- •Рецензенти:
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе 10
- •Тема 2. Наукові основи національних економік 41
- •Тема 3. Економічний потенціал національної економіки .71
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.2. Передумови становлення і розвитку національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.3. Принципи і фактори функціонування, структурні елементи національної економіки
- •Тема 1
- •Тема 1
- •28 Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •1.4. Поняття про Систему національних рахунків (снр), мета створення і використання
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Тема 1
- •Моделі організації національного господарства
- •Ефективність національної економіки
- •2.1. Теоретичні погляди на природу, характеристики і розвиток національних економік
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.2. Типи економічних господарських систем, критерії їх класифікації
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •Тема 2
- •2.3. Моделі організації національного господарства
- •Наукові основи національних економік 56 Тема 2
- •Тема 2
- •60 Тема 2
- •Тема 2
- •2.4. Ефективність національної економіки
- •Наукові основи національних економік 64 Тема 2
- •Тема 2
- •68 Тема 2
- •Тема 2
- •3.1. Поняття і структура сукупного економічного потенціалу країни
- •72 Тема з
- •76 Тема з
- •78 Тема з
- •80 Тема з
- •84 Тема з
- •3.3. Демографічний і трудовий потенціал
- •92 Тема з
- •94 Тема з
- •96 Тема з
- •100 Тема з
- •101 Економічний потенціал національної економіки
- •Тема 4 політика економічного
- •Тема 4
- •116 Тема 4
- •118 Тема 4
- •Тема 4
- •124 Тема 4
- •126 Тема 4
- •127 Політика економічного зростання і розвитку національної економіки
- •128 Тема 4
- •130 Тема 4
- •Структура ввп за категоріями кінцевого використання (%)
- •132 Тема 4
- •Тема 4
- •136 Тема 4
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування
- •142 Тема 4
- •Тема 4
- •Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
- •Ут.Ч. Мало-відходні ресурсозберігаючі
- •Нових технологічних процесів
- •Тема 4
- •5.1. Формування господарських комплексів національної економіки
- •152 Тема 5
- •Тема 5
- •156 Тема 5
- •158 Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •176 Тема 5
- •178 Тема 5
- •Тема 5
- •5.4. Роль і значення споживчого комплексу
- •181 Господарські комплекси національної економіки
- •Тема 5
- •Тема 5
- •Тема 5
- •6.1. Основні показники, що характеризують стан
- •190 Тема 6
- •Тема 6
- •6.3. Природоохоронна діяльність
- •Тема 6
- •Функціональна
- •Інфраструктура
- •Національного ринку
- •203 202 Тема 7
- •216 Тема?
- •224 Тема?
- •Тема 7
- •Роль держави
- •В регулюванні розвитку
- •Національної економіки
- •8.1. Об'єктивна необхідність державного регулювання
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •246 Тема 8
- •248 Тема 8
- •8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •258 Тема 8
- •259 Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки
- •Тема 8
- •Тема 8
- •264 Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 8
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Інструменти регулювання Напрями Цілі економічної політики
- •Тема 9
- •9.3. Адміністративні і правові методи регулювання
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 9
- •Тема 10
- •Програмування
- •Та прогнозування розвитку
- •Національної економіки
- •10.1. Сутність соціально-економічної стратегії
- •Тема 10
- •294 Тема 10
- •296 Тема 10
- •Класифікація прогнозів
- •10.3. Сутність стратегічного планування розвитку національної економіки
- •Тема 10
- •300 Тема 10
- •302 Тема 10
- •Тема 10
- •Види комплексних програм
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Фінансові інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.2. Бюджет у системі інструментів регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •330 Тема 11
- •331 Ння. Фінансові інструменти забезпечення функціонува
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •11.4. Податкова система і податне регулювання економіки
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 12
- •Грошово-кредитні інструменти
- •Забезпечення функціонування
- •Національної економіки
- •Тема 12
- •352 Тема 12
- •354 Тема 12
- •12.2. Інфляція в національній економіці
- •12.3. Цінове ренулювання економіки
- •356 Тема 12
- •Тема 12
- •360 Тема 12
- •Тема 12
- •Тема 13
- •Національна економіка
- •І міжнародна економічна
- •Інтеграція
- •13.1. Тенденції і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •374 Тема 13
- •Тема 13
- •Тема 13
- •380 Тема 13
- •Тема 14
- •14.1. Поняття економічної безпеки та її роль у системі національної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлення фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень макроекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Співставлений фактичних даних з кількісними параметрами порогових значень зовнішньоекономічної безпеки
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •Тема 14
- •410 Тема 14
- •Додатки
- •428 Додатки
248 Тема 8
Через існування різних співвідношень держави і ринку в межах змішаної системи управління виділяються окремі види регулювання. При економічному лібералізмі домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму. Прикладом такого виду регулювання вважають американську модель державного регулювання економіки. Економічний диршкизм - передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток. Як приклад цього виду регулювання, можна навести японську модель і особливо шведську, де на відміну від централізованого регулювання соціально-економічного розвитку на основі використання переважно економічних методів (яке застосовано в японській моделі) здійснюється управління соціально-економічним розвитком на основі активного втручання держави в процес розподілу і перерозподілу доходів, створення міцної системи соціального захисту на основі ідей рівності та солідарності.
У перехідних економіках на відміну від розвинених механізми ефективного і державного, і ринкового впливу на економічні процеси перебувають ще в стадії формування. Найголовнішу проблему становить відсутність усталеної системи консолідації інтересів, яка в розвинених країнах існує у вигляді симбіозу промислового, торговельного і фінансового капіталу, розвиненої системи ринків, фінансово-кредитних, бюджетно-податкових та інших відносин, нормативно-правової бази. Відтак основним завданням держави у сфері економічної політики в перехідних економіках є здійснення заходів, які забезпечуватимуть мінімізацію підстав для конфлікту інтересів при максимумі безпосередньої зацікавленості провідних економічних груп у реалізації запропонованої державою стратегії економічного зростання. При цьому основу регулюючої ролі держави становлять закони розвитку й функціонування ринкової економіки. Держава не повинна діяти поза межами цих законів, інакше вона підриватиме основи ринкової економіки. Це ніякою мірою не означає підпорядкованості державного регулювання процесам ринкової самоорганізації. Йдеться про поєднання загальних закономірностей ринкового розвитку, цінностей економічної лібералізації з інтересами суспільства, завданнями підвищення ефективності суспільного відтворення, зростання добробуту населення.
Роль держави в регулюванні розвитку національної економіки 249
8.2 Еволюція ролі держави в економічних теоріях
Світовий досвід розвитку економіки засвідчує, що однією з його визначальних рис було постійне чергування періодів посилення то ринкового, то державного регулювання. Для наукового обґрунтування цих процесів на практиці використовувалися різні теорії макроекономічного регулювання
(табл. 8.3).
В ХУІІХУШ ст. провідною була ідея меркантилістів про активну роль держави в справі накопичення золота, сприяння експорту та стримання імпорту. Зокрема, державою вперше були використані тарифи, мито для обмеження ввезень в країну. Прихильники школи меркантилістів вважали, що для розвитку промисловості й торгівлі та взагалі сприяння загальному добробуту необхідні активні дії уряду. Така політика проводилася у Франції та Німеччині, а також у Росії. Активна участь держави в економіці забезпечила багатьом державам економічне процвітання.
Водночас у світі існували країни, де держава менше втручалася в економіку, проте їх економічне становище характеризувалося високими показниками. Саме в таких країнах найперше сталася промислова революція. Це Англія, Шотландія, Бельгія та Швейцарія. Виявлення причин таких розбіжностей стало поштовхом для відповідних досліджень. Адам Сміт у своїй першій праці «Багатство націй» (1776) дійшов висновку, що досягти суспільного добробуту дозволяє прагнення індивідів додержуватися власних інтересів (мотив особистої вигоди). Ці ідеї А. Сміта мали значний вплив на участь держави в економіці. Поступово переважаючою стала думка про обмеження ролі уряду. Вільна конкуренція вважалася найкращим засобом захисту інтересів
суспільства.
В класичній теорії виділяються дві основні школи її розвитку: французька, що дістала назву «фізіократи», та англійська або промислова. Основна їх розбіжність полягала у різному трактуванні сфери і джерел національного багатства, доходів, функції грошей. Фізіократи (засновником цієї школи є Ф. Кене) вважали, що джерелом багатства є праця у сільському господарстві, тому рекомендували урядам своїх країн розвивати саме цю галузь.
250