розвитку економічних явищ і процесів на різних рівнях економічної системи (макрорівень, мікрорівень).

Метою прогнозування є отримання науково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку об'єкта прогнозування, що вико­ристовуються при розробці стратегічних планів.

Макроекономічне прогнозування - це виявлення і аналіз за­кономірностей та тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змін у ньому і створення наукової бази для еконо­мічної політики та ДРЕ.

Соціальне-економічне прогнозування є одним із найважливі­ших напрямів прогнозування суспільного розвитку. Саме прогноз економічного і соціального розвитку є засобом для обґрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень органами законодавчої і виконавчої влади, органами місцево­го самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів.

Розрізняють два аспекти прогнозування: теоретичний і управлінський.

Теоретичний - полягає у тому, що за допомогою прогнозуван­ня здійснюється аналіз реальних фактів, вивчаються причинно-наслідкові зв'язки між ними, проводиться оцінка можливих і бажаних перспектив розвитку об'єкта.

Управлінський аспект - це розробка рекомендацій щодо дер­жавного регулювання економіки на відповідну перспективу.

Слід також розрізняти пошуковий та нормативний про­гнози.

Пошуковий прогноз означає умовне перенесення на майбут­нє тих тенденцій розвитку, які складися у минулому та діють

нині і абстрагується від факторів, здатних змінити ці тенденції. Його мета - з'ясувати, як будуть розвиватися події при збере­женні існуючих тенденцій. Він здійснюється на основі аналі­зу минулих та діючих тенденцій без урахування їх можливих змін.

Нормативний прогноз- розробляється на основі заданих ці­лей (нормативів) і передбачає визначення способів та термінів їх досягнення. Його мета - визначити шляхи і строки досягнення можливого стану об'єкта прогнозування в майбутньому як ціль його розвитку.

Для здійснення прогнозів використовуються такі способи про­гнозування:

• експертний - шляхом опитування спеціалістів стосовно об'єкта прогнозування;

• екстраполяції - збирання інформації про розвиток об'єкта у минулому і перенесення закономірностей цього розвитку на майбутнє;

• моделювання - на основі побудови моделей об'єкта відпо­ відно до очікуваних змін у його стані.

До основних принципів, на яких базується державне прогно­зування, належать наукове обґрунтування, системність, адек­ватність, альтернативність (варіантність), ефективність (опти-мальність), безперервність (табл. 10.1).

Таблиця 10.1 Характеристика основних принципів прогнозування

Принципи	Характеристика принципів
1. Наукового об­ґрунтування	враховує дію об'єктивних економічних зако­нів та законів розвитку суспільства, а також вітчизняного і світового досвіду та ґрунту­ється на сучасних наукових методах
2. Системності	економіка розглядається як єдиний об'єкт прогнозування і водночас як сукупність окремих відносно самостійних блоків, що пов'язані між собою