Тема 14

Національна економіка та економічна безпека

407

ють близько 80 % фінансових потоків, близько 50-60 % світового ринку та зовнішньої торгівлі. Зокрема, під таким контролем пе­ребувають 90 % світового ринку пшениці, кави, кукурудзи, лісо­матеріалів, тютюну, залізної руди та добрив; 85 % - ринку міді та бокситів; 75-80 %- чаю, олова, натурального каучуку. Економіч­ний потенціал багатьох ТНК співрозмірний з деякими державами. Так, обсяг продаж ТНК «Оепегаї Моіогз» перевищує сумарний ВВП таких країн, як Швейцарія, Австрія і Швеція⁴⁷.

Позитивні та негативні (що виявилися особливо в останні 25-30 років) особливості розвитку процесів глобалізації систе­матизовані в таблиці 14.5.

Стримування накопичення і використання засобів масо­вого враження населення Потенційні можливості про­тистояння глобальному теро­ризму

Нав'язування певних зразків і стандартів життя державам, які попали у сферу впливу гло­балізації

Обмеження передачі наукоєм-них технологій Формування соціальних і економічних умов для виник­нення конфліктів (локальних, військових, тероризму, анти-глобалізму і т. п.)

Характеристика позитивних і негативних сторін глобалізації

⁴⁷тІІ1 Зїгееіаоигпаї. 2000. 18 ОеаетЬег. Р. 8.

Позитивні наслідки

Прискорення науково-тех­нічного прогресу у світових масштабах

Активізація розвитку і реалі­зації нових промислових та інформаційних технологій Підвищення якості та знижен­ня цін товарів за рахунок кон­куренції

Підвищення якості життя зна­чної частини населення пла­нети

Створення єдиного наукового та інформаційного простору Посилення міжнародного по­ділу праці

Вибіркове надання допомоги відсталим регіонам

Таблиця 14.5.

Негативні наслідки

Загрозливе руйнування на­вколишнього середовища та виснаження запасів природ­них ресурсів

Перенесення екологічно за­бруднених ресурсномістких виробництв у менш розвине­ні регіони

Збільшення розриву між ба­гатими та бідними країнами і людьми

Встановлення та викорис­тання у цілях ТНК глобально­го контролю над фінансами, ринками, науковими дослі­дженнями, наукоємними тех­нологіями, інформацією

Глобалізація радикально змінює форми організації та управ­ління виробництвом, суспільством, споживанням. Змінюються організація і структура управління всередині держави і на між-та наддержавному рівні. Тому кожній державі і особливо тим, які переживають значні трансформаційні процеси, важливо створити як у суспільстві, так і в економіці механізми, які б до­зволили, з одного боку, протистояти негативним чинникам гло­балізації, здатних формувати фінансову, технологічну залеж­ність від розвиненого світу з одночасним руйнуванням власного виробничого потенціалу, а з іншого - використати їх позитивний вплив, що виявляється у збільшенні швидкості обертання капі­талу, просування на ринках нових товарів і послуг, що значно прискорюють накопичення національного багатства. У таких умовах має здійснюватися відповідна державна стратегія, яка врахує багатоваріантність глобалізаційних процесів та ефект взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників. Входження у гло­бальне світове середовище має бути на партнерських засадах та виваженості щодо оцінки наслідків зовнішньої фінансової допомоги та кредитних зобов'язань.

Серед елементів глобальної економіки виділяють міжнародну валютно-фінансову систему, світовий ринок і міжнародну тор­гівлю, а також сферу міжнародного виробництва та міжнародну науково-технічну сферу.

У сфері міжнародних економічних відносин економічну без­пеку держави часто ототожнюють з конкурентоспроможністю національної економіки на світовому ринку, стійкістю надіо-

408